Найсвіжіше:
• Інтенсивне і сучасне ведення рослинництва – основа виробничої діяльності «Доброго самарянина» • У Тернополі молодик розповсюджував дитяче порно • Керівник Центру науки Христина Білінська: «У країні йде війна, і нам потрібні винахідники, раціоналізатори» • Городок гучно та розмахом відсвяткував 600-річчя! • Зорієнтуватися, щоби перемогти! • Фестиваль «Вставай, сонце»: місце, де шукають таланти! • Саксофоніст Василь Карапулько: «Це я той Вася, що «старався не трусити попіл» із пісні «Файне місто Тернопіль» гурту «Брати Гадюкіни» • У Тернополі для незрячих діток записали аудіозбірку • Заступник директора з рослинництва ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Тарас Швець: «Насіння з Бучача – гарантія урожаю!» • Віктор Мацикур: «Допоки база та стрільбище у Підгородньому знаходяться в приватній власності – проекту сучасного біатлонного комплексу держава не розглядатиме взагалі» • Обвинувачені у вбивстві студента біля клубу “Алюр” постануть перед судом • Через нові правила багато тернополян залишаться без субсидій • У Почаєві п’яні підлітки ледь не зарізали одногрупницю • Мальовниче село Городок святкує 600-річчя! • Баскетбольний клуб “Тернопіль-ТНЕУ” зіграє з БК “Київ-Баскет”. • На Бережанщині вовки покусали трьох людей та загризли собаку • Оновлення обходу Тернополя на завершальному етапі • Книга рекордів Тернополя поповнилась ще на чотири досягнення • Павло Клімкін: «Потенціал Тернопільщини варто презентувати на Раді інвесторів та експортерів» • Віктор Забігайло, голова Тернопільської обласної організації політичної партії «Основа»: «Голос народу» • У Тернополі відкрили соціально-спортивну школу мадридського «Реалу» • Тернопільські профспілки розпочали протестні акції • Анонси газети «Номер один» від 10.10.2018 р. • Катерина Бойко: «Чоловік називає мене коброю, а все тому, що я насправді дуже терпляча, та коли вривається терпець, нападаю різко і неочікувано, як кобра» • Реформа екстреної медичної допомоги
rss
Звідки виникає дитячий страх і як з ним боротися?

Опубліковано: 10 Лютого о 20:54



Чи бували у вас ситуації, коли ваш малюк чогось боявся, наприклад, бабая у шафі чи монстра під ліжечком? А, можливо, вашій дитині було дуже лячно і тривожно відпускати від себе маму навіть на кілька хвилин? Як ви давали собі раду в таких випадках? Які ефективні методи подолання дитячих страхів знаєте?

Насправді кожна дитина чогось боїться: собаки, що може несподівано напасти, темноти, яку її уява наповнює найрізноманітнішими істотами – як фантастичними, так і реальними. Її можуть тривожити різні незрозумілі, а тому загрозливі для неї звуки. Такі реакції нормальні, тому варто пам’ятати, що дитячі страхи та тривоги є невід’ємним етапом розвитку та дорослішання. Якщо дитина психологічно і фізично здорова, більшість із цих страхів із часом минають. Важливо враховувати, що те, чого боїться дитина, як правило, залежить від її віку. Звісно, не всі діти однакові, але батькам корисно розуміти деякі загальні вікові особливості.

Діти від 7-8 місяців до 1-1,5 року

У цьому віці діти починають розуміти різницю між знайомими і незнайомими людьми та ситуаціями. До восьми-дев’яти місяців досягає свого піку сепараційна тривога – дитина стає неспокійною, погіршується сон і апетит у зв’язку з розлученням з домом або людьми, до яких дитина має сильну емоційну прихильність, передусім з мамою. Також у цьому віці діти можуть боятися незнайомих людей або нових ситуацій (незнайомі люди можуть бути джерелом тривоги в перші два роки життя).

Діти від 2 до 4 років

Вважається нормою, що приблизно до трирічного віку ваша дитина повинна вміти розлучатися з вами з мінімальною кількістю сліз і чіплянь, і навіть боязкий трирічний малюк повинен адаптуватися до нової ситуації упродовж кількох тижнів.

Ви, напевно, вже помітили, що у маленьких дітей особливо яскрава уява. Часто вони можуть не розуміти різниці між реальністю та своєю фантазією. Саме з цього і виростають більшість дитячих страхів у цьому віці. Уява 2-4-річної дитини малює ілюзорну небезпеку в темній кімнаті або за маскою, що закриває знайоме обличчя. Її можуть лякати навіть повсякденні ситуації, наприклад, відхід до сну або візит до лікаря. Вона може боятися предметів, які видають гучні й незрозумілі їй звуки, такі як працюючий пилосос або бачок у туалеті. Нам, дорослим, страхи малюків можуть здаватися дивними та незначними. У будь-якому випадку важливо сприймати побоювання дитини всерйоз. Ніколи не смійтеся над дитиною через її страхи. У цьому віці вони мислять конкретними категоріями – сприймають ваші слова буквально. Їх можуть лякати зауваження або жарти дорослих людей. Завжди пам’ятайте, що ви розмовляєте з маленькою дитиною або в її присутності.

Дитина може бачити нічні жахи, які змушують її прокидатися. Якщо це відбувається, заспокойте її та переконайте, що жахи, які вона щойно бачила уві сні, не мають нічого спільного з реальністю, залишіться поруч з нею, доки вона не засне.

Діти від 5 років і старші

Страхи в цьому віці, як правило, базуються на реальних подіях, таких як стосунки в дитячому садочку чи початковій школі. Наприклад, страх і небажання іти в садочок через те, що з дитиною ніхто не грається, вимогливі вихователі, незрозумілі завдання. Також дітей цього віку часто турбують стосунки в сім’ї або здоров’я їхніх батьків, вони можуть перебільшувати значення дрібних сварок або непорозумінь, свідками яких їм доводиться бути. Тому найкраще вести такого роду сімейні “розборки” та “бесіди” наодинці з членами родини, подалі від дітей.

ЗМІ також впливають на психіку дітей і можуть викликати страхи через кадри з фільмів, відеоігор, музичних кліпів, інтернет-сайтів і навіть історії з телевізійних новин, такі як стихійне лихо, пожежі чи травми. Страх у дитини з цього приводу може бути набагато більшим, аніж справжня ймовірність цих подій. У міру того, як діти вчаться й починають краще розуміти, що насправді небезпечно, а що – ні, ці страхи, як правило, зникають.

Також у цьому віці з’являється усвідомлення того, що ні я, ні мої рідні не будемо жити вічно, і відповідні страхи пов’язані з цим.

Завжди слід мати на увазі, що діти старшого віку можуть висловлювати свої страхи не тільки плачем. Вони можуть гризти нігті, тремтіти, смоктати великий палець чи інші предмети (ми про це говорили в нашій рубриці минулого разу). Діти через різні причини не завжди розповідають батькам про те, чого бояться і що їх турбує, тому стежте за перерахованими вище ознаками.

Що таке фобії?

Фобії – це нав’язливі страхи, які часто виходять за межі звичайних, керованих страхів більшості дітей і можуть заважати малюку дотримуватись розпорядку дня. Наприклад, соціофобія – страх та небажання бути серед інших дітей чи дорослих, агорафобія – страх відкритих приміщень, клаустрофобія – страх закритих приміщень тощо. У малюків фобії розвиваються внаслідок пережитих подій, що завдали певної емоційної чи фізичної травми, такої як, наприклад, задуха або загроза потонути. Якщо ваша дитина постійно боїться одного й того ж і часто лякається навіть при думці про свій страх і виглядає стурбованою більшу частину часу, це може свідчити про наявність фобії, у такому випадку потрібно звернутися до фахівця.

Також майте на увазі, якщо у вас або вашого чоловіка є сімейні фобії, у вашої дитини, найімовірніше, з’являться такі ж. Тож завжди варто починати із сім’ї.

Як допомогти дитині?

  1. Ніколи не змушуйте дитину протистояти страху, якщо вона до цього не готова. Наприклад, не кажіть дитині, яка тремтить від жаху: “Зайди в темну кімнату і переконайся, що ніякого бабая там нема! Ти вже велика, щоби такої дурні боятися!” Знайомте її із загрозливою ситуацією обережно, не поспішаючи. Хваліть дитину, коли вона робить те, чого раніше боялася. Завжди ставте додаткові запитання, щоби зрозуміти ситуацію, побачити її очима дитини і бути впевненими в тому, що малюк перебуває в безпеці.
  2. Не висміюйте дитину, але й не загострюйте її увагу на її страхах. Ставтеся до фантазій малюка спокійно, постарайтеся відвернути його від них, залучаючи до цікавих занять. На свіжому повітрі, в компанії однолітків місця для монстрів у голові малюка практично не залишиться!
  3. Ми, як батьки, повинні передбачати те, що може налякати дитину, і готувати її заздалегідь. Наприклад, попередьте про те, що ви прийдете додому з великим собакою або повідомте дитині, о котрій годині будете виходити з дому і коли збираєтесь повернутися.
  4. Допомагайте дитині почуватися в безпеці фізично, обіймаючи її, тримаючи за руку й перебуваючи поруч. Ви також можете навчити її робити довгі, глибокі вдихи, щоби зменшити її тривожний стан.
  5. Намагайтеся не підкріплювати страх дитини власним страхом. Будь-яка ознака того, що ви стурбовані ситуацією, може змусити її запанікувати.
  6. Обмежте доступ вашої дитини до засобів масової інформації, які можуть сприяти виникненню страхів або посилювати їх, таких як телебачення, кінофільми, відеоігри, інтернет і навіть друковані матеріали. Ви також можете навчити дітей корисних медіа-звичок, які допоможуть їм зрозуміти різницю між тим, що реальне, і тим, чого немає.

І на завершення хочу запропонувати вправу, яку я часто даю в якості домашнього завдання, коли працюю з дитячими страхами.

Визначити свій страх – означає зробити перший крок до його подолання. Намалювати – пройти півдороги. Малюючи, дитина вивільняє власний страх, конкретизує його, переносить у матеріальний світ. Намалюйте свій колишній страх. Так, так, мамусі, не дивуйтеся! Згадайте, чого ви самі боялися в дитинстві. Так ви, по-перше, покажете, що боятися можуть усі, й у цьому немає нічого поганого та осудного; по-друге, своїм прикладом дасте малюку зрозуміти, що страх можна перемогти. Потім запропонуйте дитині намалювати що-небудь, чого вона боялася, «коли була маленькою», тобто в більш ранньому віці. Після цього можна перейти до нинішніх страхів. І тепер, коли в середині малюка більше не живе страх, ним можна маніпулювати: десь помістити, щоби він більше не вибрався. Наприклад, домалювати навколо чудовиська клітку або трилітрову банку чи ізолювати інакше, так, як запропонує дитина. Коли страх буде замкнено, з ним можна вчинити по-різному:

– знищити аркуш із зображенням, а значить – і сам страх, наприклад, розірвати на дрібні шматочки і спалити;

– зробити страх доброзичливішим. Розповісти, що чудовисько нещасне, тому в нього такий страшний вигляд. Можна згадати вигляд самого малюка, коли він плакав: із червоним носом та з червоними очима;

– поміркуйте разом з дитиною, чим страх може бути засмучений. Придумайте, що могло би порадувати страх, наприклад, домалювати йому торт, повітряні кульки або причепити бантик.

Наталія Гаєвська


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , , ,



Новини
16 Жовтня
15 Жовтня
12 Жовтня
11 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 42%, 5 votes
    5 votes 42%
    5 votes - 42% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 25%, 3 votes
    3 votes 25%
    3 votes - 25% of all votes
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 17%, 2 votes
    2 votes 17%
    2 votes - 17% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 17%, 2 votes
    2 votes 17%
    2 votes - 17% of all votes
Total Votes: 12
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше