Найсвіжіше:
• До 1 травня 2020 року тернополяни повинні визначитись із формою управління будинком • Українці четвертий рік поспіль продають валюти більше, ніж купують • Канада скасовує візи для українців • Резонансна справа у вбивстві тату-майстрині: суд перейшов до оцінки доказів • ЗНО-2020: усі зміни та нововведення • Раніше судимий тернополянин вчинив крадіжку із торгового центру та ломбарду • Родинам загиблих в авіатрощі у Тегерані виплатять по 200 тисяч • У Тернополі перерахували плату за послуги з опалення та постачання гарячої води • У Тернополі оперативникам попався «залізничний» грабіжник з великим «послужним» списком • Тернопільщини з другої спроби отримала бюджет-2020 • Слідчі призначили ряд експертиз щодо встановлення причин вибуху на Підгаєччині • За безкоштовними консультаціями до енергетиків звернулося понад 500 споживачів • Жителі Тернопільщини можуть скористатися сучасним освітнім порталом служби зайнятості • Дружина відомого спортсмена каже, що справу про його загибель хочуть сфальшувати • Книгиня Світлана Козелко: «Бібліотеки не можуть весь час перебувати на бюджетному фінансуванні, а повинні творити цікаві проєкти та розвиватися» • Анонси газети «Номер один» від 14.01.2020 р. • У Тернополі троє людей померли через пневмонію • Ми з вами – диво, не варто його чекати! • Заслужений артист України Олександр Папуша: «Я би вижив без акторства і знайшов би, можливо, себе, а от чи кайфував би від того – це відкрите питання» • Призначення субсидій та пенсій перевірятимуть жорсткіше • Скіфська пектораль із клубочка ниток • «Добре» 1 січня – із похміллям та головним болем • «Він був неконфліктним і чуйним. Але його погубили погана компанія і… наркотики», – ексклюзивна історія про Андрія Горбатюка, якого звинувачують у жорстокому вбивстві • За піднятий і неповернутий гаманець тернополянка потрапила на лаву підсудних • Отець Олексій Філюк: «Колись були золоті священники з дерев’яними хрестами, а зараз є багато дерев’яних священників із золотими хрестами – і це правда»
rss
Я – вимираючий вид

Опубліковано: 20 Червня о 8:22



fbПриблизно так на мене дивляться колеги та знайомі після фрази «Я не зареєстрована у «Фейсбуці». Дехто реагує , ніби зі мною щось не так.

У цілому своє ставлення до соцмереж можу охарактеризувати, як нейтральне. В одній навіть зареєстрована. Але все частіше роблю висновок, що вони забирають надзвичайно багато часу і забивають нашу голову абсолютно непотрібними дурницями.

Сталося все випадково. Коли мої знайомі почали масово реєструватися в мережі, у мене на це банально не було часу. Я оглянула налаштування, для мене вони видалися важкуватими, тому відклала це «на наступний тиждень». Так пройшов місяць, другий, рік, а руки до «Фейсбуку» не доходили. З часом помітила, що про події у мережі знайомі стали говорити частіше, ніж про новини з реального життя. Коментувати фотографії людей, з якими особисто навіть не знайомі, розповідати, хто і де був, хто що запостив, хто з ким свариться. Для одних соцмережа перетворилась на майданчик для публічних виступів, інших без їхньої ж згоди зробила глядачами. Тоді я впіймала себе на думці: «А для чого мені все це знати?»

Якось колега сказала, що без «Фейсбуку» я втрачаю можливість про все дізнаватися першою і повз мене проходить багато цікавої інформації, що вкрай важливо для журналіста. І справді, мабуть, це мінус для моєї професії, але є значно більше плюсів, як для звичайної людини.

Певні обставини змусили мене переглянути ставлення до інформації. Ще на першому курсі інституту я почала працювати. Працювала багато і наполегливо. У мене завжди було дві-три роботи, і всі вони пов’язані з новинами. Їх було багато, вони швидким темпом проходили крізь мене. Одні зачіпали за живе, інші пролітали безслідно, ніби з-під конвеєра. І ось шалений ритм, багато інформації, людей, подій впали на мене важким тягарем. Передозування… Я помітила, як стала менше спілкуватися з друзями, погано спати, практично до всього втратила інтерес, не бачила новизни ні в кому і ні в чому. У вихідні просто хотілося сховатись. Від усіх і подалі. Найбільшою радістю стало цілий день провалятися в ліжку, в повній тиші, розглядаючи то стелю, то монотонний хід настінного годинника. Пройшло кілька місяців і я зрозуміла, так більше тривати не може. Треба брати себе в руки і або міняти роботу, або відношення до неї.

Почала з останнього. Спершу списала все на велику кількість людей, з якими постійно доводиться зустрічатись. Але як же вчителі, медики, продавці? Вони теж працюють з аудиторією. Невже і в них така проблема? Якось колеги-журналісти розповіли, що з ними теж таке трапляється. Наче від серця відлягло. Тоді й вирішила: справа в інформації. Її так багато, що наш процесор просто не встигає опрацьовувати. Вона звідусіль: у приймачі в комплекті з ранішньою кавою, у коротких репліках знайомих, в громадському транспорті, на вулиці, на роботі, у соцмережах, кафе, на екранах телевізорів. Цілий день у нас вливається нескінченний потік новин, частина з яких є абсолютно зайвими і не приносять жодної користі. Аби ця інформаційна бомба не розірвала з середини, я стала фільтрувати новини. Не можна впускати у себе все, що пропонує нам цей світ. Тому створила своєрідне решето, через яке просіюю повідомлення, перш ніж дозволити їм добратися до мого мозку. У ньому залишились «Фейсбук» і телебачення, яке я, до речі, теж внесла у чорний список найбільших часокрадів. Не вмикаю телевізора понад рік і ще жодного разу про це не пошкодувала. Благо, зараз усе є в інтернеті, і якщо з’являється щось справді варте уваги, його можна знайти у світовій павутині всього за кілька хвилин. Зайве промотати, рекламу перескочити і все – як мінімум, кілька хвилин зекономлено.

Раніше ніколи не дозволяла собі зупиняти людину на середині розповіді, навіть якщо уже чула її. Думала, що співрозмовнику треба виговоритись. Але потім викликала на розмову свою совість. Ми випили кави і дійшли висновку, що не можна так бездарно витрачати час, навіть із ввічливості. Це, як мінімум, не справедливо по відношенню до себе.

Одним, щоб освіжити голову, треба провести час у веселій компанії, іншим – піти у спортзал, третім – змінити обстановку. Ті, хто ще не визначився, спробуйте вдихнути свіжого ранкового повітря. Рекомендую!

 


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,



Новини
18 Січня
17 Січня
16 Січня
15 Січня
1 Січня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше