Найсвіжіше:
• Найкращий майстер із ремонту дизельних автівок Ігор Підлипський: «Клієнтами були народні депутати і навіть Прем’єр-міністр» • Степан Барна: «Відновлення військових частин в області дає перспективу розвитку Збройних сил України» • Вишнівецька громада святкувала свій другий день народження • Олена Коваль, мама маленького тернополянина з найрідкіснішою хворобою в Україні: «Моя сила – у моїй слабкості» • Головні гравці головної реформи країни зібралися на нараді в Затоці • У жахливій аварії під Зборовом загинув один із кращих молодих талантів Тернопільщини • Групи продовженого дня: платити чи не платити? • «Вишнівецька громада – одна з найперспективніших громад Тернопільщини», – експерти з питань децентралізації • Павло Петренко – Новації другого пакету законів ЧужихДітейНеБуває • Народний артист України Ігор Сачко: «Не прогинався й не прогнуся і ніколи не дав би нагнути театр» • Де на Тернопільщині не буде світла • Що таке посттравматичний стресовий розлад і як з ним боротися • Анонси газети «Номер один» від 19.09.2018 р. • Микола Більчук: «На Сході чиновника, який починає красти у народу, не сварять, його розстрілюють» • Христина Білоус: «Мрію стати чемпіонкою світу із шахів!» • 18 вересня у центрі Тернополя не буде води • Чортківський район: спалювання сміття на присадибній ділянці, ледь не призвело до великої пожежі • Шумський район: під час пошуку металобрухту чоловік натрапив на 65 боєприпасів, часів Другої світової війни • ПриватБанк фінансуватиме бізнес під 4% річних • На Збаражчині священик виступив проти громади • Про водіїв-примар, двійників та інші способи, як уникнути покарання за порушення правил дорожнього руху • У Бучачі соцзахист ополчився проти багатодітної матері • Тернопільська майстриня Юлія Пізар – про старі валянки на новий лад • У Тернополі впорядковують усю медичну сферу, бо… не вистачає 30 мільйонів! • Біатлоністи вимагають звільнення директора Тернопільської спортивної школи
rss
Редакційна колонка: Олімпійські замальовки

Опубліковано: 10 Березня о 10:59



Нещодавно завершилися чергові зимові Олімпійські ігри у корейському Пхьончхані. Тернопільщина може пишатися тим, що шестеро її представників у загальній українській делегації у кількості 33 спортсменів були безпосередніми учасниками найвагоміших спортивних змагань чотириріччя. Але якщо відкинути ейфорію від кількості, то, на жаль, якістю спортсмени не змогли похвалитися. Та й чи могло бути по-іншому?

Найбільше тернопільська делегація була представлена у біатлоні. Серед жінок – олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна та Анастасія Меркушина, серед чоловіків – капітан збірної Дмитро Підручний. Саме на біатлон більшість спеціалістів робили головну ставку на Іграх. Та про які медалі можна говорити,  якщо мікроклімат у збірній був, м’яко кажучи, препаршивий. Українська біатлоністка Валентина Семеренко виступила з критикою тренера жіночої збірної Уроша Велепеця, який не поставив її в естафету на Олімпіаді, натомість на її місце потрапила тернополянка Анастасія Меркушина, яка, за словами Семеренко, не заслуговувала на це, бо на попередніх олімпійських гонках виступила гірше за неї. Тут, очевидно, зіграв фактор «своя сорочка ближче до тіла», адже одним із тренерів збірної є батько Анастасії – Олег Меркушин.

Прикра ситуація і з Оленою Підгрушною. Як виявилось, вона поїхала на Олімпіаду в якості туриста та прапороносця України на церемонії відкриття Олімпійських ігор. У жодній із шести гонок через травму наша прославлена біатлоністка участі не взяла. Хоча, як вдалося дізнатися зі слів тієї ж Валентини Семеренко, Підгрушну тренери збірної Урош і Олег Меркушин «викинули» з команди, а на Ігри взяли хіба що за її минулі заслуги.

Негаразди у жіночій збірній, очевидно, перекинулись і на чоловічу. Хоча на наших біатлоністів ніхто особливих ставок не робив, але і їхній виступ був провальним. Не вирізнявся з цієї когорти і тернополянин Дмитро Підручний. Його сьоме місце у змішаній естафеті – слабка втіха для тернопільських любителів біатлону.

Ще одна проблема – спортивна база у Підгородньому, довкола якої за останніх два роки ставалися різного роду скандали. База, яка вважається олімпійською і на якій мали тренуватися наші найвідоміші біатлоністи, постійно була в епіцентрі уваги зі знаком мінус. То світло і газ «відрізали», то у гоночне кільце техніка заїхала, то ворогуючі табори намагалися на свій бік переманити того чи іншого спортсмена. І це теж не могло не позначитися на їхньому психологічному стані перед Олімпіадою.

А про наших саночників – кременчан Олександра Оболончика та Андрія Мандзія – вже писано-переписано. Особливо про останнього, який не потрапив у державну програму забезпечення олімпійців матчастиною. За його словами, якщо для збірної Німеччини сани виготовляє BMW, австрійська команда співпрацює з «Mercedes», то він сам собі робить сани у гаражі.

Та й про яку підготовку до Олімпіади можна говорити, коли та ж санна траса у рідному для саночників Кременці перебуває у жахливому стані. Подекуди дошки провалюються, у самому низу трапляються прогнилі дерев’яні планки. Коли туди потрапляє колесо санкоролика на невеликій швидкості – не смертельно, хоча й травматично. А коли на швидкості 60-80 км/год.?

Чому сталося так, що гордість Кременецького спорту невдовзі може перетворитися на трагедію, від кого залежить стан споруди і скільки потрібно витратити грошей, аби щонайменше убезпечити спортсменів від нещасних випадків? Власник санної траси – ФСТ «Колос» – довгий час вагався, чи передавати її на баланс школи зимових видів спорту. Коли це питання якось врегулювалося, то виявилось, що за попереднім кошторисом капремонт санної траси вартує 10 млн. грн. Таких коштів, звичайно, немає, тому й доводилося латати найнеобхідніше.

Схожу ситуацію маємо і з нашим двоєборцем Віктором Пасічником. Якщо ще в лижних перегонах він демонструє непогані результати, то його виступи на трампліні позитивних емоцій не додають. Не в останню чергу це пов’язано з кременецькими трамплінами. Їх нам побудували ще за Польщі – у 30-х роках минулого століття. На ті часи це було щось дивовижне, але розвиток спорту не стоїть на місці. Нині ці трампліни єдині в Україні, але підходять хіба що для занять початківців, натомість для серйозного рівня спортсменів взагалі не актуальні. От і доводиться Пасічнику їздити за кордон, а зважаючи на постійний брак коштів, не завжди це вдається, тому й тренується на тому, що є.

На чому їздимо – такі й маємо результати. Тільки після серйозних вкладень в інфраструктуру можна сподіватися, що наші спортсмени зможуть конкурувати з провідними біатлоністами, саночниками та майстрами стрибків із трампліна. А поки тільки мріємо…


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
20 Вересня
19 Вересня
18 Вересня
17 Вересня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 50%, 3 votes
    3 votes 50%
    3 votes - 50% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 33%, 2 votes
    2 votes 33%
    2 votes - 33% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 17%, 1 vote
    1 vote 17%
    1 vote - 17% of all votes
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
Total Votes: 6
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше