Найсвіжіше:
• Залишайте на грядках коріння капусти і помідорів до весни • Які квартири обирає покоління Z? • Чи такий хороший господар, як його рекламують: успіхи та провали тернопільського мера за 10 років • Класичний університет Тернополя взяв участь у Всеукраїнському проєкті «Озеленення України» • Працівники медичної галузі Тернопільщини отримали державні нагороди • Громадський діяч Катерина Фурик: «Величезна кількість рішень, особливо земельних і майнових, проходять кулуарно без обговорення з громадськістю» • Керівник політичної партії «Правий сектор» на Тернопільщині Назар Сарабун: «Ми – єдина партія, яка гартувалася під обстрілами «градів» та досі зберегла свою структуру ще з 14-го року» • Богдан Яциковський: «На цих виборах має перемогти Україна!» • 7 цікавих фактів про майбутнього мера Тернополя Віктора Гевка • 25 жовтня вирішується доля країни. Прийди на місцеві вибори і проголосуй! • У Тернопільській університетській лікарні проводитимуть операції на серці новонародженим • Віктор Овчарук: «Якщо люди не будуть брати участі у виборах, то вони втрачають своє право вимагати чогось у місцевої влади» • ГОРОСКОП • У Тернополі відбулося представлення перших офіційних змагань із кінного спорту «BAYKOV CUP-2020» на честь Леоніда Бицюри • Програма кандидата в мери Тернополя «Горизонт-2025»: що потрібно місту, знає Леонід Бицюра • Ловіть останні сонячні промені • Які шанси для Тернопільщини відкриває перемога Івана Чайківського на обласних виборах? • Безвіз для українських товарів • Анонси газети «Номер один» від 21.10.2020 р. • Син у батька позичив картоплю та обікрав мачуху • Головний лікар онкодиспансеру Леонід Шкробот: “У людей немає цінності власного здоров’я, то про що можна говорити?” • Де на Тернопільщині не буде світла • У Борщеві суд виправдав підозрювану в крадіжці • Онук краде, а бабця картає себе за його злочини • Два молоді таланти з Тернопільщини підписали контракти з ФК «Динамо»
rss
Як врятувати українську економіку: модель від Андрія Новака

Опубліковано: 12 Грудня о 11:11



15280944_1324389790939789_1141138100_n

Голова Комітету економістів України, знаний український вчений, кандидат економічних наук Андрій Новак в ексклюзивному інтерв’ю «Номер один» розповів, як підняти українську економіку та місце в ній Тернопільщини.

Україну витягнуть вертикальні корпорації

– Пане Андрію, у своїй книзі «Як підняти українську економіку» Ви стверджуєте, що головна проблема України в тому, що за 25 років незалежності не було жодної економічної моделі розвитку. Але ж постійно приймаються якісь короткострокові й довгострокові економічні програми тощо. Чи Ви пропонуєте жити українській економіці за радянськими п’ятирічками?..

– Моделювання в економіці не може обмежуватись роком, трьома і навіть п’ятьма. Воно має відповідати циклу інвестора. Останній ніколи не вкладе інвестиції в реальний сектор економіки (промисловість, аграрну галузь), якщо він не бачитиме бізнес-плану хоча б на 15 років уперед. На Заході норма прибутковості – 7-10% річних. Тому інвестори розуміють, що зможуть повернути свої інвестиції при різній економічній ситуації не раніше 5-10 років. Тому вони й мислять такими категоріями і такими часовими відстанями. У нас же нині є річна програма уряду. Вона вартує нуль, бо жодний інвестор на рік не вкладає грошей. У Радянському Союзі були п’ятирічки, але тоді була планова економіка, а цифри спустили зверху. Але ми вже давно з плану зверху не живемо, ми живемо з плану знизу, від інвестора. А як мислить інвестор, я Вам сказав. У світі є різні приклади моделювання. У тій же Японії – семирічки, в Китаї перший етап реформ тривав 30 років і закінчився у 2012-му. В тому ж році в Піднебесній було оголошено наступний етап – до 2042 року…

– За Вашими словами, економіку України зможуть витягнути великі вертикально інтегровані корпорації. Чи є десь у цьому процесі Тернопільщина, адже не секрет, що в нашій області майже відсутня потужна промисловість, а подібні підприємства можна порахувати на пальцях однієї руки?

– Практично кожна вертикальна корпорація працює паралельно в декількох галузях. Тим більше, вона ніяк не обмежена територіально. Якщо вигідно розмістити якесь виробництво на Тернопільщині – воно тут має бути. Наприклад, у Тернопільській області є багато кар’єрів (пісок, крейда, вапняки), тобто сировини для тих же цементних заводів. З точки зору логіки економічних процесів, їх мінімізації та собівартості, саме тут, а не, скажімо, на Луганщині, потрібно розміщувати ці підприємства. Інше виробництво та ж сама корпорація може облаштувати в іншій області, де є свій ресурс. Щоб якесь одне підприємство зациклити на рівні Тернопільської області, то хіба що аграрне. Загалом територіальних обмежень крупний бізнес не розглядає. Де вигідно розмістити продуктивні сили відповідно до наявних на цій території ресурсів, там і розміщується виробництво.

– Сьогодні тернопільський регіон виживає здебільшого за рахунок дрібного та середнього бізнесу, який, на Вашу думку, не може стати економічним локомотивом країни.

– Малий і середній бізнес – це вагончики, в яких сидять малі й середні підприємці. Я з великою повагою ставлюся до цих людей, бо вони створюють робочі місця. Але це вагончики, які самі по собі нікуди не рухаються. Треба, щоб їх тягнув локомотив – вертикальні корпорації виробників, бо саме навколо них обростає малий і середній бізнес. На сьогоднішній день в Україні на базі приміщень заводів і фабрик спокійно можна сформувати близько сотні українських вертикальних корпорацій: майже 30-ть – у секторі промисловості, 30 – аграрному секторі, 30 – у секторі послуг і близько 10 – у Hi-TECH-високотехнологічному секторі. Саме вони мають тягнути українську економіку вперед.

Соціальні платежі відв’язали від мінімальної зарплати

– Україні постійно прогнозують дефолт. Чи можна про це говорити в нинішніх реаліях?

– Зараз немає жодних підстав ні для дефолту, ні навіть для девальвації гривні. Для страхів можна використовувати різні слова, але для цього повинно бути обґрунтування. Для дефолту зараз прямих причин немає, тому що дефолт – це коли держава відмовляється платити по боргах. Минулого року Україні дали реструктуризацію 20% та стільки ж відсотків було списання. У нас немає критичної фінансової ситуації, що Україна не може платити за боргами. Окрім того, в нас є діюча програма з МВФ, Світовим банком, Європейським банком реконструкції і розвитку. Тобто ми не одні зі своїми проблемами. Якби раптом виникали складнощі з платежами по боргах, ми маємо партнерів, до яких можемо в критичний момент звернутися.

Ви згадали партнерів України і серед них назвали МВФ. Останнім часом чуємо, що Україні не бачити чергового траншу від МВФ. Мовляв, це сталося після того, як міжнародні експерти проаналізували е-декларації української еліти.

– Е-декларації в міжнародної спільноти викликали просто особисту персональну емоцію. До прикладу, керівник департаменту в МВФ задумався: у мене зарплата 20 тис. доларів. За ці гроші, поки я працюю на цій посаді, можу собі дозволити скромний будинок, машину «Форд» і мати кошти на свої життєві потреби. І коли він подивився на електронні декларації українських чиновників, у яких тільки кешу стільки, що йому на своїй посаді треба працювати п’ять життів, він собі просто має емоційну оцінку. А зупинили транш вони з іншої причини. Верховна Рада в першому читанні прийняла проект бюджету, де мінімальна зарплата становила 1700 грн. Але після геніального сюрпризу від Прем’єра Гройсмана у вигляді мінімалки в розмірі 3200 грн., міжнародні експерти сказали: давайте ми подивимось остаточну версію бюджету, а раптом у ньому буде ще якийсь сюрприз. Також вони хочуть побачити, де українська влада шукатиме гроші в дохідній частині бюджету, адже зі збільшенням мінімальної зарплати значно зросте витратна частина бюджету.

– Підвищивши мінімальну зарплату з 1 січня 2017 року до 3200 грн., що цим кроком влада намагається зробити: збільшити соціальні стандарти, збільшити наповнення бюджету від відрахувань? І чи не зажене це підвищення українську економіку в тінь?

– В Україні запахло достроковими виборами і влада лізе зі шкіри, щоб хоч у чомусь показати народу солодку соціальну цукерочку. Уряд нібито покращує соціальні стандарти працюючих українців. Насправді це буде розчарування! Тому що підняли тільки мінімалку, а інші соціальні платежі, як сказав Прем’єр-міністр, відв’язуються від мінімальної зарплати. Якщо, згідно з попереднім законодавством, піднімається мінімалка вдвічі, то майже на стільки ж піднімаються інші соціальні платежі, які були до неї прив’язані. А тепер цей зв’язок відв’язується. До прикладу, обіцяється, що та ж пенсія зросте всього на 10% з 1 грудня і ще 10% за весь 2017 рік. Так, соціальні стандарти потрібно піднімати, але, по-перше, необхідно це робити поступово, не одразу з 1 січня порівняно з 1 груднем у два рази, а щоквартально – на 10-15 відсотків максимум. По-друге, соціальні стандарти мають рости після росту економіки. Спочатку ріст економіки, а за нею соціальних платежів.

Що ж до працюючих, то їх після збільшення мінімальної зарплати переведуть офіційно на півставки, хоча реально вони будуть виконувати роботу на всю ставку, або взагалі повністю їх переведуть на нелегальну роботу.

Механізм стимулів заохотить заробітчан інвестувати в Україну

– Тернопільщина – сільськогосподарський край. На Вашу думку, це правильно, що влада робить акцент саме на аграрному секторі, залишаючи осторонь всі інші?

– Це не є ні добре, ні погано. Так сформувався ринок. Роками так склалося, що Тернопільську область, як і Сумську, Чернівецьку, називають депресивною. Там дуже мало промисловості, низька зайнятість населення і регіони живуть за рахунок коштів, які пересилають заробітчани.

– Четверта частина працездатного населення Тернопільської області працює за кордоном. Чи існують державні важелі, щоб цих людей повернути на Батьківщину і вони тут заробляли та вкладали гроші в українську економіку?

– Силою заставити це зробити не можливо. Заробітчан можна тільки мотивувати. Наприклад, якщо людина вкладає від такої до такої суми в українську економіку, то вона звільняється від податків на певний час або ж надається земельна ділянка під створення виробництва чи до неї підводяться комунікації. Тобто держава своїм громадянам за кордоном має створити механізм стимулів, заради чого заробітчани, які мають стабільні заробітки, адаптувалися та асимілювались на чужині, можуть кинути все це і з великим ризиком усе втратити, приїхавши в Україну.

– Наша влада, в тому числі і Тернопільська, з гордістю заявляє, що після децентралізації громади стали краще жити, має місце велике перевиконання бюджетів. Чи справі створення об’єднаних громад – це панацея для України і можливість виходу з економічної кризи?

– Якби в нових громадах усе було так добре, то чому тоді в місцевих органах влади у тих сферах, де їм дали більші повноваження і нібито більше грошей, відбувається закриття і скорочення, а не створення нового і розвиток того, що є. Слово «децентралізація» ми можемо повторювати 10, 50, 100 разів на день, але якщо вона не підкріплена податками, то про який розвиток можемо говорити. З витратної частини держбюджету на місця йдуть гроші у вигляді міжбюджетних трансферів. Їхня величина залежить від волі Прем’єр-міністра. Якщо губернатор його, тоді на тобі з барського плеча більше грошей, якщо не його – тобі ні-ні, бо ти не мій. І так само гроші потрапляють у район, місто, громади.  

– Якщо центри громад  ще, можливо, мають шанс на розвиток, то що чекає на села, які доєдналися до громад?  

– Це м’яка форма їхнього вимирання. Адже села, де закриваються  МАФи та школи, де немає сільської ради і клубу, є неповноцінними. В Україні село – це фундамент нації, а немає села, немає фундаменту, з часом може не бути нації.

– Традиційне запитання до будь-якого економіста: що буде з гривнею і коли вона перестане падати?

Якщо Ви почуєте від когось прогноз щодо курсу гривні – одразу тікайте від цієї людини. На сьогодні прогнозу курсу гривні не можливо будувати, бо немає бази прогнозування. А саме немає курсової стратегії. Вона має дати відповідь на концептуальні запитання: гривня буде девальвувати вічно – тоді на скільки кожного року, чи буде фіксований курс – тоді який, а можливо, буде валютний коридор – тоді в яких межах? Що сьогодні панянці з НБУ (Гонтарєвій – авт.) встрелить у голову, тим і пояснює девальвацію гривні: зимою, дощем, снігом, грипом… Де ви тут бачите базу для прогнозування? В цих умовах ми можемо тільки фантазувати, а фантазувати можемо як  до 40, так і до 20 грн.

– В якій валюті порадите простим українцям тримати свої заощадження?

– Якщо таки у Вас є заощадження, то ділите їх на три рівні кошики: гривня, бо на ній найвищий відсоток нараховує банк, долар і євро. Якщо ви програєте у гривні, коли вона девальвує, симетрично виграєте на своїх валютних вкладах, бо їх вартість симетрично росте. Таким чином себе захистили.

– Чи варто зараз тим українцям, у яких ще є така можливість, купувати нерухомість, будь-які великі покупки здійснювати під час цієї кризи?

– Дуже варто! Перше – купуєте земельні ділянки, друге – нерухомість. На ці активи зараз у нас мінімальна ціна у зв’язку з тим, що ми країна, на території якої відбувається війна. Час піднімає ціну ваших активів. Війна рано чи пізно закінчиться і всі активи підуть угору. Нічого не роблячи, через 5 років та сама земельна ділянка чи квартира вже коштує на 30-50%, а можливо, й у два рази дорожче.

Віталій Попович


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,



Новини
24 Жовтня
23 Жовтня
22 Жовтня
21 Жовтня
20 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше