Володимир Кравець: «Конституція – це Закон і для депутата, і для звичайного громадянина»

«Закони повинні для всіх мати однаковий зміст» – ці слова Шарля-Луї де Монтеск’є досі не втратили актуальності. Адже як у ХVІІ ст., коли власне жив і творив французький правник, письменник і політичний мислитель, так і нині, у технологічно розвиненому ХХІ ст., людей продовжують турбувати несправедливість і нерівність.

Нагадаємо, закон – це нормативний акт, прийнятий представницьким органом. Він покликаний регулювати найбільш важливі суспільні відносини і має вищу юридичну силу. Однак ми мало не щодня пересвідчуємось, що у нашому оточенні є люди, які дозволяють собі безкарно переступати через закон. І ця проблема вже зачіпає інтереси не однієї особи, а всього суспільства. Бо кожен, незалежно від свого становища і статусу, повинен коритися закону. Лише за таких умов можна розраховувати на те, що світ не перетвориться на хаос.

У тому, що принцип «перед законом – усі рівні» має стати визначальним у нашому суспільстві, впевнений і Володимир Кравець. Без таких «правил гри», на його думку, ми ніколи не наведемо порядку в Україні. Напередодні Дня Конституції голова Вишнівецької ОТГ висловив свої думки щодо того, чи варто змінювати наш Основний закон. Поділилися своїми думками з цього приводу і його однодумці – адвокати Віталій Горба та Ігор Юзьвак.

– Працюючи у громаді, я вкотре переконався, наскільки важливо, щоб українці жили у правовій державі, – каже Володимир Кравець. – Так, у нас має діяти закон, причому один – для всіх.

За його словами, Конституція – це основний Закон держави, яким повинні керуватися усі без винятку громадяни України. Незалежно від того, чи ти – депутат, чи, до прикладу, агроном, тобто звичайний громадянин.

– На сучасному етапі стало особливо відчутно, що принциповим для успішного розвитку держави є не лише якісний демократичний зміст Конституції, а й практична дієвість Основного закону держави, – додає він. – Зокрема, це стосується закріплених нею принципів: верховенство права, законність, пріоритет прав людини, поділ влади тощо. А з цим, як ми бачимо, далеко не все гаразд.

«Така Конституція цілком відповідає запитам суспільства»

Насправді Конституцію України її автори написали дуже добре, вважає адвокат Віталій Горба. Головне, на його думку, – усім без винятку не ухилятися від прописаних у ній норм, у тому числі й народним депутатам.

– Перш ніж говорити про написання нової Конституції чи дискутувати про її зміст, необхідно встановити причини виникнення проблем, з якими ми стикнулися у цій сфері, – каже він. – Нагадаю, ухвалення Основного закону відбувалося у доволі непростих політичних умовах. І в цьому документі відразу було вказано, що у нас – парламентсько-президентська республіка. Утім це багатьох не задовольняло, тому найбільше змін зазнавала саме ця частина Конституції.

Більше того, у нас досі залишається дискусійним питання, до якої гілки влади належить сам президент. Адже, за словами юриста, очільник держави нині частково несе відповідальність і за внутрішню політику, оскільки погоджує кандидатуру прем’єр-міністра.

– Проте Конституція України у тому форматі, який вона має зараз, напевно, найбільше відповідає запитам суспільства, – уточнює Віталій Горба. – Натомість певні зміни, внесені до Основного закону від часу його ухвалення, можна вважати доволі суперечливими. Наприклад, це стосується норм щодо зовнішньополітичного курсу нашої держави. У тому, що він правильний, сумнівів у мене немає. Проте правники можуть висловити незгоду із внесенням такого рядка у Конституцію.

За словами юриста, для держави важливо, аби Конституція була стабільною.

– На те вона і Конституція. Я би взагалі застеріг будь-кого крутити Основним законом, як дзиґою, виходячи з тої чи іншої політико-правової ситуації в країні, або ґрунтуючись на якихось кон’юнктурних моментах чи вигодах, – каже Віталій Горба. – Те, що вигідно тим чи іншим політикам або політичним групам, не має бути визначальним. Адже йдеться про інтереси держави загалом.

«Народний депутат має бути на одному рівні із простим громадянином»

Кожен із нас повинен відчувати повагу до Конституції, впевнений Ігор Юзьвак. Проте ця теза не суперечить думці про потребу внесення «свіжих» корективів у певні її норми, наголосив адвокат.

– Скажімо, стаття 10, що регулює мовне питання, – розповідає він. – Нагадаю, нещодавно ухвалили закон, що регулює проблеми функціонування української мови, а також її співіснування з різними мовами національних меншин. Натомість у діючій Конституції йдеться: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України». Як на мене, це виділення конкретно російської мови не є виправданим.

Інший приклад – така норма, як депутатська недоторканість. Це питання обговорюється в Україні протягом тривалого часу. Зняти недоторканість уже обіцяли всі й неодноразово, але до логічного завершення цей процес ще не довела жодна каденція Верховної Ради. Наприклад, Ігор Юзьвак вважає, що недоторканість не варто скасовувати повністю, але внести певні зміни таки потрібно.

– Перша частина вказаної статті містить положення про те, що депутат не може переслідуватись за свої висловлювання, сказані у Верховній Раді, а також за голосування за той чи інший законопроект. Я вважаю, що це слід залишити, – пояснює він. – Однак таку норму, як згода Верховної Ради на арешт, затримання і притягнення до кримінальної відповідальності депутата, слід усунути із Конституції. Це поставить народного депутата на один рівень із простим громадянином.

До слова, за 23 роки існування Конституції України її змінювали уже 7 разів. При цьому найскладнішим, на думку юристів, залишається питання, як навчити суспільство, особливо його політичну еліту, тлумачити і застосовувати Конституцію, керуючись принципом верховенства права і національними інтересами, а не вишукувати у ній слова і навіть окремі букви, які лише обґрунтовують одномоментний політичний інтерес якоїсь політичної сили в її боротьбі за владу.

Надія Новак

Довідка.

День Конституції відзначають щороку як державне свято на честь прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Тоді у Верховній Раді ухвалили першу Конституцію незалежної української держави. Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч із 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту: про державні символи, українську мову як державну, а також про право приватної власності тощо. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Це сприяло підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Джерело: Тижневик "Номер один"