Найсвіжіше:
• Анонси газети «Номер один» від 24.01.2017 р. • Рекетир у погонах • Тернополяни пропонують збудувати у місті автодром • Лікарі сказали, що помре, однак він повернувся з того світу та мріє про повноцінне життя • Володимир Окаринський – історик, який знає, коли в Тернополі… почали пити каву! • У Центр обслуговування платників звернулося понад 280 тисяч громадян • Ікона, що рятує безнадійно хворих • РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА: Украдене дитинство • Харизматичний нардеп Олег Барна – про вчителювання, польські і одеські підробітки, розбірки з чортківською владою та відносини з Яценюком • З 22 січня оголошується конкурс серед цивільних осіб на заміщення вакантних посад роти патрульної служби поліції особливого призначення «Тернопіль» ГУНП в Тернопільській області • Що зробив у 2017 році народний депутат Роман Заставний? • Щоби врятувати чоловіка від алкоголізму, жінка повинна бути… домашнім психологом! • Понад тисячу тернополян уже скористалися електронною реєстратурою • Хто ви, «доктор Пі»? • Тернополяни протестують проти зведення висотки у себе під вікнами • Діти у віртуальному світі: шкідлива залежність чи втеча від нецікавої реальності? • Під Тернополем затримали групу амфетамінників • ДСО виходить у лідери футзальної ліги • 2017-ий став роком масштабного оновлення дорожньої інфраструктури Тернопільщини • Сільський голова Гаїв-Шевченківських Богдан Брич каже, що перед ним ніколи не стояло завдання розбагатіти до рівня Ахметова • Зміни у ПДР наразі торкнулися лише самого руху, а не його порушників • Гороскоп від тернопільського екстрасенса Романа Шептицького 17.01.2018 – 23.01.2018 • Від переохолодження помер відомий режисер • Олексій Кайда: «Так, як у Тернополі, мене, мабуть, ніде не називали!» • Волонтера та учасника АТО нагороджено у Бережанах
rss
Відомий кардіохірург Борис Тодуров розповів, чого не вистачає українській трансплантології

Опубліковано: 13 Жовтня о 15:14 Переглядів: 48



dsc_6554Медичні технології та медицина в Україні розвиваються значно швидше, ніж законодавство. Зважаючи на наявність професійних кадрів та можливостей, українські медики могли б врятувати значно більше життів, однак правові обмеження не дають їм цього зробити. Днями у Тернополі побував відомий український кардіохірург, директор «Інституту серця» Борис Тодуров. Медик зі світовим іменем, який першим в Україні здійснив пересадку серця, провів прийом пацієнтів, розповів про потреби сучасної трансплантології та відповів на запитання тернопільських журналістів.

– Як позначилося реформування швидкої допомоги на кардіологічних хворих?

– Однією з ланок лікувального процесу кардіологічних хвороб є служба швидкої допомоги. Створити диспетчерські центри і вибудувати логістику було крайньою необхідністю. Сьогодні, якщо створять центри екстреної допомоги, це буде справжній європейський рівень, так би мовити, міні-американська модель надання допомоги.

Внаслідок реформування з’явилася добре налаштована логістика, збудовано диспетчерські центри, система GPS відслідковує місце знаходження автомобіля швидкої допомоги. Диспетчер визначає бригаду, яка перебуває найближче до пацієнта, і спрямовує її до хворого. «Швидка» доставляє його з гострим інфарктом у кардіохірургічну клініку. Питання доставки при гострому інфаркті – одне з найважливіших.  З моменту закриття артерії є всього дві години, щоб врятувати міокард. У медицині це називається терапевтичним вікном. Якщо протягом цих двох годин пацієнта привозять у клініку і відкривають артерію, м’яз не відмирає і людина залишається цілком здоровою.

Ми розширили це вікно до чотирьох та шести годин, тому що «швидка» не завжди вкладається у дві години. Але навіть якщо пацієнта привозять у цих часових межах, то смертність знижується з 16% до 4%, тобто в чотири рази. Таких випадків протягом року в України трапляється понад 50 тис. 

– Чи є перспектива здешевлення стентів?

– На жаль, у вітчизняній медичній промисловості не здійснюється виробництво стентів. Є стенти дуже хорошої якості американського та німецького виробництва. Непоганої якості індійського та китайського, але всі вони вироблені за кордоном. Їх вартість залежить від курсу валюти, розмитнення, логістики, способу  доставки, податків, зборів та інших чинників. На жаль, немає змоги вплинути на вартість стента, а тим більше на механізми його здешевлення.

Інше питання, що не пацієнт повинен платити за стент та надання медичної послуги, а держава. Ми всі платники податків і за медичну послугу заплатили, при чому немалі кошти. Просто люди, які розподіляють бюджет, вирішили, що 3% на медицину – цілком достатньо. І навіть озвучують це на засіданні Кабміну. А ось у європейських країна ця сума починається від 9%. Є країни, у яких цей показник досягає 15 і навіть 25%.

– Як же вплинути на механізм розподілу коштів?

– У нас є легальні шляхи все змінити. Це вибори, дозволені законодавством акції. Добре, що хоча б місцеві депутати у більшості регіонів країни з розуміння відносяться до цього питання і прислуховуються до думки спеціалістів.  У нас є преса, можливість обговорювати проблеми на круглих столах, доносити суспільну думку, висловлюватися у соціальних мережах. Коли ця думка буде сформульована і всі про це будуть говорити, у влади просто не буде шансів до неї не прислухатися.

На сьогодні відбувається наступне: на засіданні Кабінету Міністрів, де присутні Міністр охорони здоров’я та заступники, Прем’єр озвучує, що у державі виділили 3% бюджету на медицину і це вдвічі більше, ніж у європейських країнах. І медики, які мали б його виправити або бодай надати йому інформацію, що це втричі менше, ніж у Європі, промовчали. Сьогодні немає кому лобіювати наші з вам інтереси.

– Чому для трансплантації органів наші медики рекомендують їхати у Білорусь?

– У Білорусі прийняли закон про презумпцію згоди на трансплантацію органів. Там якщо громадянин протягом життя не висловив незгоди про донорство органів, то після його смерті вони можуть бути вилучені для порятунку інших життів. На сьогодні в Білорусі закрито більшість діалізних центрів, на утримання яких потрібно мільйони доларів. Адже через день пацієнти потребують очистка крові і це дуже затратна процедура. Медикаменти, електроенергія, медичне обслуговування, очистки води тощо. Коли влада підрахувала ці витрати, то прийняла закон, який, з одного боку, не ущемляє права людини, з іншого – дає можливість врятувати сотні людських життів. Якщо у людини є якісь застереження – релігійні, етичні чи будь-які інші, вона має право відмовитись. Для цього просто потрібно написати заяву, спрямувати її у МОЗ. Прізвище громадянина внесуть у реєстр і органів у нього не вилучатимуть.

В Україні ж користуються законом, прийнятим у 1999 році, в якому зазначено, що дозвіл на донорство можуть дати після смерті людини його найближчі родичі, які проживали з ним на одній території.  У нас був випадок, коли під колесами автомобіля загинув молодий мотоцикліст. Травми були несумісними з життям. Ми могли б взяти в нього серце, нирки, легені, сітківку ока, кишечник і врятувати десятки життів. Мама була готова дати згоду, але виявилось, що вона прописана в іншій квартирі. Хоча й проживали на одній сходовій клітці. Відповідно до закону, вона не мала права вже дати згоду на трансплантацію органів, як наслідок, чимало життів не вдалося врятувати.

– Чи ініціювали Ви зміни до закону?

– Ми намагаємося змінити його з 1999 року. Запропоновані зміни не суперечать ані здоровому глузду, ані європейським стандартам. Але їх навіть не розглядають. Виходять серйозні народні депутати і говорять, що в країні війна. Відкритий кордон. Мовляв, дай вітчизняній медицині закон про трансплантологію і в людей будуть вирізати органи на полі бою чи на зупинках.

Чому не запитують у нас, спеціалістів? Ні серце, ні легені, нирка чи печінка більше чотирьох годин поза організмом прожити не можуть. Для того, щоб легально зробити пересадку, потрібно задіяти близько 40 спеціалістів. Це не можливо зробити підпільно чи таємно.

У Білорусі за останні кілька років кількість трансплантацій збільшилась у 40 разів. Не зафіксовано жодного кримінального провадження. Як тільки зник дефіцит органів, необхідність робити пересадку незаконно зникла.

Коли я три місяці тому зробив пересадку механічного серця, скликав прес-конференцію. Ми показали пацієнтів з пересадженими серцями. Таких в Україні всього двоє 13 років тому я пересаджував їм серця. Ми показали результати своєї роботи. Не були голослівними. Працювали на ентузіазмі. Більше того, самі зібрали гроші на механічне серце, не попросили у держави жодної копійки. Запропонували на основі результатів роботи розробити державну програму, але наразі немає жодної реакції. Більше того, програма, яку я підготував, вимагала лише 15 млн. грн. фінансування. Для міністерства це копійки. Це ті високі технології, які необхідно розвивати в Україні. Вони тягнуть за собою багато інших галузей медицини:  імунологію, лабораторну справу, хірургію, анестезіологію. У нас є люди, які можуть це робити, клініки, в яких можна було б проводити такі операції, але, на жаль, у міністерстві кажуть, що це надто великі гроші для механічних сердець.

Фото Миколи Василечка


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , , ,



Новини
24 Січня
23 Січня
22 Січня
21 Січня
20 Січня
19 Січня
Який тип проїзного квитка в тролейбусах Ви б обрали?
  • «Безліміт» 42%, 382 votes
    382 votes 42%
    382 votes - 42% of all votes
  • «Стандарт» – 60 їздок 24%, 216 votes
    216 votes 24%
    216 votes - 24% of all votes
  • Жоден 13%, 118 votes
    118 votes 13%
    118 votes - 13% of all votes
  • «Економ» – 46 їздок 12%, 106 votes
    106 votes 12%
    106 votes - 12% of all votes
  • «Преміум» – 90 їздок 9%, 77 votes
    77 votes 9%
    77 votes - 9% of all votes
Total Votes: 899
Червень 22, 2016
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше