Татуювання з кожним роком набувають усе більшої популярності. Цей вид мистецтва прикрашання тіла вже давно перестали асоціювати з тюремним минулим або субкультурами, а забиті «рукави» – не перешкода при влаштуванні на роботу.
Віталій – молодий, але дуже популярний тернопільський тату-майстер. Він перебуває у постійному процесі самовдосконалення, прикрашає тіла не лише тернополян, а й жителів інших регіонів та навіть країн. Ми поспілкувалися про те, як йому вдалося вийти на високий рівень, про людей, які лягають під голку, специфіку роботи та особисті табу в роботі тату-майстра.
«З інтимними ділянками тіла не працюю»
– Як сталося, що ти став тату-майстром?
– Ідея була спонтанною. Нам із другом було по 16 років, у нього виникло бажання зробити тату, і я вирішив йому допомогти у цьому. Власноруч змайстрував машинку і зробив йому не зовсім вдале татуювання – «партака». Після цього хотів виправити ситуацію і придбав свою першу машинку. А далі пішло-поїхало…
– Татуювання – це більше твоя робота чи хобі?
– На даний час це вже робота, в юності я міг час від часу робити татуювання своїм знайомим, а тепер у мене досить щільний графік.
– Пам’ятаєш перше повноцінне татуювання, яке ти набив? Яким воно було, скільки часу ти витратив на нього?
– Оскільки я досить самокритично ставлюся до своїх робіт, то перші тату не можу назвати повноцінними. Тому минуло кілька років, перш ніж я взявся за великі серйозні проекти. Думаю, тату із зображенням Горгони стало моєю першою роботою у стилі реалізм (реалізм – технічно найскладніший стиль нанесення татуювання, завданням якого є дотримання максимальної відповідності до оригіналу. В цьому стилі виконують портрети, пейзажі, репродукції картин, зображення сцен із фільмів, біблійних мотивів, історичних подій, тварин, квітів, зброї, космосу, – авт.). Але дивлячись на неї зараз, розумію, що їй далеко до досконалості.
– Як можна описати звичайного клієнта студії татуювання? Хто найчастіше приходить до тебе – чоловіки чи жінки?
– Тут нема якогось типового образу, приходять люди різного віку, професій, соціального статусу. Різниці великої немає, але все-таки чоловіків трохи більше.
– Що набивають найчастіше?
– У кожен період часу є якась мода. Ще 4 роки тому дуже популярними були мандали (це концентрична діаграма, яка складається з дуже складних візерунків і різних іконографічних зображень. У буддійській міфології мандала є дуже важливим сакральним символом, який відображає геометричну схему Всесвіту, – авт.). Зараз люди хочуть щось більш цікаве та індивідуальне, зокрема користуються популярністю роботи, виконані в стилі реалізм.
– А які місця для татуювань найпопулярніші?
– Конкретної ділянки тіла назвати не можу, залежить, яку роботу і якого розміру людина хоче зробити.
– Неочікувані місця, на яких тобі доводилося бити? А було щось дивакувате чи ідея, яку ти втілив?
– Скажу відразу, що на інтимних ділянках тіла я не роблю татуювань. Для мене найнеочікуванішим місцем було обличчя, також доводилося робити клієнту тату на передній частині шиї.
– Чи є малюнки, за які ти ніколи не візьмешся? Тобі доводилось відмовляти потенційним клієнтам?
– Для мене табу – це аморальні татуювання і ті, що оскверняють релігію і расову приналежність. Так, я відмовляю переважно людям, котрі хочуть тату на певній ділянці тіла, де вони будуть недоцільними з практичної точки зору, а також якщо клієнт не хоче йти на компроміс і прислухатися до порад майстра. Для мене важливо, щоби мої роботи були виконані на високому рівні.
«Спонтанні татуювання найбільш вдалі»
– Чи вважаєш себе художником? Ти ж розробляєш ескізи?
– Татуювання і є різновидом художнього мистецтва. Більшість робіт є авторськими, бо створюючи для людини певну композицію, я об’єдную різні зображення, враховуючи анатомічні особливості певної ділянки тіла, домальовуючи конкретні елементи.
– Ти влаштовуєш творчі гастролі за межами Тернополя?
– На сьогоднішній день я досяг того рівня, коли мене запрошують попрацювати в інших містах, зокрема за кордоном. Також беру участь в тату-фестивалях.
– Що для тебе є критерієм гарного, якісного татуювання?
– Якісне татуювання – це те, яке гарно виглядає не тільки на фотографії, а й у реальному житті, після процесу загоєння. Само собою, мають бути рівні, чіткі контури, плавні переходи градієнту, підбір колористики, побудова композиції.
– Що таке сеанс? Як він вимірюється – часом роботи чи розміром малюнка?
– Час, протягом якого відбувається процес нанесення малюнка. В мене сеанс триває 6-7 годин. Їхня кількість залежить від складності й розмірів роботи.
– Тобі більше подобається втілювати великі за площею ескізи, які займають декілька сеансів, чи навпаки?
– Так, я люблю виконувати масштабні роботи, в яких можна вибудувати певний сюжет, приділити більше уваги дрібним деталям. Починаючи їх, я бачу лише загальну картину, але в процесі додаються все нові й нові деталі, які роблять тату цікавим та унікальним. Тут можна повноцінно проявити свою майстерність.
– Як формується вартість роботи, від чого вона залежить? Пам’ятаю, що колись, ще за моєї юності, її вимірювали площею пачок від цигарок….
– Вартість татуювання залежить від кількості часу, потрібного для його втілення.
– Твоє ставлення до спонтанних татуювань?
– Як показує практика, спонтанні татуювання найбільш вдалі, деколи клієнти приходять з однією ідеєю, а коли ми починаємо обговорювати інші варіанти, то без вагань вибирають щось інше і залишаються задоволеними.
– У кожного свої причини та мотивація: хтось робить тату, щоби привернути увагу, хтось – як нагадування собі про щось важливе, хтось таким чином приховує дефекти шкіри, хтось – для краси, а хтось просто тому, що подобається… А що для тебе означають твої татуювання?
– Мої татуювання – це відображення того, що мене цікавить, подобається, дороге моєму серцю. Переважно це щось особисте.
«Не раджу поспішати з татуюванням, бо те, що круто в юності, у зрілому віці таким не здається»
– Багато хто дуже хоче татуювання, але боїться болю. Особисто я знаю таких людей понад десяток… Якщо відчуття від нанесення татуювання оцінити за шкалою від 1 до 10, наскільки це боляче? На що взагалі схожий біль від дотику машинки?
– Больовий поріг у кожного різний, тому я можу сказати лише свою суб’єктивну думку і вона не буде актуальною для інших. Інтенсивність болю залежить від ділянки нанесення татуювання, емоційного і фізичного стану клієнта та інших індивідуальних факторів. Але якщо особа твердо вирішила зробити тату, то больові відчуття для неї не стануть перешкодою.
– Як думаєш, татуювання робить людей щасливішими?
– Для когось це всього-на-всього дань моді, а хтось робить на згадку про щось або когось, інші ж таким чином хочуть відобразити свій внутрішній світ, самоствердитись. Усе залежить від того, що у людини в голові, що для неї означає її тату.
– Старше покоління в Україні досить консервативно налаштоване. Якщо ти молодий і вирішив зробити татуювання, тобі доведеться пояснити це мамі. Що потрібно сказати, щоби вона заспокоїлась?
– Перш за все я не раджу надто поспішати, бо те, що для тебе круто в юності, у зрілому віці таким уже не здається, тому це має бути щось адекватне й обдумане. Також рідних потрібно запевнити, що ця процедура є абсолютно безпечною, та пояснити, для чого це вам.
– Як слід обирати ескіз татуювання та майстра?
– Якщо ви вирішили робити татуювання, то потрібно серйозно поставитися до вибору майстра, адже його робота залишиться з вами на все життя. Часто основним критерієм вибору стає фінансова сторона питання, але у цій сфері переважно ціна є прямо пропорційною до якості роботи. Тому при виборі майстра не потрібно економити, адже якщо він використовує якісні матеріали, дезінфікуючі засоби, в нього сучасне обладнання, то тату дешевим бути не може.
Потрібно звернути увагу й на роботи майстра. Також рекомендую перед тим, як записатись, відвідати майстра, подивитися, в яких умовах він працює. Якщо ви визначилися з ідеєю майбутньої роботи, поясніть максимально точно, що хочете бачити на ескізі, де має розміщуватись тату, яких розмірів, тоді майстру буде легше розробити для вас проект.
Вікторія Ушакова
ПРО ОСОБИСТЕ
– Знаю, що у тебе є маленька донечка. Якщо вона, припустимо, прийде до тебе у свої 14 років і скаже, що хоче татуювання. Твоя реакція?
– Я не можу заборонити їй зробити татуювання. Але попрошу почекати, поки їй не виповниться 21 рік, мотивуючи це тим, що в такому ранньому віці її думка ще не сформована, і в подальшому вона може пошкодувати про це. Оскільки я часто стикаюся з ситуаціями, коли клієнти, зробивши татуювання в підлітковому віці, у зрілому хочуть їх позбутися.
– Що тебе надихає? Чим захоплюєшся, крім тату?
– Мене надихають найрідніші люди, які мене щодня підтримують – моя сім’я. Також надихають цілі, які ставлю перед собою і яких хочеться досягти, щоби не стояти на місці, а постійно розвиватись та вдосконалюватись.
– Що для тебе щастя?
– Здоров’я моїх рідних.
– Якби не татуювання, то що?
– Спорт.
– Скільки творчості у процентному співвідношенні в твоєму житті?
– 60%.
Джерело: Тижневик "Номер один"
13342