Найсвіжіше:
• Лікар-невролог Олена Шершун: «Неврози потребують комплексного лікування, і в даному випадку соромитися нічого!» • Віталій Сідоров: «Як тільки мене поновлять на посаді, того ж дня напишу заяву на звільнення за власним бажанням. Не хочу від прокуратури нічого!» Суд поновив на посаді експрокурора Тернополя, якого звільнили в рамках кримінальної справи • Як проста сільська команда стала дворазовим переможцем Ліги чемпіонів Тернопільщини • Міський голова Копичинців Богдан Келічавий: «Якщо ми хочемо змінити країну, потрібно робити це знизу вгору, не чекаючи змін у Києві чи ще десь» • Де на Тернопільщині не буде світла • Підлітки, які ледь не зарізали одногрупницю у Почаєві «сядуть» на 10 років • Для автоматичної фіксації порушень хочуть створити «Екологічного інспектора» • 10 географічних брендів можуть стати офіційними • У Тернополі запрацювала «Фабрика Святого Миколая» • В Україні зміниться система реєстрації свійських тварин • Центри зайнятості Тернопілля цьогоріч стовідсотково укомплектували вакансії для 155 підприємств та установ • Підзимові посіви: переваги й недоліки • Коронавірус забрав життя 47-річного священника з Тернополя • Залишилося трохи більше місяця, щоби скористатися податковою знижкою за 2019 рік • Україна може зекономити 200 мільярдів за рахунок зменшення корупції • Винуватця аварії засудили на 3 роки • За вбивство іноземця дівчині з В. Глибочка загрожує до 15 років • Кілька мільйонів українських сімей можуть залишитися без газу • Зимових відключень електроенергії не планується • На Тернопільщині вбили громадянку Молдови • Жахлива ДТП у Тернопільському районі: діти віком 12 та 9 років потрапили до реанімації • Тернопільська «Ватра» планує освітити всі вітчизняні військові аеродроми • Перша сесія міської ради: оновлений склад комісій, злагоджене голосування та настанови від церковників • До столиці – через міста Тернопільщини • Яблука з садів Петра Гадза підкорили Великобританію
rss
Як у Києві зривали військовий парад

Опубліковано: 12 Листопада о 12:00



7 листопада виповнилося 30 років з дня зриву проведення в Києві військового параду. Безпосереднім учасником тих подій був відомий громадсько-політичний діяч, тернополянин Володимир Колінець. Його ми розпитали про ті буремні часи, які в тому числі змінили хід історії України.

Після студентської революції на граніті, яка тривала з 2-го по 18 жовтня 1990 року, наближалося одне з найбільших радянських свят – день Великої жовтневої соціалістичної революції, і 7 листопада планувалося проведення в Києві військового параду.

– Звичайно, це було зроблено з ініціативи Комуністичної партії УРСР, яка була підпорядкована КПРС. Генсеком ЦК КПРС був тоді М. Горбачов, котрий хоча й розпочав процес перебудови комуністичного суспільства, але був зацікавлений у збереженні СРСР. Ми, депутати-демократи, дізнавшись про плани проведення військового параду, вирішили цього не допустити. На зустрічі з керівниками громадсько-політичних організацій розробили свій план дій. Вирішили заблокувати центральну частину Хрещатика, тобто місце проведення параду, і добре продумали, як це зробити. Знаючи, що з самого ранку Хрещатик з обох сторін буде оточений міліцією, вирішили на ночівлю залишити якомога більше людей, які з самого ранку мали би вийти на нього. Понад 300 людей ночували на узбіччі Хрещатика, з ними був депутат ВР О. Гудима з Луцька. А решта депутатів, що проживали тоді в готелі «Україна», який неподалік від Хрещатика, з самого ранку підійшли туди, – пригадує депутат Верховної Ради України I-го скликання Володимир Колінець.

Із самого ранку на Хрещатик підтягнулося багато людей – як киян, так і гостей столиці. 

– Ми стояли посередині Хрещатика ще до появи міліції. Коли правоохоронці під’їхали, їхнє керівництво просило людей розійтися, на то була відповідь: «Розійдемося тільки тоді, коли парад не відбудеться». Серед тих, хто підходив до учасників акції, були й провокатори. Вони казали, що є простими трудівниками, хочуть, щоби парад відбувся, і просили нас розійтися. Інші здійснювали провокації серйозніші: верещали, штовхали, шарпали за одяг, а то й піднімали на людей кулаки. Та ми, депутати й керівники громадських організацій і люди, що брали участь у таких акціях, вже знали, як на такі дії провокаторів слід реагувати. І ніхто з нас на провокації не піддався. Тоді протестуючі перекрили Хрещатик до самого обіду, поки люди, які прийшли на парад, не розійшлися. Акцію на Хрещатику завершили величезним мітингом, на якому зібралися чисельно кияни. Нам вигукували: «Ура! Перемога!» Лише тоді з Хрещатика порозходилися, – розповідає пан Колінець.  

Той зрив військового параду 7 листопада 1990 року, каже Володимир Колінець, мав величезне значення для пробудження українського народу від комуністичної сплячки та був значним кроком для проголошення Незалежності України. Про це ми повинні пам’ятати і про цю подію нагадувати. Особливо тепер, коли багато людей не розуміють, як давалося здобуття незалежності України, і голосують на виборах не за патріотів-українців і не за європейський вибір України…

У той день 30 років тому стався прикрий випадок, який мав неприємні наслідки для тодішнього народного  депутата, дисидента та хорошого товариша нашого співрозмовника Степана Хмари.

– За вказівкою КДБ чи міліції одна жінка підійшла до учасника акції, депутата Степана Хмари, і підняла на нього руку. Щоби вона його не вдарила по обличчю, він схопив її за руку. І тут же хтось підбіг до них із фотоапаратом і це сфотографував. Після цього жінка ще довго кричала. На наступний день проти Хмари було порушено кримінальну справу за побиття під час проведення цієї акції. Зрозуміло, що все це надумано. Однак та жінка надала міліції відповідні свідчення. Через декілька днів на засіданні ВР тодішній голова Іван Плющ позбавив С. Хмару депутатської недоторканності, що призвело до його арешту. Спікер поставив це питання на голосування наприкінці денного сесійного засідання, коли вже перейшли до «різного». Я та інші депутати кричали на весь зал, що цього робити не можна, але І. Плющ до нас не прислухався і зробив це всупереч закону, бо в «різному» ставити питання на голосування не можна. Через декілька днів Хмару запроторили в міліцію на допит. Але зробили це дуже хитро. Оскільки депутата ВР не мали права забирати з приміщення ВР, Степан Хмара після позбавлення його депутатської недоторканності проживав у депутатській кімнаті та 3-му поверсі, де й ночував. У депутатській їдальні й харчувався. Одного разу йому повідомили, що до нього прийшла дружина й очікує його біля «чорного» виходу з ВР. Він повірив у це і вийшов із приміщення. Дружини там не було, натомість міліція його одразу схопила. Через декілька днів кримінальну справу було розглянуто, йому присудили 1 рік позбавлення волі. Ми, депутати, ходили на суд, доводили, що його звинувачення безпідставні, але судді до нас не прислухалися. Отож 24 серпня 1991 року С. Хмара перебував за гратами і тому за прийняття акта незалежності України не голосував. Це той, хто все життя боровся за незалежність України! Згодом я як його друг делікатно С. Хмару «підколював», – підсумовує розповідь про ті непрості часи Володимир Колінець.

 


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: ,



Новини
1 Грудня
30 Листопада
29 Листопада
28 Листопада
27 Листопада
Як ви плануєте відсвяткувати Новорічні свята в період карантину?
  • Взагалі поїду з України 50%, 2 votes
    2 votes 50%
    2 votes - 50% of all votes
  • З друзями, дотримуючись усіх карантинних обмежень 25%, 1 vote
    1 vote 25%
    1 vote - 25% of all votes
  • Вдома, в родинному колі 25%, 1 vote
    1 vote 25%
    1 vote - 25% of all votes
  • Одягну маску та піду в гості 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
  • Інше 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
  • У ресторані 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
Total Votes: 4
Voters: 4
Листопад 17, 2020 - Січень 10, 2021
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше