Найсвіжіше:
• Куди йдуть тернопільські бюджетні гроші? • Якість протиожеледних матеріалів під контролем дорожників • «Для усіх нас першочерговим обов’язком є захист інтересів громади» • Де на Тернопільщині не буде світла • «Ярослав Склярик: «Я не мільйонер і у мене невеликі статки, але прагну дарувати людям позитивні емоції, радість і добро» • У Бережанській міськраді місце депутата-хабарника зайняв скандальний директор КП • РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА: Привіт, Фемідо! • У Тернополі злодій хотів відкупитися від пограбованого • Консультує  Міністр юстиції Павло Петренко • Офіс для фірми: купити чи орендувати? • Іван Чайківський: «Профорієнтація молоді – один із пріоритетів роботи нашої компанії» • Феміда не пустила вантажівки через Скалат • Ікона, що зцілює як духовно, так і фізично • Василь Івегеш: «Буде своя професійна команда – зможемо притримати перспективну молодь, зберегти її для тернопільського футболу» • Будинок, який є притулком обездоленим матерям і даром життя їхнім дітям • У Тернополі презентували важкий фільм, який має побачити кожен • Світлина Тернополя може стати світовою сенсацією! • Застосування податкової соціальної пільги • Як народними методами вилікувати кашель? • Лицар волонтерського руху України Василь Конько: народився на Луганщині, закохався у Тернопіль і під обстрілами возить продукти для бійців • Маленькі банкіри презентували свої ідеї успішним тернополянам • Безвідповідальність водіїв вантажівок – причина перешкод на дорогах Тернопільщини • Кращий бомбардир обласного футболу Роман Мельник – про чемпіонство «Агрону», невиправдані надії у «Ниві» та п’ять днів у… реанімації • Поділ дітей на тернопільських та іногородніх – шоу продовжується! • Новий ректор педагогічного університету Богдан Буяк – про безальтернативні вибори, минуле у КВН, п’ятниці без краватки та щастя без мандата
rss
У Тернополі розпочалися наймасштабніші розкопки за останні 100 років

Опубліковано: 26 Липня о 12:00 Переглядів: 220



На території Тернопільського замку розпочалися масштабні розкопки. Археологи разом зі студентами шукають залишки бастіону та фортифікаційних укріплень. Знайти їх планують на схилах замку, на місці зелених зон. Згодом мури хочуть відновити, а результати розкопок мають стати підґрунтям для подальших досліджень і створення нової історичної карти Тернополя.

20293155_1572290492816383_4836841145938860059_n
Історичний момент – археолог Богдан Строцень показує студентам-історикам, з якого місця потрібно розпочинати розкопки, котрі можуть збільшити вік Тернополя на кілька сотень літ

Шукають мури та укріплення

У Тернополі розпочалися перші комплексні археологічні дослідження. Розкопками охоплено в основному центральну частину міста. Дослідження здійснюються відповідно до програми «Охорони культурної спадщини». Фахівці мають на меті відкрити нові архітектурні пам’ятки на території міста. Роботи проводять спеціалісти Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, профільного підприємства «Подільська археологія» та студенти історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету. Дослідники сподіваються на сенсаційні відкриття, адже протягом останніх 100 років такі роботи у місті не проводились.

Керівником процесу є археолог, директор «Подільської археології» Богдан Строцень.

– Розкопки проводяться на бастіоні, який входить в оборонну систему Тернопільського замку. Тут колись стояли гармати. З них вели фронтальний вогонь по нападниках зі сторони озера. Але головна їх функція – фланговий вогонь проти тих, хто штурмував замок, – каже Богдан Строцень.

Дослідники переконані в наявності бастіону. Кажуть, що він зафіксований на багатьох картинах XIX ст. Відомо, що він мурований. Тож завдання спеціалістів – знайти під землею його контури.

Розкопки біля замку триватимуть два тижні. Далі географія робіт збільшиться й охопить різні частини міста. Пріоритетними визначили території, які знаходяться у зелених зонах, аби не перешкоджати руху автомобільного транспорту та пересуванню пішоходів.

Наразі розкопки проводяться вручну. Жодна техніка до роботи не залучається. Єдине – транспорт для вивезення землі. Розкопки планують проводити на глибині до трьох метрів. На роботи коштів із міського бюджету не залучають. Знайдене під час розкопок стане експонатом майбутнього музею міста Тернополя, над створенням якого працює громадськість.

Знахідок, припускають спеціалісти, буде багато, бо Тернопіль ніхто детально не досліджував.

Опрацьовані ділянки будуть консервувати, аби зберегти відкриття. Інакше вони можуть піддатися руйнуванню (зважаючи на нахил території). Працювати на схилах замку складно, кажуть спеціалісти, тому що на цій ділянці можливі зсуви.

– Нові відкриття стануть підґрунтям для подальших досліджень та реконструкції історичної частини міста, – розповів заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.

20170724_104401 20170724_110212 20294251_1572336126145153_487792175284283111_nУ ході робіт дослідники планують розробити проект реконструкції призамкової території. Її проведуть у рамках проекту прикордонного співробітництва Європейського Союзу. Західні партнери планують виділити кошти для відновлення площі. Зараз вона прихована метровим шаром будівельного сміття. Завдання дослідників полягає в тому, щоб детально відобразити вигляд цієї території.

Хочуть створити нову мапу Тернополя

Загалом дослідники не обмежаться лише територією замку. Вони розробили цілий перелік місць, де будуть проводитись дослідження. Зокрема, територія підземної церкви (неподалік обласної прокуратури). Підземну церкву планують зробити не тільки об’єктом культурної спадщини, а й родзинкою для туристів та мешканців міста.

– Я переконаний, що Тернопіль було засновано раніше, ніж у XVI ст. (1540 рік). Уже через вісім років – у 1548-му – місту було надано Магдебурзьке право. Це надто короткий термін, – роздумує Леонід Бицюра. – Дослідники підтвердили наявність поселень на території Петрикова, Кутківців у період залізного віку. Тож, швидше за все, вони були і на території Тернополя. Сподіваюся, археологи відкриють нам нові пласти культурної спадщини міста.

Скульптор, дослідник та співавтор макета довоєнного Тернополя Дмитро Мулярчук розділяє думку високопосадовця мерії.

– Підтримую тезу, що Тернопіль заснований значно раніше, ніж датовано. Цьому є докази. Наприклад, на старій синагозі римськими літерами написано 1420 рік. І ніхто не може сказати, коли вона була збудована. Відомо, що на місці синагоги була караїмська кенаса. Це означає, що до Данила Галицького тут уже було поселення – караїми. Тернопіль, очевидно, заснований значно раніше, ніж офіційно встановлено. Якщо частину знайденого вдасться відновити – оборонні мури чи вежі, – то ми по-новому подивимось на історію, а місто стало б значно привабливішим для туристів.

Автор карти довоєнного Тернополя планує зробити карту міста XVI ст. з вежами та мурами. Така мапа існувала у період Австро-Угорщини. Пан Мулярчук сподівається, що результати досліджень допоможуть йому сформувати повну картину. А нову мапу, кажуть, логічно було б розмістити поблизу знайдених укріплень.


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
13 Грудня
12 Грудня
11 Грудня
10 Грудня
9 Грудня
Який тип проїзного квитка в тролейбусах Ви б обрали?
  • «Безліміт» 42%, 382 votes
    382 votes 42%
    382 votes - 42% of all votes
  • «Стандарт» – 60 їздок 24%, 216 votes
    216 votes 24%
    216 votes - 24% of all votes
  • Жоден 13%, 118 votes
    118 votes 13%
    118 votes - 13% of all votes
  • «Економ» – 46 їздок 12%, 106 votes
    106 votes 12%
    106 votes - 12% of all votes
  • «Преміум» – 90 їздок 9%, 77 votes
    77 votes 9%
    77 votes - 9% of all votes
Total Votes: 899
Червень 22, 2016
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше