Найсвіжіше:
• Найкращий майстер із ремонту дизельних автівок Ігор Підлипський: «Клієнтами були народні депутати і навіть Прем’єр-міністр» • Степан Барна: «Відновлення військових частин в області дає перспективу розвитку Збройних сил України» • Вишнівецька громада святкувала свій другий день народження • Олена Коваль, мама маленького тернополянина з найрідкіснішою хворобою в Україні: «Моя сила – у моїй слабкості» • Головні гравці головної реформи країни зібралися на нараді в Затоці • У жахливій аварії під Зборовом загинув один із кращих молодих талантів Тернопільщини • Групи продовженого дня: платити чи не платити? • «Вишнівецька громада – одна з найперспективніших громад Тернопільщини», – експерти з питань децентралізації • Павло Петренко – Новації другого пакету законів ЧужихДітейНеБуває • Народний артист України Ігор Сачко: «Не прогинався й не прогнуся і ніколи не дав би нагнути театр» • Де на Тернопільщині не буде світла • Що таке посттравматичний стресовий розлад і як з ним боротися • Анонси газети «Номер один» від 19.09.2018 р. • Микола Більчук: «На Сході чиновника, який починає красти у народу, не сварять, його розстрілюють» • Христина Білоус: «Мрію стати чемпіонкою світу із шахів!» • 18 вересня у центрі Тернополя не буде води • Чортківський район: спалювання сміття на присадибній ділянці, ледь не призвело до великої пожежі • Шумський район: під час пошуку металобрухту чоловік натрапив на 65 боєприпасів, часів Другої світової війни • ПриватБанк фінансуватиме бізнес під 4% річних • На Збаражчині священик виступив проти громади • Про водіїв-примар, двійників та інші способи, як уникнути покарання за порушення правил дорожнього руху • У Бучачі соцзахист ополчився проти багатодітної матері • Тернопільська майстриня Юлія Пізар – про старі валянки на новий лад • У Тернополі впорядковують усю медичну сферу, бо… не вистачає 30 мільйонів! • Біатлоністи вимагають звільнення директора Тернопільської спортивної школи
rss
Василь Градовий: «Хліб і Божа молитва – завжди святість у нашій хаті»

Опубліковано: 10 Вересня о 15:10



Пригадую нашу першу зустріч. Вона відбулася після того, як на загальних зборах колишнього колгоспу «Правда» молодого ветлікаря господарства Василя Градового обрали керівником аграрно-орендного господарства «Правда». Смерч кучмівських реформ на селі чорним крилом безробіття, відчаю, примарою завтрашнього дня накрив галицькі працьовиті села.

Особливо найважче було у віддалених селах, серед них Звиняч, Скомороше, Косів. До райцентру в Чортків добрих три десятки кілометрів по бездоріжжю, автобус їздив раз або два рази в тиждень, до Тернополя – понад півсотні кілометрів. Молодь від безвиході одразу ж правдами – неправдами тікала на заробітки в Росію, Польщу, Іспанію й Португалію. Хто був ближче до «корита», продавав наліво-направо колгоспне майно, техніку, всю ліквідну продукцію, худобу. Увесь сільськогосподарський реманент. І селяни й собі почали тягнути, не гребували цеглою, шифером, заіржавілими скобами і цвяхами, напівгнилими дерев’яними балками з корівників, свинарників, токових господарств, кормоцехів – усе, що потрапляло під руки. Повний хаос і зневіра та вседозволеність, запущені поля, де вже починали рости берізки і чортополох.

Мільйонні борги по коротко- і довгострокових кредитах, рік невиплачувана зарплата майже 250 трудівникам. Відсутність техніки, посівного обладнання, насіннєвого матеріалу. І це тільки вершина айсберга знищеної за рік-два колективної господарки. Молодий директор Василь Степанович сформував команду з місцевих спеціалістів і з їхніми порадами та заручившись підтримкою територіальної громади став рухатися вперед. Спільно зуміли пережити розруху, крок за кроком упевнено рухалися, розвиваючи одночасно рослинництво й тваринництво.

Василь Градовий – упевнений, енергійний, вимогливий, совісний, практично і теоретично грамотний сучасний успішний агроменеджер. Він щоденно працює не напоказ, а для душі й серця. В його трудовій книжці єдиний запис: село Звиняч, колгосп «Правда» і його наступники – ААГ «Правда», ПАП «Дзвін». Закінчив із червоним дипломом Бучацький радгосп-технікум, за фахом ветлікар, одночасно заочно закінчив Московську ветеринарну академію. Вже 23 роки Василь Градовий – успішний керівник одного з найкращих  приватних орендних агропідприємств не лише Чортківського району, а й всієї Тернопільщини. Багатогалузеве господарство обробляє 8,5 тис. га землі. Орендують земельні паї у Звинячі, Скоморошому, Косові, Ридодубах, Білому Потоці, Семиківцях, Білобожниці, Білій, Лосячеві, Бурштині та Бурдяківцях. За свою працю він удостоївся звання заслуженого працівника сільського господарства України, ордена «Знак Пошани», «За заслуги» ІІІ-го ступеня, почесної грамоти Кабінету Міністрів України. Він – депутат Тернопільської обласної ради та голова ради сільгосппідприємств Чортківщини.

– Василю Степановичу, радий черговій нашій зустрічі. У Вас як завжди обмаль часу, адже ПАП »Дзвін» обробляє чималий земельний банк у Чортківському й Борщівському районах Тернопільщини та на Івано-Франківщині, постійно будуєте, вирощуєте, дбаєте як про господарку, так і соціальну сферу. Серйозно займаєтесь тваринництвом, скороспілою галуззю – свинарством. Маєте молочнотоварну ферму, утримуєте 750 голів ВРХ, із них – 250 дійних корів та 2 200 свиней.

– Взяли курс на нові технології, племінну і селекційну справу, навчання зооветспеціалістів, операторів, доглядачів, покращення побутових умов праці. Постійно оновлюємо дійне стадо на 30-35 відсотків високопродуктивним молодняком. Плануємо зробити молочний комплекс на 900 корів, 2000 голів ВРХ. Молоко на фермі екстракласу. Маємо нормальний генетичний потенціал корів, що дають 8000-7000 кілограмів молока, середньорічний надій торік сягнув 5400 кг молока на корову. Сьогоднішнє дійне стадо є вже дуже примхливим, вибагливим. Тому треба робити все за технологією, якщо навіть давати забагато їсти, виникають проблеми. Маємо ще одне викуплене господарство, де плануємо зробити свинокомплекс на 25 тисяч голів свиней м’ясного напрямку. А це нові стабільні робочі місця, повний соціальний і юридичний пакет, гідна зарплата, оплачувані відпустки. Земля – це велика праця, це хлібний, земний і християнський оберіг кожного нашого селянина, його родини й усієї України.

Ціна газу для сільгоспвиробників виросла настільки, що в ПАП »Дзвін» у терміновому порядку залишили модернізацію та реконструкцію тваринницького комплексу, а зробили дві компактні енергоємні сушарки потужністю 250 тонн на добу. Життя заставило в короткі терміни відшукати значні кошти на модернізацію токових господарств. Якщо колись «Нивою» чи «Колосом» намолочували 100-150 тонн, були запрограмовані втрати урожаю на час збирання, транспортування, сушіння та зберігання, то сьогодні, коли пшеничні, ячмінні лани обслуговує іноземна зернозбиральна  техніка, досвідчені комбайнери за штурвалами, потужні зерновози,  у жнивну пору надходило 500-600 тонн збіжжя.

Поцікавився у  Василя Степановича, скільки працює людей на центральному та інших відділках.

– У ПАП « Дзвін» працює 250 чоловік, із них цілорічно – 200. Крім того, маємо власну цегельню, – каже співрозмовник. – Вона працює сезонно, зайнято на заводі 40-50 працівників. Стараємося залучити до праці якнайбільше наших земляків.

– Довелося побувати практично в усіх селах, де орендує землю очолюване вами ПАП «Дзвін». Неозброєним оком бачиш позитивні зміни в соціальній сфері. Все більше молодих людей залишаються у рідних оселях, створюють сім’ї, працюють  у господарстві, село міняє обличчя.

– Як писав тернопільський поет Михайло Левицький, «Де ростемо, там мусимо цвісти». Коли обрали директором господарства, то пообіцяв людям провести газ, капітально відремонтувати центральні дороги, бічні вулиці. За 18 кілометрів від Білобожниці за кошти господарства тягнули центральну магістраль. І все-таки у 1999 році запалав голубий вогник в оселях жителів Звиняча. Доклалися й самі селяни, за власні гроші провели газ до своїх  садиб. За  підтримки сільського голови А. Марциніва та місцевих депутатів побудували бетонний міст через Серет. Коли вже розбагатіли, придбали свій екскаватор, яким розчищаємо всі наявні дороги від снігу. Понад 100 тисяч гривень виділили на капітальний ремонт дороги Звиняч – Скомороше. Спільно із сільською радою провели капітальний ремонт  амбулаторії сімейної медицини, вуличне освітлення, благоустрій територій кладовищ, залучивши громаду. Зробили в’їзд у село, тепер любо глянути. Відремонтували дитячий садок, завезли кухонне обладнання, меблі. Чималі кошти виділили на капітальний ремонт будинку культури в Бурдяківцях Борщівського району. Перекрито бляхою дах, зроблено нову стелю, закуплено 220 театральних стільців. У селі Скомороше побудована каплиця, в селі Звиняч – капличка Матері Божої, перекрито дах Української греко-католицької церкви, надано жовту бляху для позолоти куполів православної церкви Київського патріархату, побудовано капличку святого Яна, духовний комплекс – у селі Лосяч. Такі речі завжди робимо на совість, адже це духовна культура не одного покоління, наш християнський обов’язок. Хліб і Божа молитва – завжди святість у нашій хаті. На цих високих помислах мене і дружину виховали батьки, а ми – дітей, а вони – своїх дітей – наших внуків…

Ярослав Бачинський


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
20 Вересня
19 Вересня
18 Вересня
17 Вересня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 50%, 3 votes
    3 votes 50%
    3 votes - 50% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 33%, 2 votes
    2 votes 33%
    2 votes - 33% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 17%, 1 vote
    1 vote 17%
    1 vote - 17% of all votes
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
Total Votes: 6
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше