Найсвіжіше:
• Анонси газети «Номер один» від 12.12.2018 р. • За побиття депутатів Тернопільської міськради – 140 тисяч застави та 10,2 тисячі штрафу • 100 років тому Тернопіль став столицею Західно-Української Народної Республіки • «Дід Майдан» Іван Мандрик: «Тягнибок міг узяти владу, як Ленін, прибравши до рук пошту, телеграф, телефон, банки і жандармерію. Вся влада була би в його руках, однак не було єдності Майдану» • Де на Тернопільщині не буде світла • «Агрон» став третьою командою в історії футболу Тернопільщини, яка в чемпіонаті області не програла жодного матчу! • За порушення на Тернопільщині нарахували понад 71 тисячу гривень • Як розмитнити авто з іноземною реєстрацією • “Тернопільводоканал” надалі боргує енергетикам • Як народними засобами лікувати відмороження та обмороження • Понад 60 мільйонів гривень на те, щоби закрити заборгованість по зарплатах для бюджетників Тернопільщини • 20 соток, кілька тисяч саджанців, праця рук і хороший прибуток для сім’ї «Так квітне сад мого життя», – стверджує хоростківчанин Іван Дрозда з Тернопільщини • Україна посіла третє місце у світі за обсягами імпорту секонд-хенду • Тернополянка відкрила біатлонний сезон «бронзою» • Рекордних 60 команд змагаються у футзальній лізі • Тернопільщині відзвітував про досягнення, нагородив кращих співробітників та розповів, яким буде 2019 рік • Війна за парк Відродження у Тернополі перейшла в судову площину • «Дякую вам за те, що захищаєте від ворога!» – Степан Барна звернувся до військовослужбовців у зоні проведення ООС • Насіров роздав податкових розстрочок на 18 мільярдів • На Зборівщині браконьєр залишився без човна і сіток • Тернопільські спортсмени повернулися зі столиці з перемогою • В Україні створять електронний реєстр “лікарняних” • Театральний майдан у Тернополі перетворили у «Шанхай» і залишили тернополян без центральної площі • У Чорткові жінка довірилась «валютнику» • 55 ФАПів Тернопільщини отримали від агрохолдингу «Мрія» набори фельдшера
rss
Редакційна колонка: Олімпійські замальовки

Опубліковано: 10 Березня о 10:59



Нещодавно завершилися чергові зимові Олімпійські ігри у корейському Пхьончхані. Тернопільщина може пишатися тим, що шестеро її представників у загальній українській делегації у кількості 33 спортсменів були безпосередніми учасниками найвагоміших спортивних змагань чотириріччя. Але якщо відкинути ейфорію від кількості, то, на жаль, якістю спортсмени не змогли похвалитися. Та й чи могло бути по-іншому?

Найбільше тернопільська делегація була представлена у біатлоні. Серед жінок – олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна та Анастасія Меркушина, серед чоловіків – капітан збірної Дмитро Підручний. Саме на біатлон більшість спеціалістів робили головну ставку на Іграх. Та про які медалі можна говорити,  якщо мікроклімат у збірній був, м’яко кажучи, препаршивий. Українська біатлоністка Валентина Семеренко виступила з критикою тренера жіночої збірної Уроша Велепеця, який не поставив її в естафету на Олімпіаді, натомість на її місце потрапила тернополянка Анастасія Меркушина, яка, за словами Семеренко, не заслуговувала на це, бо на попередніх олімпійських гонках виступила гірше за неї. Тут, очевидно, зіграв фактор «своя сорочка ближче до тіла», адже одним із тренерів збірної є батько Анастасії – Олег Меркушин.

Прикра ситуація і з Оленою Підгрушною. Як виявилось, вона поїхала на Олімпіаду в якості туриста та прапороносця України на церемонії відкриття Олімпійських ігор. У жодній із шести гонок через травму наша прославлена біатлоністка участі не взяла. Хоча, як вдалося дізнатися зі слів тієї ж Валентини Семеренко, Підгрушну тренери збірної Урош і Олег Меркушин «викинули» з команди, а на Ігри взяли хіба що за її минулі заслуги.

Негаразди у жіночій збірній, очевидно, перекинулись і на чоловічу. Хоча на наших біатлоністів ніхто особливих ставок не робив, але і їхній виступ був провальним. Не вирізнявся з цієї когорти і тернополянин Дмитро Підручний. Його сьоме місце у змішаній естафеті – слабка втіха для тернопільських любителів біатлону.

Ще одна проблема – спортивна база у Підгородньому, довкола якої за останніх два роки ставалися різного роду скандали. База, яка вважається олімпійською і на якій мали тренуватися наші найвідоміші біатлоністи, постійно була в епіцентрі уваги зі знаком мінус. То світло і газ «відрізали», то у гоночне кільце техніка заїхала, то ворогуючі табори намагалися на свій бік переманити того чи іншого спортсмена. І це теж не могло не позначитися на їхньому психологічному стані перед Олімпіадою.

А про наших саночників – кременчан Олександра Оболончика та Андрія Мандзія – вже писано-переписано. Особливо про останнього, який не потрапив у державну програму забезпечення олімпійців матчастиною. За його словами, якщо для збірної Німеччини сани виготовляє BMW, австрійська команда співпрацює з «Mercedes», то він сам собі робить сани у гаражі.

Та й про яку підготовку до Олімпіади можна говорити, коли та ж санна траса у рідному для саночників Кременці перебуває у жахливому стані. Подекуди дошки провалюються, у самому низу трапляються прогнилі дерев’яні планки. Коли туди потрапляє колесо санкоролика на невеликій швидкості – не смертельно, хоча й травматично. А коли на швидкості 60-80 км/год.?

Чому сталося так, що гордість Кременецького спорту невдовзі може перетворитися на трагедію, від кого залежить стан споруди і скільки потрібно витратити грошей, аби щонайменше убезпечити спортсменів від нещасних випадків? Власник санної траси – ФСТ «Колос» – довгий час вагався, чи передавати її на баланс школи зимових видів спорту. Коли це питання якось врегулювалося, то виявилось, що за попереднім кошторисом капремонт санної траси вартує 10 млн. грн. Таких коштів, звичайно, немає, тому й доводилося латати найнеобхідніше.

Схожу ситуацію маємо і з нашим двоєборцем Віктором Пасічником. Якщо ще в лижних перегонах він демонструє непогані результати, то його виступи на трампліні позитивних емоцій не додають. Не в останню чергу це пов’язано з кременецькими трамплінами. Їх нам побудували ще за Польщі – у 30-х роках минулого століття. На ті часи це було щось дивовижне, але розвиток спорту не стоїть на місці. Нині ці трампліни єдині в Україні, але підходять хіба що для занять початківців, натомість для серйозного рівня спортсменів взагалі не актуальні. От і доводиться Пасічнику їздити за кордон, а зважаючи на постійний брак коштів, не завжди це вдається, тому й тренується на тому, що є.

На чому їздимо – такі й маємо результати. Тільки після серйозних вкладень в інфраструктуру можна сподіватися, що наші спортсмени зможуть конкурувати з провідними біатлоністами, саночниками та майстрами стрибків із трампліна. А поки тільки мріємо…


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
11 Грудня
10 Грудня
9 Грудня
8 Грудня
7 Грудня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 38%, 6 votes
    6 votes 38%
    6 votes - 38% of all votes
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 31%, 5 votes
    5 votes 31%
    5 votes - 31% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 19%, 3 votes
    3 votes 19%
    3 votes - 19% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 13%, 2 votes
    2 votes 13%
    2 votes - 13% of all votes
Total Votes: 16
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше