Найсвіжіше:
• Ціна на газ опустилася нижче рівня 2018 року • В Україні відмінили червоні дипломи • Кременецьку академію хочуть перетворити в коледж!? • Наприкінці січня очікується сильна магнітна буря • Особливості ЗНО-2021 • Збаражчанам пропонують майже вдвічі збільшити тариф на воду • ГОРОСКОП • «Свої» та «чужі» атовці: у Тернополі одним захисникам землю дають, а інших – «футболять» • У лікарні Шумської громади дітки відтепер лікуються в оновленому відділенні • Поблизу Тернополя ОДА скуповує землю для будівництва дороги • На Тернопільщині викрили осіб, що збували паливні картки й талони без сплати податків • Небезпечні розваги молодиків завершилися летально для 18-річного юнака • Яку погоду очікувати в останній тиждень січня? • Анонси газети «Номер один» від 20.01.2021 р. • Похоронні традиції. Чи можна ховати жінку, одягнуту в штани? • У Тернополі шахрай-рецидивіст на восьми поштових відділеннях підмінив комп’ютерні мікропроцесори • Тимчасове припинення електропостачання • Змінено розміри ставок збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при першій реєстрації легкових автомобілів • Міненерго пропонує знизити ціну на газ для «вразливих» споживачів • Тарас Гром’як: «Перший тренер, як і перший вчитель, дає важливу основу. Віру в себе, характер – усе це в мені відкрив Борис Романович Палюх» • Хто керує автомобілем – ви чи ваш мобільний телефон? • Студенти на Зборівщині за пів години обікрали два авто • Гороскоп на 2021 рік для всіх знаків Зодіаку. Що очікувати від року Бика • У Чортківській громаді придбали ще один сміттєвоз • Рецепт від господинь: джамбалайя від Іванки Білої
rss
Велика вода затопила кілька областей Західної України

Опубліковано: 2 Липня о 10:00



Опинилися під водою і села південної Тернопільщини

Західні області України постраждали від повеней. Інтенсивні опади призвели до ускладнення ситуації в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Закарпатській та Тернопільській областях. Постраждалі від великої води кажуть, що це одне з наймасштабніших підтоплень з 2008 року. Значна частина населення стверджує, що всьому виною неконтрольовані вирубки лісів. Чи так це і наскільки сильно постраждала Тернопільщина, з’ясовували наші журналісти.

Внаслідок проходження паводкової хвилі по річці Дністер у період з 24-го по 26 червня 2020 року постраждав 21 населений пункт у 4-х районах області (Монастириський, Бучацький, Заліщицький та Борщівський). Підтоплено 122 будівлі у 7-ми населених пунктах, із них: 53 житлових, 69 господарських та обласний дитячо-комунальний санаторій у Заліщиках. Підтоплено 752 га сільськогосподарських угідь у 20-ти населених пунктах (у тому числі 265 приватних присадибних ділянок), 73 колодязі. Із небезпечної зони 3-х населених пунктів Монастириського району та с. Устечко Заліщицького району відселено 184 особи.

Як не прикро це визнавати, але місцевим мешканцям під час великих дощів ой як не солодко. Найбільше страждають будинки неподалік річок. Знаючи, що з собою приносить велика вода, люди намагаються попередити негативні наслідки в силу своїх можливостей. Зі своїх домоволодінь забирають домашніх тварин, меблі, побутову техніку, також намагаються зібрати городину. Коли вода доходить до городів і обійсть, перечікують у спеціально відведених місцях, рідних, друзів, сусідів. Наприклад, у Коропці в районі перевозу утворилося суцільне озеро,  і щоби добратися до місця евакуації, яке було розміщене у школі, мешканцям довелося йти через городи.  З моменту закінчення паводків уже пройшло кілька днів, але наслідки негоди продовжують ліквідовувати і зараз. На деяких подвір’ях залишилася вода, у підтоплених будинках – намул і болото, підтоплено й підвали. Існує проблема і з питною водою, бо затопило криниці.     

– Нам воду надали підприємці. Ми з місцевого бюджету виділили 6 тисяч гривень на харчування працівників ДСНС в їдальні місцевої школи. Ще шість тисяч виділили на продукти для людей з підтоплених будинків. Їх перевели у магазин, який знаходиться на тій вулиці, із розрахунку 63 гривні на одну людину, яка прописана у будинку, – розповідає селищний голова Коропця Володимир Мельник.

– Дякуємо за питну воду, дякуємо за щиру допомогу і підтримку тим, хто справді переживав разом з нами. Дуже багато людей допомагали, співчували. Справді не знаємо, як їм віддячити. А зі всіма тими, хто говорить: так, їх затопило, але вони візьмуть гроші, щоби ніколи такого не сталося. Але якщо так сильно вас душить жаба, що нас затопило і нам дадуть компенсацію (а її не факт, що дадуть), то давайте поміняємось. Я згідна сидіти в сухій хаті, пити чай і слідкувати за всім через інтернет, а потім прийти і сказати: та їм дали гроші. Ви би, нарешті, зрозуміли, якщо й дадуть компенсацію, то її не вистачить навіть на косметичний ремонт. А запах намулу, мокрі стіни ще довго даватимуть про себе знати. Ви би зрозуміли, що таке виносити меблі з хати, жити без води, не приймати душ три дні, спати в церкві чи в школі на підлозі. Люди, чиї будинки затопило, не хочуть нічого. Тільки спокою і справедливості. Якщо і є якась допомога, то давайте все по-чесному, а не битись і грішити (тому дали, а мені не дали). А дехто говорить, що ми любимо повінь, бо не переїжджаємо звідси. Переїжджати? Куди? У ці будинки вкладено стільки душі, сил і коштів. Якщо би була така можливість, думаю, кожен би стиснув зуби, витер сльозу і з‘їхав, залишивши хату, як дачу. Але люди не можуть переїхати. Тому й рятуються, як можуть, – написала у дописі на сторінці у соціальній мережі Тетяна Гудзовська.

Місцеві жителі подекуди вимушені пересуватися на човнах у тих місцях, де раніше були городи

Незважаючи на те, що Тернопільщина також постраждала, уряд виділив майже 700 млн. грн. для Чернівецької, Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Відтак зрозуміло, що ліквідація наслідків негоди лягла на плечі губернатора Володимира Труша. Очільник у свою чергу відвідав населені пункти, які чи не найбільше постраждали від повені. Це село Устя та селище Коропець.

– Ми з людьми прийняли рішення, що вони порахують усі збитки, тому що зараз ще вода, і зробити це неможливо. Коли все буде пораховано, ми звернемося до уряду з проханням виділити кошти зі стабілізаційного фонду, – повідомив голова ТОДА Володимир Труш.

Тим часом у соціальних мережах люди критикують вирубку лісів, там переконані, що саме «лисі» Карпати призвели до паводку.

Громадський активіст, еколог Олександр Філь наголошує, що відповідальність за те, що трапилось, лежить як на місцевих мешканцях, так і на представниках профільних владних структур.

– Необхідно зберігати заплави річок. На щастя, в Україні значна кількість заплавних ділянок залишилася у державній та комунальній власності. Треба зупинити надання таких земель у користування, розорювання, нову меліорацію, днопоглиблення, берегоукріплення тощо. А місцевим мешканцям варто перестати забудовувати ділянки, які знаходяться у зоні ризику затоплення — як це рекомендує, наприклад, єврокомісія. Хоча, звісно, звинуватити у проблемах владу та лісівників набагато простіше, ніж визнати свою відповідальність. Також негода в області виявила неспроможність водників реагувати на події, як це було раніше. Справа у тому, що колись обласне управління водних ресурсів (зараз Регіональний офіс водних ресурсів) мало міжрайонні управління і могло оперативно створювати бригади із запобігання підтопленню та ліквідації наслідків лиха. У цьому році половина колективу (200 чол.) керівником офісу було скорочено. Зараз структура не здатна виконувати свої функції. Область залишилася незахищеною від стихії. Мушу сказати, що до цього призвела така «політика» Держводагенції України, яка фактично руйнує галузі. Думаємо, що керівництво області має розглянути це питання на рівні Кабінету Міністрів України та Верховної Ради. Бо по суті то є злочин проти людей та держави, – поділився своїми міркуваннями Олександр Філь.

– Нинішні повені не пов’язані з вирубкою лісів. Ліси рубалися завжди і значно більше, ніж зараз. Сьогодні обсяги вирубки менші, ніж були раніше. Я працював у Карпатах у 1980-х роках, тоді обсяги вирубки були набагато більші. А повені все одно траплялися, вони є зараз та будуть у майбутньому. Річ у тім, що лісовий ґрунт має певну водоутримуючу здатність. Якщо дощ буде лити безперервно кілька днів чи тижнів, то ніякий ліс із таким навантаженням не справиться. Вода або просто стікає, або ж із нею все сповзає вниз – коли близько до поверхні є водостійкий пласт, утворюється прошарок води між пластами і тоді відбувається зсув. Тому не можна говорити, що вирубка лісів стала причиною цьогорічних повеней, хоча ліс і відіграє велику водорегулюючу роль. Головна причина – величезна кількість опадів протягом дуже малого часу. Зараз розподіл опадів у часі різко змінився – фактично річна кількість опадів може випасти протягом червня, а далі маємо посуху. В останні роки повеней не було, тому що не було багато опадів. Але ось вода вилилася за два тижні – отримали повінь. Людська діяльність також негативно впливає, але цього уникнути неможливо – ліси рубають усюди й повені бувають усюди. Польща й Німеччина, наприклад, вирубують набагато більше лісів, ніж Україна. А у нас обсяги вирубки зменшились, тому що деревини зараз ніхто не скуповує і великі лісгоспи на ладан дихають, – розповів ВВС професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету Юрій Дебринюк.

Вікторія Ушакова


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,



Новини
21 Січня
20 Січня
19 Січня
18 Січня
Як ви плануєте відсвяткувати Новорічні свята в період карантину?
  • Взагалі поїду з України 29%, 2 votes
    2 votes 29%
    2 votes - 29% of all votes
  • Вдома, в родинному колі 14%, 1 vote
    1 vote 14%
    1 vote - 14% of all votes
  • З друзями, дотримуючись усіх карантинних обмежень 14%, 1 vote
    1 vote 14%
    1 vote - 14% of all votes
  • Інше 14%, 1 vote
    1 vote 14%
    1 vote - 14% of all votes
  • Одягну маску та піду в гості 14%, 1 vote
    1 vote 14%
    1 vote - 14% of all votes
  • У ресторані 14%, 1 vote
    1 vote 14%
    1 vote - 14% of all votes
Total Votes: 7
Voters: 7
Листопад 17, 2020 - Січень 10, 2021
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше