Найсвіжіше:
• Як народними засобами вилікувати безсоння • Домашній зефір від Оксани Черватюк • Ryanair збільшив частоту рейсів Київ – Варшава • Проконсультують усно щодо податків лише в ЦОПі за своєю податковою адресою • Україна недоотримує від туризму до 10 мільярдів доларів • На Тернопільщині пояснили, що таке “нічийні” гроші • Володимир Кравець: «Жоден донор не дає грошей просто так» • На Теребовлянщині втопився 9-річний хлопчик • На оздоровлення дітей виділено понад сім мільйонів гривень • Сергій Колесник: «Важливо вміти абстрагуватися від навколишнього шуму, криків зі сторони, а мати ціль, у даному випадку це противник, і працювати на перемогу!» • На Шумщині масово гинуть бджоли • Мешканець Гусятинщини через ревнощі підрізав знайомого • У Зеленського збираються списати ФОПам 7 млрд. боргів • Тарифний зашморг, або Багатоходова комбінація Тернопільської мерії • Духовний центр на Тернопільщині отримає від Папи статус Малої базиліки • ФК «Тернопіль-АТО» змагається за кубок Героїв АТО • У військкоматі від газу отруївся призовник • На Лановеччині через свічку в труні ледь не загинула дитина • Роман Заставний: «Такої невизначеної ситуації у нас ще не було, і з приходом Володимира Зеленського я не можу спрогнозувати, що буде далі» • Тернопільщину поділено на округи • Митники продавали таємні бази даних про ввезені авто • ГОРОСКОП • Веселі ігри: у Жолобках – новий дитячий майданчик • Невдовзі військовослужбовці зможуть оселитися в нових гуртожитках у Теребовлі • За мир і спокій в Україні молилися у Зарваниці матері загиблих героїв на сході та Небесної сотні
rss
Стиліст – шопер Ольга Вінницька: «Якщо хочеш почути про те, яка ти красива та приголомшлива – йди на ринок, там тобі про це скаже кожен продавець»

Опубліковано: 15 Травня о 9:18



Послуги стиліста-іміджмейкера давно перестали бути чимось незвичайним. Усе більше людей приділяють увагу своєму стилю й образу та звертаються за допомогою до професіоналів. Однак для багатьох суть роботи стиліста досі залишається свого роду таємницею. Ми поспілкувалися з Ольгою Вінницькою – яскравою жінкою, стилістом, персональним шопером. У минулому  юрист, а зараз її покликання – бути художником, що «малює на людях» і до того ж чудово у них розбирається. Образами, які вона створює за допомогою одягу, захоплюється весь Тернопіль. Стиліст-шопер Ольга Вінницька поділилася секретами та тонкощами професії і розповіла, чому покинула стабільну та престижну роботу і почала творити.

«У першому класі закохалася в найкрутішого хлопця нашого будинку і школи із 7-го класу»

– Мені відомо, що за фахом Ви юрист, та попри це  Вас більше знають як стиліста …

– Юрист-стиліст гарно звучить (сміється, – авт.). Насправді юриспруденція – це також моє. Я навчалася у 5-й школі, там поглиблено вивчила іноземні мови, і мої батьки дуже хотіли, аби я вступила до вишу на факультет іноземних мов. Але у мене були власні мрії та амбіції і я свідомо обрала юридичний факультет. У 17 років пішла працювати до суду. Думала собі, вивчившись на юриста, піду працювати, зможу допомагати людям. Можливо, тоді дивилася на світ крізь рожеві окуляри, але зараз вже знаю, що все не так просто, як здавалося на перший погляд. Мені дуже подобалась адвокатура, але якщо ти вже працюєш адвокатом, то не завжди захищаєш невинних. Іноді трапляється так, що доводиться захищати людей, які скоїли злочин.У подальшому, вже коли працювала на іншій роботі і бачила, що справа набуває не дуже правильного розвитку, мені це не подобалося. Та мені казали: «Ти ж юрист, знайди щось…». Такі ситуації йшли врозріз із моїми переконаннями і цінностями, тому сталося так, як сталося.

– Що підштовхнуло Вас до такої кардинальної зміни професії?

– Красиве вбрання любила ще з дитинства. Пригадую, коли ходила в дитячий садочок, багато одягу мені передавалося у спадок від старшої сестри. Дуже любила сукню в горошок і теплий червоний комбінезон, поки не вимастила його фарбою. Досі живе в пам’яті яскравим спогадом момент, коли хресний привіз із Польщі моє перше пальто-пуховик червоного кольору, і перші туфлі на каблуку, а також святкову сукню, пошиту на замовлення на випускний у 3-му класі. Завжди хотілось відрізнятися, і  це було для мене найбільшим щастям. У 90-х роках навчалася у школі, тоді такі часи були, що коштів бракувало, одяг був одноманітний, а мені хотілось виділятися. Саме в той час почала придумувати свої «фішки» – то шарфики пов’язувала, то підтяжки носила. У юності хотіла піти на курси крою і шиття, але в той час професійна освіта не була престижною, мене це відштовхнуло. Одного разу побачила оголошення про проведення курсів стиліста і записалася просто з цікавості. Там нас навчали не лише теорії, а й практики. Мене це дуже захопило. Згодом пішла з подругами по магазинах і за копійки підібрали їм потрібні речі, які вигідно підкреслювали їхню зовнішність. Одяг – надзвичайно важлива складова образу людини. Ти може бути дуже цікавим співрозмовником, доброю і класною людиною, але про це люди дізнаються вже після певного часу спілкування. У наш час, як би це не звучало, при зустрічі перше, що оцінюють – зовнішній вигляд, тому багато людей не можуть себе реалізувати. Грамотний образ змінює людину не лише зовнішньо, а й внутрішньо, вона стає впевненішою. Адже одяг приносить емоції, і коли почуваєшся красивим – ти щасливий. З особистого досвіду можу сказати, що люди, які змінювали свій образ,  отримували підвищення на роботі, знаходили кохання та друзів. Це так класно, коли ти виконуєш свою роботу і при цьому вона частково відкриває певні перспективи для клієнтів.

– А яким було Ваше дитинство, поділіться спогадами?

У дитинстві чіплялася до всіх бабусь і вважала, що вони всі мої рідні. У садочку «робила зачіски» вазонам, а в той час було важко знайти вазони для купівлі, то моїй мамі пощастило знайти потрібні зв’язки, щоби замінити пострижені вазони на нові. А коли мене приводили в садочок у 2 роки і моя мама йшла на роботу, я знімала банти, запихала сукню у колготки і всім казала, що я Василько (сміється, – авт.). У першому класі закохалася в найкрутішого хлопця нашого будинку і школи із 7-го класу і приходила до нього додому гратися, малювати, читати книжки. У нас була дружба, і я досі не розумію, як він мене брав з собою у хлопчачу компанію.

«Працювала начальником юридичного відділу, але врешті-решт мені ця робота перестала приносити задоволення»

– Професія юриста – престижна,  особливо якщо маєш стабільну і добре оплачувану роботу. Натомість стиліст у Тернополі – це щось таке аморфне. Не страшно було міняти професію  і взагалі, як зреагували рідні та близькі?

– Я розуміла, що в той час для Тернополя – це дико, люди не були готові. Працювала начальником юридичного відділу, але врешті-решт, мені ця робота перестала приносити задоволення. Маючи певні заощадження і можливість деякий час не працювати, подумала, що я можу дозволити собі робити те, що мені подобається, і звільнилася з керівної посади. Коли сказала близьким і рідним про те, що буду працювати стилістом, вони, мабуть, подумали, що я якась дивакувата, казали, що фільмів передивилася. У них в голові не вкладалося, як можна залишити стабільну роботу з гарною посадою, тим паче вони знали, що я планувала стати адвокатом. Найбільше шокувала маму. Мабуть, зі сторони це дійсно виглядало дивно, але я така людина, мені не цікавий кар’єрний ріст, маю просто горіти справою, а так сталося, що стилем я горіла.

– Як знаходили клієнтів, було важко?

– Через «сарафанне радіо» – хтось комусь сказав, десь у Фейсбуці прочитав і закрутилося. Почали запрошувати на тренінги спікером. Згодом дізналася, що у Тернополі, окрім мене, з’явилися стилісти-шопери. Насправді дуже тішуся цьому. Бо 10 років тому, коли жінка збиралася на якусь подію, навіть мови не йшло про те, аби звернутися до візажиста. Казали: «Два ока намалюй і йди». А зараз ми бачимо на кожному кроці салон краси, люди почали розуміти цінність власної зовнішності. Спочатку мої клієнти були дещо налякані, бо надивилися телешоу, де стилісти палять або викидають речі, роблять образливі зауваження, наприклад, у тебе надмірна вага – худни. Також заважала стереотипна думка про те, що послуги стиліста – це дорого, а для купівлі одягу взагалі потрібна якась космічна сума. Але ж це міф! Жодна людина не ходить гола, вона все одно купує одяг. Для прикладу, жінка вибірково купить блузу, через місяць зрозуміє, що не має штанів, які б до неї пасували, придбає штани, які потім навряд чи одягне. Якщо записувати такі покупки, то стане зрозуміло, що на одяг ми витрачаємо багато грошей, а з того, що висить у шафі, носимо максимум 40%. Часто буває, що одяг не завжди пасує людині, бо коли його купують, керуються принципом «А в сусідки таке саме» або бачать, що в рекламі це гарно виглядає. Та кожна людина – індивідуальна, і те, що гарно лежить на одній жінці, може тільки підкреслювати невигідні частини тіла в іншої.

– Наші люди не часто звертаються до послуг стиліста, бо це ж визнання того, що у тебе немає власного смаку, чи не так?

– У них говорить лише страх. За кордоном, якщо ти скажеш, що з тобою працює стиліст, це означатиме, що ти успішна людина. Інколи клієнти хвилюються і просять нікому не розповідати, що я їх консультую. Є й такі, які мають дуже гарний смак до вбрання, але звертаються до мене за послугами, бо банально не мають часу для того, щоби ходити по магазинах та обирати. Їм потрібно лише прийти, переміряти обраний мною одяг та придбати те, що сподобається.

– Знаєте, якось дивно виходить, люди не хочуть іти до професійного стиліста, але охоче вірять продавцям на ринку, коли вони рекомендують ту чи іншу річ…

– Завжди кажу, якщо ти хочеш почути про те, яка ти красива та приголомшлива, йди на ринок, там тобі про це скаже кожен продавець (посміхається, – прим.авт.)

«Люди копіюють один одного, хочуть виглядати, як хтось. У мене таке враження, що вони не ідентифіковані»

– Були думки зайнятися чимось іншим, окрім стилістики?

– У цьому «варюся» уже 3 роки, хочеться трохи більшого. Минулого року була можливість відкрити магазин, та коли я заглибилась у планування, зрозуміла, що втілити це на даному етапі важко. Не хочу бачити у себе в магазині будь-якого одягу, адже, на мій погляд, він має бути якісним, а це не дешево. В Україні найбільше охоплений ринок дешевого одягу і дорогого, а золота серединка – ні. Навіть у Тернополі купують те, що дуже дешеве або дуже дороге, а  сегмент ринку з якісним одягом і помірною ціною залишається поза увагою. Зрештою зрозуміла, що не готова, бо відкривши магазин, ти вже не стиліст, а бізнесмен, бо думаєш про оренду приміщення, працівників, доходи і витрати. Зараз у мене в планах підкорення сфери, де можна поєднувати творчий і скрупульозний підхід, але що це, поки не можу сказати.

– Що входить у Ваші обов’язки як стиліста-шопера і як будуєте роботу з клієнтом?

– Для початку спілкуюся з людиною, намагаюся зрозуміти, хто вона, чим цікавиться. Що хоче за допомогою одягу розповісти світу і що хоче отримати. Також з’ясовуємо, де працює. Адже якщо, припустимо, клієнт працює у державній структурі, то стиль одягу в основному діловий, а якщо фітнес-тренер, то одяг пасуватиме у стилі кежуал. Після цього розраховую пропорції гардеробу, тобто скільки речей і в якому стилі повинно бути, і узгоджуємо бюджет. Потім займаюся підбором образів, показую їх клієнту, і коли вже у нього є необхідна сума для покупок, ми йдемо на шопінг. Інколи йду до клієнта і роблю ревізію одягу в шафі.

– Як Ваші клієнти ставляться до таких ревізій?

– По-різному, але найважче викинути реально страшні речі. Часто чую фрази на кшталт: «Ой Боже, це мої улюблені чоботи, у них ще студенткою ходила і купила їх на першу стипендію», «Це пальто ще моєї мами», «Ой, це для дому або в ліс». У таких випадках, якщо це якась сімейна реліквія, то рекомендую такий одяг сховати, аби він не висів у шафі, ну а в ліс у нас люди не так часто ходять, як виправдовують купу одягу для походу туди. Взагалі не розумію людей, які вдома ходять у заплямованому одязі з дірками, адже це впливає на самооцінку і не тільки. Змоделюю вам ситуацію: жінка, коли йде в люди чи на зустріч із подругами, гарно одягається, робить макіяж, зачіску – так вона заявляє світові, що красуня. А вдома одягає розтягнутий одяг із дірками і краса зникає. У той же час чоловік іде у справах і бачить навколо красивих жінок, а вдома що його чекає? Ось така аналогія. Для людей ми гарні, а у своїй сім’ї дозволяємо собі бути страшними. Мені це дивно, вдома повинен бути адекватний одяг. Краще підібрати 5-6 речей, які пасують, і їх спокійно можна протягом 2-х тижнів міксувати між собою так, що це буде кожного дня новий образ.

– Якими основними якостями повинен володіти спеціаліст Вашої галузі?

– Якщо говорити про психологічні якості, то це здатність виходити за межі звичайних уявлень, креативність, вміння уникати стереотипних суджень, бачити деталі, мати уяву, багату фантазію, свободу мислення, інтуїцію.

Окрім цього, стиліст-шопер повинен бути трішки…

Вікторія Ушакова

Детальніше читайте у свіжому випуску газети “Номер Один” від 15 травня 2019р.

Газета «Номер один» щосереди – у всіх точках продажу преси Тернопільської області!


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , , , ,



Новини
19 Травня
18 Травня
17 Травня
16 Травня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше