Найсвіжіше:
• Чи такий хороший господар, як його рекламують: успіхи та провали тернопільського мера за 10 років • Класичний університет Тернополя взяв участь у Всеукраїнському проєкті «Озеленення України» • Працівники медичної галузі Тернопільщини отримали державні нагороди • Громадський діяч Катерина Фурик: «Величезна кількість рішень, особливо земельних і майнових, проходять кулуарно без обговорення з громадськістю» • Керівник політичної партії «Правий сектор» на Тернопільщині Назар Сарабун: «Ми – єдина партія, яка гартувалася під обстрілами «градів» та досі зберегла свою структуру ще з 14-го року» • Богдан Яциковський: «На цих виборах має перемогти Україна!» • 7 цікавих фактів про майбутнього мера Тернополя Віктора Гевка • 25 жовтня вирішується доля країни. Прийди на місцеві вибори і проголосуй! • У Тернопільській університетській лікарні проводитимуть операції на серці новонародженим • Віктор Овчарук: «Якщо люди не будуть брати участі у виборах, то вони втрачають своє право вимагати чогось у місцевої влади» • ГОРОСКОП • У Тернополі відбулося представлення перших офіційних змагань із кінного спорту «BAYKOV CUP-2020» на честь Леоніда Бицюри • Програма кандидата в мери Тернополя «Горизонт-2025»: що потрібно місту, знає Леонід Бицюра • Ловіть останні сонячні промені • Які шанси для Тернопільщини відкриває перемога Івана Чайківського на обласних виборах? • Безвіз для українських товарів • Анонси газети «Номер один» від 21.10.2020 р. • Син у батька позичив картоплю та обікрав мачуху • Головний лікар онкодиспансеру Леонід Шкробот: “У людей немає цінності власного здоров’я, то про що можна говорити?” • Де на Тернопільщині не буде світла • У Борщеві суд виправдав підозрювану в крадіжці • Онук краде, а бабця картає себе за його злочини • Два молоді таланти з Тернопільщини підписали контракти з ФК «Динамо» • Патрульна поліція запустила онлайн-курси із самозахису і першої допомоги • Як пересадити полуницю восени: поради та рекомендації
rss
Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення Незалежності: 25 років потому

Опубліковано: 1 Грудня о 12:16



193589_600

1 грудня виповниться 25 років з дня проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Велику, якщо не визначальну, роль у проведенні референдуму та позитивних його результатах, які вплинули на визнання світом держави Україна,зробили мешканці Тернопілля. Безпосередні учасники тих подій – народний депутат України I-го скликання Володимир Колінець і представник депкорпусу Тернопільської міської ради та старший групи Павло Сливка в інтерв’ю «Номер один» розповіли, як галичанам вдалося зламати стереотип мешканців сходу та півдня тоді ще УРСР.

Передісторія референдуму

Ініціативу провести Всеукраїнський референдум запропонував народний депутат, представник Народного руху України Ігор Юхновський.

– 24 серпня 1991 року депутати Верховної Ради зібралися на надзвичайну сесію і 346 голосами «за» проголосили Акт незалежності України. Цього ж дня ВР прийняла постанову про проголошення незалежності, в одному з пунктів якої було записано: «1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження акта проголошення незалежності». З трибуни ВР це запропонував голова Народної Ради І. Юхновський. Він це зробив без обговорення на зборах Народної Ради, які відбувались у цей день декілька разів. Тому цю пропозицію частина членів Народної Ради не підтримала і ми, депутати-радикали, кричали Юхновському: «Ганьба! Зрадник!». Це С. Хмара, Л. Скорик, Я. Зяйко, Ф. Свідерський, я та деякі інші. Мотивували це тим, що Постанова ВР про проголошення Акта Незалежності набуває чинності з моменту її набуття і підтвердження її на референдумі не обов’язкове. Ми тоді добилися оголошення перерви і зібрались на засідання Народної Ради. На ньому Юхновський переконливо пояснив, що тільки після підтвердження Акта Незалежності на референдумі світ визнає Україну як незалежну державу, і закликав нас взяти активну участь у проведенні референдуму. Депутати-радикали задавали йому багато запитань, але в кінці-кінців погодились на прийняття такої постанови. Після перерви вона була прийнята, а ми, депутати, роз’їхалися по округах пояснювати людям необхідність такого референдуму, – пригадує ті буремні події Володимир Колінець. 

В унісон з рішенням про референдум Верховною Радою, звернення до тернополян, всіх українців та неукраїнців прийняла і Тернопільська міська рада. Як зазначає Павло Сливка, в ньому, зокрема, мовилось: «У результаті розпаду комуністичної імперії, історія востаннє дає нам шанс здобути свою державність, бути не рабами, господарями у своїй хаті, в якій, як писав велет думки й духу Тарас Шевченко, – своя правда, і сила, і воля. І тую свою правду, славу, силу і волю матимуть не тільки українці, а й євреї, поляки, росіяни, німці, греки, усі, для кого Україна стала Батьківщиною – матір’ю, бо мати однаково ласкава для всіх своїх дітей. Всім вона дає притулок і захист, всіх оберігає від лиха, всім дає благословення на справи добрі… Скажімо «так» незалежності України!».

В авангарді стояв Тернопільський крайовий Рух

– Щоб народ України, а особливо схід і південь сказав на референдумі «Так!», треба було сколихнути всю Україну, і цей подвиг здійснив Народний Руху України, в авангарді якого стояв Тернопільський крайовий Рух. У Києві було створено Центральний штаб з проведення референдуму, який очолив І. Драч. А всеукраїнський рухівський штаб із проведення референдуму очолив наш земляк Василь Турецький. З 31 члена цього штабу 28 були тернополяни, – згадує тодішній активний «рухівець» пан Колінець.

Тернопільська крайова рада НРУ розгорнула бурхливу діяльність.

– Було проведено збори в усіх великих осередках Руху, на заводах і підприємствах області. Відбулася обласна рада голів районних рад НРУ з участю представників партій: УРП, Дем-ПУ, ХДПУ і громадських організацій. Проводилися збори громадськості, на яких обговорювались питання дій «рухівців» у новій ситуації. Співробітники крайових і районних рад Руху, просто «рухівці» та їхні симпатики приїздили у Всеукраїнський штаб, щоб отримати свіжі листівки, плакати, брошури та іншу літературу з питань референдуму. Цю роботу виконувала експедиційна служба Руху. Її оперативність проявилась і тому, що наша Крайова Рада НРУ забезпечувала всіх квитками, з Тернополя йшли автомобілі з листівками та іншою літературою у всі куточки Східної та Південної України. До речі, у Тернополі, Львові, Івано-Франківську, Києві було надруковано понад 50 мільйонів листівок, плакатів. У нашій області не було сил, якихось угрупувань чи спілок, які б вели контрпропагандистської роботи! – зазначив пан Колінець. 

Згідно з розпорядженням Центрального проводу НРУ, Тернопільська область повинна була вести агітаційну роботу в семи областях України. Тернопільський крайовий штаб НРУ на своєму засіданні видав розпорядження про закріплення окремих районів нашої області за цими областями. А саме: Підволочиський, Заліщицький, Лановецький, Шумський проводили розяснювальну роботу у Хмельницькій області, Гусятинський, Чорктівський – у Полтавській, Монастириський, Бережанський, Зборівський – у Дніпропетровській, Теребовлянський, Борщівський – у Кримській, Збаразький, м. Тернопіль – у Запорізькій, Кременецький, Бучацький – у Сумській, Тернопільський, Козівський і м. Тернопіль – у Донецькій.    

– Оскільки наших агітаторів спочатку у Східній Україні не впускали до виступів у трудових колективах, представникам Руху Верховною Радою було видано посвідчення про те, що вони є представниками Тимчасової комісії з питань Всеукраїнського референдуму, підписані заступником голови ВРУ І. Плющем. На основі такого документа наших представників реєстрували на виборчих дільницях. Тепер ми вже можемо тільки здогадуватись, який був би результат референдуму в тому випадку, – відзначив Володимир Колінець.

На схід та південь України відправилося 8 депутатських груп

Тернопільська міська рада теж вважала своїм першочерговим обов’язком узяти найак­тивнішу участь у проведенні референдуму. 

– Відповідно до рішення міської ради, було видано ряд розпоряджень міського голови В. Негоди, якими у східні та південні регіони України відряджались одразу вісім груп депутатів, як офіційно говорилося,  для обміну досвідом депутатської дія­льності, організації на підприємствах, в установах та населених пунктах гро­мадсько-політичних акцій, – зазначив Павло Сливка.

Під час цих поїздок депутати мали багато цікавих зустрічей, непростих розмов із тамтешніми керівниками та пересічними громадянами.

Зокрема, група депутатів на чолі з Павлом Сливкою 22 листопада 1991 року вирушила до Донецька. Офіційно вони їхали в Донецьку міську раду для обміну досві­дом роботи з донецькими депутатами. Насправді головним завданням була агітація за голосування за незалежність України на Всеукраїнському рефере­ндумі 1 грудня.

– Крім Донецька, ми відвідали Макіївку, Добропілля, районний центр Ханжонкове, Харцизьк. Поряд з листівками та плакатами на підтримку Акта проголошення незалежності України нас зустрічали плакатами, на яких було написано: «Требуйте референдума об обьединении Украини, Белоруссии, России. А на референдуме 1 декабря голосуйте «Нет»». Були і листівки ана­логічного змісту. Обстановка була тривожною. Вороги української держав­ності лякали донеччан переділами кордонів, митницями, необхідністю отри­мання віз для виїзду в Росію, розвалом господарських зв’язків з Росією, загрозою паралічу господарства Донеччини через нестачу нафтопродуктів. Такі настрої домінували і серед більшості депутатів Донецької міської ради, на сесії якої мені довелося виступити. Нашу групу зустріли спочатку на­сторожено, частина – навіть вороже, – продовжує розмову пан Сливка.  

 

Розповів Павло Сливка і безпосередньо про роботу в колективах та організаціях.

– В інституті гірничої промисловості з нами була народна артистка Укра­їни Яблонська, яка прибула в Донецьк із групою митців з Києва. Тривалі дис­кусії точилися на заводі «Норд». Врізались у пам’ять слова генерального ди­ректора заводу В. Ландика (пізніше – віце-прем’єр України): «За Україну ми проголосуємо, але вас, «рухівців», я би ставив до стінки». Пам’ятною залишилася участь у багатотисячному мітингу в Добропіллі. Спочатку аудиторія зустріла групу агресивно, але після наших виступів об­становка змінилася. Депутатів ще довго розпитували про життя на Тернопі­льщині, запрошували в гості. Побувала група і в передвиборчому штабі кандидата у Президенти В. Гриньова, який розміщувався в приміщенні об’єднаного страйкому гірни­ків Донеччини.У приміщенні страйкому виявили антиукраїнські листівки, які заклика­ли сказати на референдумі «Нет!» незалежній Україні. Тут була також велика партія листівок, виготовлених у Донецьку для антиукраїнських сил Криму. Тільки після погрози звернутись у Центральну виборчу комісію та всеукраїн­ський штаб із проведення референдуму голова об’єднаного страйкому Сергій Тулуб (колишній заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони, а перед тим міністр палива та енергетики) розпорядився знищити листівки. У присутності наших депутатів та депутата Донецької міськради, якого ми за­просили, антиукраїнські листівки було спалено, – зауважив П. Сливка.

Хвилюючою для наших земляків була зустріч в єдиній на Донеччині українській СШ №65. Вчителі та учні школи вже побували на Тернопільщині під час Різдвяних та Великодніх свят. Про це вони писали у шкільних творах. Ось уривки з учнівських творів. Олеся Мельниченко, учениця 7 класу, написала: «Я зрозуміла, що Західну і Східну Україну не можна розділити, як не можна розділити сім’ю. І що б не друкували в наших газетах, що б не гово­рили по радіо і телебаченню, я нізащо не повірю, що на Західній Україні люди бажають зла іншим».

Але не на всіх підприємствах та установах Донеччини вдалося виступити тернополянам.

– Депутатів не допустили виступити пе­ред курсантами військово-політичного училища, хоча заступник голови місь­кої ради Бичков попередньо домовився про це. Начальник училища нам пря­мо заявив, що «бандеровцев с Западной Украины он не пустит на территорию училища». Не вдалось виступити і на шахті імені Засядька, бо без директора Ю. Звягільського (перебував у Києві) нас не пропустили на територію шахти. Ці два прикрі епізоди свідчать, що в Донецьку були потужні сили, які не хо­тіли проголошення незалежності. Але донеччани проголосували за незалеж­ність, бо, як писала у своєму творі учениця 9 класу СШ №65 Донецька Інна Володарська, «на Тернопільщині я зрозуміла, що не має, не повинно бути України Західної та Східної, Україна повинна бути єдина і незалежна», – згадує Павло Сливка.

98,76% мешканців Тернопільщини проголосували за Незалежність України!

Діяльність тернопільського громадянського активу (і ряду інших) виявилась такою значною, що навіть у найкращих снах не гадалося, що понад 90 відсотків голосів віддадуть за незалежну Україну.

Виборці нашого краю зайняли перше місце за відсотком голосуючих, які підтвердили Акт Незалежності України, – 98,76%. На другому місці Івано-Франківщина – 98,42%, на третьому – Львівщина – 97,46%. У Луганській області за незалежність проголосували 72,6%, у Дніпропетровський – 90%, в Криму – 54%. Натомість найкращу організованість і активність на референдумі проявили громадяни і мешканці Борщівського, Бучацького і Заліщицького районів, де взяли участь у голосуванні понад 99% виборців.

– Підводячи підсумки референдуму, відомий громадсько-політичний діяч Іван Драч сказав: «Шановні пані та панове! Якщо Ви думаєте, що столиця України в Києві, ви помиляєтесь. Столиця України – в Тернополі!» Тим самим він відкреслив роль Тернопілля в успішному проведенні  референдуму, – резюмував Володимир Колінець.

Віталій Попович


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: ,



Новини
23 Жовтня
22 Жовтня
21 Жовтня
20 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше