Найсвіжіше:
• Чи такий хороший господар, як його рекламують: успіхи та провали тернопільського мера за 10 років • Класичний університет Тернополя взяв участь у Всеукраїнському проєкті «Озеленення України» • Працівники медичної галузі Тернопільщини отримали державні нагороди • Громадський діяч Катерина Фурик: «Величезна кількість рішень, особливо земельних і майнових, проходять кулуарно без обговорення з громадськістю» • Керівник політичної партії «Правий сектор» на Тернопільщині Назар Сарабун: «Ми – єдина партія, яка гартувалася під обстрілами «градів» та досі зберегла свою структуру ще з 14-го року» • Богдан Яциковський: «На цих виборах має перемогти Україна!» • 7 цікавих фактів про майбутнього мера Тернополя Віктора Гевка • 25 жовтня вирішується доля країни. Прийди на місцеві вибори і проголосуй! • У Тернопільській університетській лікарні проводитимуть операції на серці новонародженим • Віктор Овчарук: «Якщо люди не будуть брати участі у виборах, то вони втрачають своє право вимагати чогось у місцевої влади» • ГОРОСКОП • У Тернополі відбулося представлення перших офіційних змагань із кінного спорту «BAYKOV CUP-2020» на честь Леоніда Бицюри • Програма кандидата в мери Тернополя «Горизонт-2025»: що потрібно місту, знає Леонід Бицюра • Ловіть останні сонячні промені • Які шанси для Тернопільщини відкриває перемога Івана Чайківського на обласних виборах? • Безвіз для українських товарів • Анонси газети «Номер один» від 21.10.2020 р. • Син у батька позичив картоплю та обікрав мачуху • Головний лікар онкодиспансеру Леонід Шкробот: “У людей немає цінності власного здоров’я, то про що можна говорити?” • Де на Тернопільщині не буде світла • У Борщеві суд виправдав підозрювану в крадіжці • Онук краде, а бабця картає себе за його злочини • Два молоді таланти з Тернопільщини підписали контракти з ФК «Динамо» • Патрульна поліція запустила онлайн-курси із самозахису і першої допомоги • Як пересадити полуницю восени: поради та рекомендації
rss
Тернопільське озеро перетворюється на болото

Опубліковано: 7 Серпня о 13:00



ozero

Тернопільське водосховище, яке у народі називають озером, знову стане предметом досліджень. Так розпорядженням міського голови було створено робочу групу, яка понад місяць працюватиме над тим, щоб вималювати ефективну стратегію порятунку перлини Файного міста.

– Результатом роботи цієї групи має стати напрацювання пропозицій, що увійдуть до комплексної Програми розвитку тернопільського озера на 2016-2018 роки. Також до розв’язання проблеми активно підключились науковці ТНПУ ім. Гнатюка. Зокрема, доктор біологічних наук Василь Грубінко, який давно вивчає дане питання. Поряд з тим, для розв’язання проблеми плануємо використати європейський досвід, залучивши фахівців із Ольштина. На території цього польського містечка є понад десять озер, місцевий університет здійснює супровід їхньої очистки,- розповідає заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.

Пересічний тернополянин, вочевидь, і не помічає, що з рідним озером щось не так. Проте вчені бачать ситуацію на роки вперед. І вона, відверто кажучи, не втішна.

– Як приклад, у нас є близько чотирьох сотень скарг по Заліщицькому району з приводу пересохлих криниць, зменшення рівня води. Думаю, в цілому по області таких нарікань назбирається понад тисячу. Наше Тернопільське озеро ж підживлюється із підземних джерел та Івачівського водосховища. А там ще критичніша картина! За оцінками різних фахівців, водосховище взагалі переживає біологічну фазу вмирання водойми. Щось схоже чекає і Тернопільське озеро. І мова йде навіть не про десятки років. Це може статися набагато швидше. Так ми зараз втілюємо в життя безліч архітектурних проектів: ремонтуємо набережну, «Циганку», нещодавно подали ще один проект у Польщу щодо парку «Загребелля»(облаштування там рекреаційних зон тощо). Але ми чудово розуміємо, якщо не зможемо зберегти озера, то всі ці проекти не матимуть сенсу,- пояснює Бицюра.

Із 23 в Тернополі перебуватиме делегація із Вармінсько-Мазурського (Польща) університету в складі науковців, які вивчають питання екології водойм, займаються питаннями туристичного облаштування та водних видів спорту.

– На середину серпня ми маємо зібрати попередні дані моніторингу і перші пропозиції щодо втручання в біосистему озеро. Це може бути в деяких місцях поглиблення дна, в деяких навпаки – вирівнювання. Може бути і встановлення біоплати, що перероблятиме органічні речовини, і аераційних фонтанів для підвищення циркуляції кисню,- каже заступник міського голови.

Тож робоча група має напрацювати фактаж, який зможе обговорити із науковцями Польщі. Останні внесуть рекомендації, виходячи із власної практики.

 – Цей рік ми займатимемось виключно плануванням та формуванням кошторису. На наступний, надіюсь, приступимо безпосередньо до активної фази виконання програми,- підсумував Бицюра.

Насправді, питання Тернопільського озера актуальне вже не один рік. У всій час журналісти «Номер один» спілкувалися з начальником управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області Орестом Сінгалевичем, який розповів про головні проблеми, з якими стикнулось тернопільське водосховище зараз та реальні шляхи їх вирішення.

 – Упродовж 25 років в області, та й у країні в цілому, спостерігається погіршення стану водних екологічних систем. Це, зокрема, пов’язано з масовим розвитком синьо-зелених водоростей. Наочним прикладом є тернопільське водосховище, яке у народі називають озером, – розповідав Орест Сінгалевич. – Річ у тому, що у водоймі створено ідеальне середовище для їх розмноження. По-перше, розвиток синьо-зелених водоростей пов’язаний з підвищенням температури води. Спитаєте, чому вона підвищується? Тому що знижується її рівень і вона сильніше прогрівається. Крім того, підвищується і температура атмосфери. Та виявляється, що це не єдиний фактор, який негативно впливає на стан водного середовища. Також тут не обійшлося без людського втручання. Спостерігається евтрофування водойми, тобто збагачення води органічними сполуками, які є кормовою базою для синьо-зелених водоростей. Вода, яка утворюється внаслідок танення снігу та дощів з вулиць, тротуарів, майданів міста, потрапляє без очищення у водойму.

До речі, у 60-х роках минулого століття кардинально очистили водосховище. Але, як у нас часто буває, хотіли якнайкраще, а вийшло – як завжди. Разом з відмерлими рештками рослин і намулом з водойми вилучили необхідний для підтримання екологічного балансу фітопланктон, тобто комплекс водних рослин.

– Трофічні ланцюги вибудувані з великої кількості організмів – від найпростіших до найскладніших. Відповідно одна група організмів поїдає іншу. У кінцевому результаті екологічна система сама себе регулює. Поки що маємо великий резервуар води, заселений простими організмами, яких немає кому поїдати. Вони відмирають, а органічні рештки починають гнити. Знижується кількість кисню, погіршуються умови для існування іхтіофауни. На відтворення таких великих екосистем потрібно кілька десятиліть. Найбільший розвиток мікроорганізмів спостерігається у період року з найвищими температурами. Зі зниженням температури синьо-зелені водорості зникають, – пояснював Орест Сінгалевич.

Це підтверджено дослідженнями, проведеними науковцями Тернопільського національного педагогічного університету спільно з канадськими вченими, які запропонували основні напрями стабілізації екологічної системи водосховища, в тому числі шляхом очищення та аерації води. У світі є системи очистки стоків, але реалізувати ці проекти на рівні Тернополя не можливо. Вони передбачають будівництво потужних комплексів, які розмістити у середмісті ніде. Тому, вочевидь, тернопільським вченим та фахівцям з міськради доведеться розробляти план заходів, який можливо реалізувати не лише на папері.

У минулому році, між іншим, українські вчені вже пропонували один варіант вирішення проблеми. Зокрема, науковий працівник Інституту колоїдної хімії та хімії води Академії наук України, доктор наук, професор Петро Гвоздяк упродовж десятків літ розробляє та впроваджує системи очистки та оздоровлення вод. У 80-х роках ним було реалізовано проект очищення зворотних вод Колиндянськогоконцентратно-дріжджового комбінату. Це був перший об’єкт в Радянському Союзі, на якому вирішено проблему очистки складних стоків виключно біологічним методом. Досвід Петра Гвоздякя  хотіли використати і у Тернополі.

– Професор Гвоздяк запропонував виростити спеціальні штами бактерій, які прикріпити до синтетичних волокон. Таким чином вода проходитиме через волокна і бактерії очищуватимуть її. Виїдатимуть всю органіку, розмножуватимуться. Старі бактерії відмиратимуть, а нові продовжуватимуть очистку води. Відмерлі організми є чудовим органічним добривом. Волокна при цьому не розкладаються, адже вони синтетичні. Їх виробляють в Україні. За допомогою такої технології було досягнуто високого рівня очистки навіть зворотних вод підприємств з екстремальним забрудненням нафтопродуктами,- розповів Орест Сінгалевич.

До речі, ця технологія, за словами Сінгалевича, не потребує великих затрат коштів та часу. Механізм доволі простий. Тому не виключено, що робоча група, яка працюватиме впродовж місяця, включить і цей досвід у програму та запропонує її на розгляд польським ученим.

А поки що залишається лише сподіватись на те, що перлина Тернополя дочекається максимальної уваги збоку влади та науковців. Та спростує фатальні прогнози щодо свого зникнення.

Тетяна Колеснік

 

ДОВІДКА

Процес цвітіння синьо-зелених водоростей відбувається щороку, проте найбільше у спекотну погоду. “Цвітіння” води негативно впливає як на водойми, так і на людину. Синьо-зелені водорості можуть призвести до отруєння під час купання у воді, а також якщо вживати рибу із зеленої водойми. Кип’ятіння такої води та звичайна термічна обробка риби не знижують її токсичності, пояснюють фахівці Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Обов’язки водокористувача Тернопільського ставу і водойм, які розміщені у парку Шевченка і парку «Топільче», покладено на КП «Об’єднання парків культури та відпочинку м.Тернополя» . Держекоінспекцією у Тернопільській області приписом від 27.07.2016р. зобов’язано останніх не самоусуватись від покладених обов’язків з посиланням на невідворотні явищ природи, а невідкладно провести обстеження Тернопільського ставу і водойм, які знаходяться в межах парків, розробити та вжити заходи очистки водойм у місцях масового скупчення синьо-зелених водоростей та інформувати про вжиті заходи щоденно ЗМІ й екологічну інспекцію.


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки:



Новини
23 Жовтня
22 Жовтня
21 Жовтня
20 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше