Найсвіжіше:
• Відомий і невідомий Чортків покажуть у документальному фільмі • Прогноз погоди на тиждень: буде тепло • У Тернополі домашнього насилля буде менше • Тернопільщина отримала нового начальника СБУ • Адвокат вбитої тату-майстрині не чув, що вбивця розкаявся • Політичний експерт Олексій Роговик: «Володимир Зеленський знає, що його позиції на Тернопільщині є слабшими, а в його політичних конкурентів – сильнішими. Тому він використовує улесливу тактику співпраці» • Анонси газети «Номер один» від 13.11.2019 р. • Тернопільський став зарибнили хижаком і мирною рибою • Байдужість чи нейтралітет? • Де на Тернопільщині не буде світла • Незабаром закриють розрахункові каси для оплати за газ • У Ланівцях судили злодійкуватого селянина • Як народними засобами вилікувати водянку • Сусідські війни по-бережанськи • Як атовців використовують у тіньових схемах тернопільської мерії • «Швидка» доїжджатиме швидше до кінця 2019 року • У зоні бойових дій помер тернопільський коп • Тарас Юрик: «Уболівальник пішов на футбол, йому цікаво, коли матчі мають безкомпромісний характер, а на полі грають майстри високого класу» • Коли дія ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкоголем закінчилась, нова на оформленні: що робити з алкоголем? • РАТАТУЙ – традиційна страва прованської кухні, наповнена смаком овочів • Через посаду головного лікаря посварилася еліта Борщівщини • Телефонного терориста затримали тернопільські правоохоронці • Статки братів-утікачів Клюєвих зросли майже в чотири рази • Помер найстарший житель Тернополя • У Кременці пенсіонерка замордувала сусідське песеня
rss
Села Бережанщини отримали «живу історію»

Опубліковано: 13 Січня о 10:16



У 2013 році Західноукраїнський центр історичних досліджень та Українська Галицька Асамблея (м. Львів) започаткували проект «Локальна історія», який, за задумом його автора Тараса Чолія, має на меті почати відродження громад з історичного аналізу і переусвідомлення своєї ідентичності та цивілізаційного призначення.

2015 року Бережанський краєзнавчий музей також долучився до реалізації цього проекту на Бережанщині. Поряд із працівниками музею до роботи зі збору джерельної бази також залучаються й місцеві краєзнавці, учителі історії та інші зацікавлені особи, небайдужі до збереження та популяризації історичної минувшини нашого краю.

– Звичайно, на сьогодні вже вийшло чимало історичних нарисів про села Бережанщини, та все ж чимало населених пунктів і досі не мають своєї написаної історії. Більше того, жодне із сіл нашого району не має своєї «живої історії», тобто спогадів очевидців подій, записаних шляхом аудіо- чи відеофіксації. Окрім того, чимало старовинних документів та фотографій ще й досі не увійшли до жодного видання, не отримали належного наукового опрацювання, залишаються непомітними у різноманітних родинних архівах, – каже зберігач фондів Бережанського краєзнавчого музею Наталія Бойко.

Зберігач фондів Бережанського краєзнавчого музею Наталія Бойко бере інтерв’ю у Стефанії Олексіївни Лисак (10.03.1934 р.н.) із села Рогачин

У рамках реалізації проекту «Локальна історія» на Бережанщині проводяться: наукові експедиції селами району, щоби віднайти фото- та відеофіксації історико-краєзнавчих матеріалів і, зокрема, спогади очевидців, народжених у 1920-х – 1940-х рр. Зібраний матеріал піддається науковому опрацюванню, а далі розпочинається підготовка відповідних історичних довідок про населені пункти району.

Свою історію розповідає Дарія Степанівна Горошко (1931 р.н) із села Рогачин

– Робота над реалізацією проекту розпочалася у лютому 2015 року. Працівниками музею здійснено експедиції у 27 сіл Бережанського району. Відзнято інтерв’ю із понад 70 людьми, що загалом становить понад 50 годин, а кількість відсканованих фотографій та документів – понад 900. Сама ж електронна база матеріалів, зібраних у згаданих селах, становить понад 200 Гб пам’яті на електронному носії, – розповіла пані Бойко.

– Найстарший респондент, з яким випала нагода поспілкуватися, це Михайло Якимович, який 22 листопада 2014 року відсвяткував свій 100-літній ювілей. Народився п. Михайло у с. Бережниця Калуського р-ну на Івано-Франківщині. У 1922 р. його родина переїхала до Мечищева (нині Бережанський р-н). Загалом, на перший погляд, скромний, непримітний чоловік, який прожив звичайне життя простого селянина, за винятком того, що відбув 5 років тюремного покарання за ухиляння від служби у Червоній армії. Опісля – довгі роки праці на цегельному заводі у с. Рай. Вразило те, що в такому поважному віці пан Михайло виявився цікавим співрозмовником, будучи при світлій пам’яті, доброму гуморі та оптимістичному настрої. Момент знайомства із Михайлом Васильовичем приємним спомином закарбувався у нашій пам’яті, – розповідає Наталія Бойко.

З-поміж інших, розповідають працівники музею, досить інформативних та цікавих інтерв’ю слід відзначити спогади Ольги Мерещак (1929 р. н., с. Волиця), Степанії Желінської (1933 р. н., с. Лапшин), подружжя Марії та Михайла Синишиних (1934 р. н., 1928 р. н., с. Лапшин), сестер Анастасії та Марії Яреми (1929 р. н., 1932 р. н., с. Лапшин), Людмили Куцої (1923 р. н., с. Двірці), Магдалини Паньків (1921 р. н., с. Стриганці), Ганни Музички (1931 р. н., с. Рекшин), Листван Ольги (Стафиняк) (5.06.1936 р. н., с. Підвисоке) та Йосипа (3.12.1932 р. н., с. Підвисоке), Пелечик Антоніни (31 січня 1922 р., с. Підвисоке).

Як відзначають музейники, у ході таких пошукових експедицій вдається також і поповнити фонди музею цікавими оригінальними експонатами.

У 2016 році Бережанський краєзнавчий музей припинив співпрацю із Західноукраїнським центром історичних досліджень та Українською Галицькою Асамблеєю (м. Львів), але не полишив даної теми і розпочав самостійну реалізацію цього проекту. Як результат роботи, в Бережанському музеї сформовано велику базу фотографічного, документального матеріалу, а головне –  зібрано спогади очевидців по кожному населеному пункту Бережанщини. Усі ці матеріали будуть доступними дослідникам, краєзнавцям, і сподіваємося, що стануть у пригоді при дослідженні історії сіл нашого краю.


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,



Новини
13 Листопада
12 Листопада
11 Листопада
10 Листопада
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше