Нещодавно тернопільський став поповнився новим зарибком. Небайдужі тернополяни, здебільшого із числа рибалок, скинулися грішми та придбали понад тисячу кілограмів маломірки. Про цю хорошу справу ми розпитали одного з ініціаторів акції, президента Тернопільської обласної федерації риболовного спорту Романа Стрілецького.
На зариблення зібрали 60 тисяч
– Місцеві рибалки, – почав розповідь Роман Стрілецький, – їздять, куди завгодно, витрачають кошти на пальне, щоби зайнятися улюбленою справою. Для чого кудись їхати, коли порибалити можна на місці, на чудовому ставі в центрі Тернополя. Тому було прийнято спільне рішення зібрати кошти і провести зариблення нашої водойми.
Цією ідеєю загорілося багато небайдужих тернополян, при цьому все відбувалося на добровільних засадах. Необхідні кошти зібрали за літньо-осінній період.
– Хто скільки міг, стільки і здавав, мінімального розміру не було. Хтось дав 10 гривень, хтось більше. Скажімо, було кілька чоловік, які здали по тисячу гривень і більше. Ми були вдячні кожній гривні, адже вона пішла для благої справи. Також вдячні тим, хто надав транспорт, яким безпосередньо перевозили рибу до Тернополя, – мовить Роман Мирославович.
Маломірку закупили у селі Вертелка Зборівського району.
– Тернопільський став зарибнили хижаком і мирною рибою. Придбали 600 кілограмів щуки та 500 кг коропа, ще 100 кг карася нам дали безкоштовно. Все це обійшлося у 60 тисяч гривень. Саме зариблення проводили наприкінці жовтня зі сторони «Циганки», – повідомив голова обласної федерації риболовного спорту.
Зариблення провели саме восени, бо науковці кажуть, що в цей період це робити найкраще.
– Як правило, потрібно зариблювати, коли холодна вода. Тоді набагато краще транспортувати рибу, відповідно сам зарибок менше гине. Коли вода тепла, це рибі тільки шкодить. Сподіваюся, зарибок приживеться і місцеві рибалки зможуть відпочивати за улюбленою справою, – зауважив пан Роман.
До слова, подібне зариблення в Тернополі в 2019 році відбувається вдруге. Перше було зроблено весною і теж місцевими рибалками. Тоді в тернопільський став запустили 1200 кілограмів коропа і білого амура, 250 кг карася та 140 особин осетра.
Виловлювати зарибок не можна
Тернополяни, які провели зариблення, зацікавлені, щоби ніхто не виловлював зарибка.
– Зариблення провели маломіркою, тобто маленькими щуками та коропами, декілька особин були і більшими, але їхня кількість не велика. Хочу наголосити усім рибалкам, що виловлювати зарибок не можна, активісти будуть контролювати вилов маломірок і викликати рибоохорону в разі виявлених порушень. Додам, що осетер вже прижився в тернопільському ставі, однак його виловлювати взагалі не можна, бо він занесений до Червоної книги. Місцеві рибалки його відпускають, хоча, може, хтось і тихцем узяв собі осетра додому, але я таких випадків не чув, – каже Роман Мирославович.
Роман Стрілецький повідомив, що для кожного виду риби встановлено допустимі норми вилову.
– Щуку можна ловити довжиною 35 сантиметрів і більше, короп дозволено ловити розміром не менше 25 см, білий амур – 40 см, той же карась не має обмежень, лише золотий карась заборонений до вилову. При цьому добова норма вилову риби на одну особу за одну добу перебування на водоймі не повинна перевищувати 3 кг. Усе це відслідковує і контролює рибоохоронна громадська організація «Скеля» (керівник – Андрій Обєщик), Тернопільська обласна федерація риболовного спорту, Клуб тернопільських рибалок (КТР), група «Рибалка» та всі небайдужі тернополяни, які намагаються внести свій вклад у збереження нашої водойми, – розповів один з ініціаторів зариблення.
За інформацією пана Стрілецького, у тернопільському ставі великий складовий вид риби, а саме: щука, короп, карась, плотва, підлящ, верховодка, сом, судак, окунь, товстолобик, білий амур тощо…
Ставу потрібне науково-біологічне обґрунтування
Цьогорічне зариблення тернопільського ставу було виключно ініціативою громадськості. А чи немає це робитися централізовано, органами місцевого самоврядування, з певним обґрунтуванням рибоохорони чи іхтіологів, чим і у якій кількості заселяти водойму, запитали ми фахівця.
– Час від часу потрібно оновити ікру риби, щоби було нове поступлення, тоді вона краще розмножується. Такої організації, яка б цим займалася, у нас немає. За сприяння рибоохорони та фінансової підтримки міської ради свого часу в тернопільський став випустили близько 5,5 тонни зарибку. Але востаннє це відбулося кілька років тому. З того часу ніхто став більше не зариблював. А це необхідно робити постійно і не лише з метою збільшення кількості самої риби, а й через те, що риби борються з цвітінням водойми і заростанням її очеретом, лататтям та іншими різновидами вищої водної рослинності, – розповів Роман Стрілецький.
Загалом представники Тернопільської обласної федерації риболовного спорту планували провести науково-біологічне обґрунтування того, що собою являє тернопільський став. Від них за авторства Віталія Рюміна було подано відповідний проєкт на громадський бюджет.
– Дослідження потрібно зробити обов’язково, тоді ми будемо володіти достовірною інформацією про нашу водойму – скільки в ній риби, стан води тощо. Бо можна зариблювати безкінечно, але коли умови будуть непридатні для існування риби, всі наші старання можуть зійти нанівець. Окрім того, завдяки науково-біологічному обґрунтуванню, державні підприємства, які мають розплідники, могли б надавати нам рибу для зариблення на безкоштовній основі. З нашого боку потрібно було б оплатити лише транспортні витрати, щоби перевезти її з іншого регіону до нас. Але, на жаль, наш проєкт заблокували і не пропустили на голосування. Виявилось, що він пересікався з іншим проєктом, пов’язаним з очищенням усього ставу. І в ньому теж планується проведення науково-біологічного обґрунтування. Другий проєкт значно затратніший і не відомо, чи на нього знайдуть фінансування у міському бюджеті, – підсумував пан Стрілецький.
Віталій Попович
ЦЕ ЦІКАВО
Скільки в Тернополі активних рибалок?
– Спеціально їх ніхто не рахував і такої статистики ніхто не веде, але можу сказати, що в групі Клубу тернопільських рибалок є 1800 чоловік, у групі «Рибалка» – 600, група фідерного напрямку налічує 360 чоловік. Тобто це ті рибалки, які активні в соціальних мережах, однак ще є багато людей старшого віку, які не зареєстровані в соцмережах, водночас є активними рибалками. Думаю, у самому Тернополі є значно більше, як дві тисячі рибалок, – повідомив президент Тернопільської обласної федерації риболовного спорту Роман Стрілецький.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", зариблення ставу, новини Тернопільщини, новини Тернополя
10621