До власників тернопільських кар’єрів, які працюють «по-білому», почали надходити так звані «листи щастя». У них Державна служба геології та надр просить провести геолого-економічну переоцінку запасів корисних копалин та затвердити їх у Державній комісії із запасів (ДКЗ) України. Для надрокористувачів це «побажання» чиновників у кращому випадку влітає у чималу копійчину, в гіршому – їм можуть призупинити ліцензію, а потім навіть відібрати бізнес.
Нова оцінка запасів надр та її затвердження у столичних кабінетах вартує сумарно від 150 до 400 тисяч гривень.
– У Києві вигадали нову схему, як заробити на власниках кар’єрів. Їм пропонують раз на 5 років робити перерахунок запасів надр. Звичайно, ця тема актуальна тільки для тих кар’єрів, які працюють законно. А все тому, що в них можна відібрати ліцензію! Стара бандитська влада такого не робила, а нова, радикальна, яка керує в Міністерстві екології та природних ресурсів, вирішила «віджати» цей бізнес. І роблять це дуже просто: відправляють повідомлення, що добувне підприємство має зробити експертизу (перерахунок запасів). Тобі одразу дають перелік фірм, які виконують ці роботи, при цьому їхня праця вартує 150-200 тис. грн. Але це ще не все. Щоб ці запаси перевірили і затвердили в Міністерстві, треба заплатити 150-200 тис. грн. ще одній структурі. Якщо цього не зробиш, то спершу призупиняють ліцензію, а потім і можуть анулювати. Або ж є інший варіант: надрокористувачу скажуть суму, яку він має дати, щоб на це все закрити очі, – розповів директор одного з тернопільських кар’єрів.
Велика доля правди у словах надрокористувача є, але, виявляється, тисне на приватника прес державної машини на законних підставах.
– Близько 10 років тому Кабінет Міністрів прийняв постанову, яка говорить, що кожних п’ять років повинна проводитись геолого-економічна переоцінка запасів та затвердження їх ДКЗ України. Тривалий час на її виконанні не наполягали, але останніх два роки на неї звернули увагу. Йде перевірка на предмет того, скільки у кар’єрі залишилося запасів корисних копалин, які ці запаси тощо, – повідомив радник директора «Геоінформ України» з питань надрокористування Василь Кітура.
Як запевнили «Номер один» у Державній службі геології та надр, ніхто надрокористувачам конкретних фірм з оцінки запасів надр не нав’язує. У попередні роки геологорозвідку і затвердження запасів повинна була робити ліцензована організація. Ліцензії зараз анульовані, тому ці роботи може виконувати будь-хто. Водночас лише фахівець може затвердити запаси в Державній комісії із запасів, яка є складовим підрозділом Державної служби геології та надр України.
Що стосується власне коштів, то «Номер один», опитавши кількох надрокористувачів (від великих до маленьких кар’єрів), дізналася, що мінімум 50 тис. грн. вартує проведення оцінки запасу надр, ще від 50 до 150 тис. грн. обійдеться перезатвердження запасів у ДКЗ. Тобто для надрокористувача забаганка влади обійдеться в суму, починаючи від 100 тисяч гривень і вище. Якщо це потужне підприємство, то ці гроші воно ще знайде, але, скажімо, для невеликої цегельні – це, однозначно, проблема.
Зазначимо, що без затвердження ДКЗ жоден надрокористувач не отримає спецдозволу на добування корисних копалин. Не зрозуміло, чому віднедавна виникла нагальна потреба через 5 років перезатверджувати ці запаси? Очевидно, хтось, у першу чергу, лобіює геологорозвідувальні організації, багато з яких дихають на ладан. Усі добре розуміють, що ці структури не будуть бурити і не робитимуть якихось особливих аналізів. Переписуватимуться старі дані на новий лад, адже замість піску чи щебеню в кар’єрі золото не з’явилося. Ось і вся робота, але гроші за неї вони просять величезні. По-друге, до тих підприємств, які працюють у законному руслі, але не перезатвердили запасів, з плановими і позаплановими перевірками приходять представники Геоконтролю Державної служби геології та надр. Ті, за розповіддю надрокористувачів, останнім часом поводяться дуже активно (подекуди навіть агресивно), придираються до найменшої дрібниці. Більше того, у їх повноваженнях – призупинити діяльність кар’єру, дати термін на усунення недоліків, якщо приписів не виконано – ліцензія може бути анульована.
Подібні «листи щастя» стали приходити до власників тернопільських кар’єрів за керівництва Державною службою геології та надр Миколи Бояркіна, котрий обійняв посаду тимчасово виконуючого обов’язки голови служби 23 січня 2015 року. Високий столичний гість має у вересні приїхати з робочим візитом на Тернопільщину. Якщо той таки завітає у наш край, на нього чекають доволі жорсткі запитання щодо так званої переоцінки запасів, адже вона надрокористувачу не дає нічого, окрім головного болю та додаткових фінансових витрат, які можна було б направити на покращення матеріально-технічної бази.
Голова Тернопільської ОДА Степан Барна, який намагається «вивести» якомога більше місцевих кар’єрів у законну площину, просить про факти призупинення діяльності кар’єрів і тим більше анулювання ліцензій через так звану «переоцінку» запасів повідомляти йому особисто. А він ображати місцевий бізнес не дасть, тим більше, що в багатьох районах підприємства з видобутку надр є бюджетоутворюючими.
КОМЕНТАР
Орест Сінгалевич, начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації:
– Особливу стурбованість викликає виданий Державною службою геології та надр України наказ від 01.09.2016 №287 „Про встановлення термінів для усунення порушень”, яким зобов’язано надрокористувачів протягом 30 чи 60 днів провести державну експертизу та переоцінку запасів корисних копалин, зокрема, 42 родовищ Тернопільської області. Підставою цього наказу послужив пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865. Ця норма не застосовувалася до цього часу і її чинність є сумнівною у зв’язку з прийняттям цілої низки нормативно-правових актів у сфері надрокористування та податків. Невиконання наказу користувачами надр навіть з об’єктивних причин може призвести до зупинення дії до 30 відсотків чинних на сьогодні спеціальних дозволів на користування надрами, різкого зменшення обсягів виробництва в гірничій галузі, зокрема видобутку та реалізації вапняків.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Кітура, копалини, надра, Сінгалевич
4617