Найсвіжіше:
• Лікар-невролог Олена Шершун: «Неврози потребують комплексного лікування, і в даному випадку соромитися нічого!» • Віталій Сідоров: «Як тільки мене поновлять на посаді, того ж дня напишу заяву на звільнення за власним бажанням. Не хочу від прокуратури нічого!» Суд поновив на посаді експрокурора Тернополя, якого звільнили в рамках кримінальної справи • Як проста сільська команда стала дворазовим переможцем Ліги чемпіонів Тернопільщини • Міський голова Копичинців Богдан Келічавий: «Якщо ми хочемо змінити країну, потрібно робити це знизу вгору, не чекаючи змін у Києві чи ще десь» • Де на Тернопільщині не буде світла • Підлітки, які ледь не зарізали одногрупницю у Почаєві «сядуть» на 10 років • Для автоматичної фіксації порушень хочуть створити «Екологічного інспектора» • 10 географічних брендів можуть стати офіційними • У Тернополі запрацювала «Фабрика Святого Миколая» • В Україні зміниться система реєстрації свійських тварин • Центри зайнятості Тернопілля цьогоріч стовідсотково укомплектували вакансії для 155 підприємств та установ • Підзимові посіви: переваги й недоліки • Коронавірус забрав життя 47-річного священника з Тернополя • Залишилося трохи більше місяця, щоби скористатися податковою знижкою за 2019 рік • Україна може зекономити 200 мільярдів за рахунок зменшення корупції • Винуватця аварії засудили на 3 роки • За вбивство іноземця дівчині з В. Глибочка загрожує до 15 років • Кілька мільйонів українських сімей можуть залишитися без газу • Зимових відключень електроенергії не планується • На Тернопільщині вбили громадянку Молдови • Жахлива ДТП у Тернопільському районі: діти віком 12 та 9 років потрапили до реанімації • Тернопільська «Ватра» планує освітити всі вітчизняні військові аеродроми • Перша сесія міської ради: оновлений склад комісій, злагоджене голосування та настанови від церковників • До столиці – через міста Тернопільщини • Яблука з садів Петра Гадза підкорили Великобританію
rss
Залежна від любові: коли бажання бути “за себе” перевищує страх бути “без нього”

Опубліковано: 8 Травня о 15:20



Я вже писала про жінку в стані емоційної залежності. Це був, так би мовити, погляд із середини – так, як цей стан проживає людина. На жаль, жінки набагато частіше, ніж чоловіки, цим страждають.

 Справа в тому, що чоловіки краще захищені – почуттям не надається таке важливе значення, тому їх легше при потребі “відключити” або ж, якщо з почуттями та емоціями справитися все ж таки складно, знайти “віддушину” можна в інших залежностях – трудоголізмі, алкоголізмі тощо.

Жінка теж може захищатися іншими залежностями. А ще вона може піти “з головою” в материнство або вибрати “безпечний” шлюб – там, де люблять її і вона може контролювати свої почуття.

І все ж жінки часто переживають стан емоційної (любовної) залежності. Найжахливіше в цій ситуації те, що вона не піддається ніякому контролю. Неможливо контролювати нічого з того, що відбувається. Спробуємо розглянути детальніше, як усе відбувається.

…Жінка зустрічає чоловіка. І якщо він “потрапить” у збережені в її психіці першообрази – батька, а ще сильніше – матері, народжуються почуття. Тут можливі різні сценарії розвитку подій – чоловік може відразу ж її відштовхнути або ж, якщо образ жінки теж “потрапив” у його психологічну «комірку», що зберігає спогади про перші близькі стосунки, можлива взаємність.

Що відбувається далі?
Із самих глибин психіки жінки починають підійматися всі приховані досі дефіцити любові. Вони “переносяться” на чоловіка у вигляді неусвідомлюваних очікувань, що він нарешті дасть ту любов, яку вона у свій час не отримала від батьків.

І чим давнішою була травма втрати любові, тим “важче” жінці протягом емоційної залежності. Про яку травму йде мова? Це травма покидання.

Мати залишає дитину, і дитина її “втрачає”. У психіці немовляти можуть початися незворотні зміни вже через кілька хвилин. Дитина віком півтора року витримає без матері пару днів. Справа, звичайно, не у фізичному догляді, а в тому, що мати для дитини в ранньому віці – їжа, любов, друг, божество, рятівник і т.д. Втративши без перебільшення джерело життя, дитина не просто страждає, в неї формується травма втрати, покидання, яка переростає в емоційну залежність, а через неї – в усі інші залежності.
Втрата залишає найсильніший дефіцит у любові, який нічим неможливо заповнити (хоч багато хто і намагається – їжею, алкоголем, роботою та ін.)

Щось подібне відбувається у жінки в стані любовної залежності.

Вона намагається заповнити цей дефіцит, але їй завжди буде недостатньо.
“Він провів зі мною надто мало часу”, “він займався своїми справами”, “він мені дав надто мало…”мало говорив про любов, мало доводив свою любов справами». Всі ці “мало” підсилюють страждання.

Її мучать сумніви у своїй потрібності, значущості та бажаності. При цьому “доказів” ніколи не буває достатньо, щоби повірити і заспокоїтися. Далі жінка намагається контролювати чоловіка. Різними засобами: маніпуляціями, погрозами, шантажем.
Часто маніпуляція полягає в тому, що вона намагається “підлаштуватися” під нього, ігноруючи свої інтереси, коли вона замовчує чи не договорює і взагалі жорстко контролює себе, щоби не сказати зайвого, не видати правди про себе. Вона не хоче його “злякати” – адже найбільше на світі боїться втрати цього джерела – хоч і ілюзорного…
Як варіант, може почати рятувати або вчити… А ще у неї є дитяча надія на те, що вона зможе “заслужити” його увагу хорошим, правильним поводженням. 
Але контроль даремний. Навпаки, чоловік, зіткнувшись із контролем, починає посилено тікати, часто не пояснюючи причин.

Маніпуляції теж не допоможуть
Сама ідея про те, що люблять “за щось”, не відповідає дійсності. Тому що ми просто любимо і просто не любимо. Нізащо.
Так само й чоловік.

Коли спроби контролю, маніпуляцій не спрацьовують, відчай і жах наростають. Відчай посилюється ще й від того, що ніщо і ніхто не здатний замінити Його – ні друзі, ні інтереси, ні свої діти.

Саме так почувається  немовля, коли матері немає поруч – все втрачає сенс, якщо вона пішла. Йому залишається тільки завмерти. Життя зупиняється.

Дійсно, в цій ситуації досить важко усвідомити, що всі ці почуття – не до чоловіка, а до батьків.

Я думаю, без терапії це зробити практично не можливо, бо проекція володіє такою властивістю, що, занурюючись у минулий стан, вона залишає ілюзію того, що все це відбувається в сьогоденні.

Однак поступово, через аналогії (“що з того, що відбувається зараз, схоже на те, що було з батьками?”), спогади, занурення в минулі стани, відділення конкретного чоловіка від батьківської фігури все ж відбувається.

Коли ми починаємо оплакувати образу, пов’язану з травмою покидання, поступово “звільняємо” внутрішні сховища із психічними відходами – нелюбові, недооціненості, непотрібності і незначущості. І тоді емоційний тиск тривоги, очікувань на поточну ситуацію знижується.

Одночасно необхідне визнання своєї залежності. Допомагаючи собі визнати залежність, ми більше приймаємо себе в слабкості, нездатності завжди “бути на висоті”, перестаємо відчувати жах від того, “що про мене подумають” і страху, що “моїми слабкостями скористаються”. Ослаблення психологічних захистів також знижує тиск на стосунки. Коли менше страху оступитися, завжди легше.

Поступово жінка все більше наближається до реальності – вона перестає сприймати чоловіка як месію, який їй поверне все, що не додали, його образ починає набувати все більш реальних рис.

Вона вчиться піклуватися про себе.
Приходить відчуття, що так багато страждати у стосунках – це не так вже й нормально.

Страх втрати знижується, і тоді більше видно власні бажання і потреби, а також стає зрозуміло, чи можливо їх задовольнити в цьому конкретному союзі.

Коли бажання бути “за себе” перевищує страх бути “без нього”, то можна сказати, що нездорова, зумовлена первинною травмою емоційна залежність поступилася місцем більш здоровій залежності, там, де “ти мені потрібен”, алея передусім на своєму боці, і мій захист, моє благополуччя – найважливіший пріоритет.

Завершення стосунків – цілком здоровий і закономірний результат – без втечі, розриву і надриву (за законом ретравми в залежних стосунках чоловік часто “відтворює” образ неповноцінного батька).
Відчуття немовляти “коли матері немає поруч, життя зупинилося” змінюються.
Приходить цінність світу, де є все необхідне для життя, і ще багато чого цікавого. А потім на більш “здоровий” ґрунт приходять нові, більш здорові стосунки.

Наталія Гаєвська, сімейний психолог, кандидат психологічних наук


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
1 Грудня
30 Листопада
29 Листопада
28 Листопада
27 Листопада
Як ви плануєте відсвяткувати Новорічні свята в період карантину?
  • Взагалі поїду з України 50%, 2 votes
    2 votes 50%
    2 votes - 50% of all votes
  • З друзями, дотримуючись усіх карантинних обмежень 25%, 1 vote
    1 vote 25%
    1 vote - 25% of all votes
  • Вдома, в родинному колі 25%, 1 vote
    1 vote 25%
    1 vote - 25% of all votes
  • Одягну маску та піду в гості 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
  • Інше 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
  • У ресторані 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
Total Votes: 4
Voters: 4
Листопад 17, 2020 - Січень 10, 2021
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше