Найсвіжіше:
• 19 листопада в ЗУНУ відбулося вручення дипломів слухачам Школи польського та європейського права • Субсидії-2020/21: зміни та нововведення • Тренер та футболіст заліщицького «Дністра» Петро Костинюк: «За перемогу у кубку області подарували шерстяні футболки та годинник, а в чемпіонаті – дві тонни вугілля» • Гуляш з індички по-мексиканськи від Олесі Плосконіс • Часникова вода – панацея у догляді за кімнатними рослинами • Як захистити дерева взимку від зайців і мишей • Тернопіль осучаснять на 15,7 мільйона: стали відомі переможці Громадського бюджету • Довічне позбавлення волі для жорстокого вбивці • Доступне розмитнення авто може поповнити бюджет на мільярд гривень • На Лановеччині вчитель став жертвою булінгу з боку 8-класника • Цьогоріч на Тернопільщині понрад 3,3 тисячі вакансій було у сільськогосподарській сфері • Я дуже прошу: залишайтеся вдома у вихідні. Це допоможе зберегти ваше здоров`я, – Володимир Труш • Будинок розпусти викрили у Тернополі • Найбільший виробник спирту в Молдові купив спиртозавод на Тернопільщині • Якою буде погода наступного тижня на Тернопільщині • ГОРОСКОП із 11 по 17 листопада • Місцеві вибори: сумні реалії, або вибори без вибору? • Степан Барна: «Для мене посада голови обласної ради не є самоціллю. Мені важливо, щоби була єдина позиція при формуванні більшості, аби відстоювати інтереси області» • Карантин вихідного дня: Уряд запровадив жорсткий карантин, а Тернопіль пручається • Відійшов у вічність державотворець, який майбутнє України ставив вище за своє життя • Анонси газети «Номер один» від 18.11.2020 р. • На Борщівщині молодик знищив та спалив майже 2 тисячі бібліотечних книг • Депутат Іван Сороколіт: «Політика – це мистецтво компромісів, і ми з середини намагалися змінити все на краще, а чим це закінчилось, усі бачили. Це була війна не грошей, а принципів та підходів. І ми про це зовсім не шкодуємо» • Де на Тернопільщині не буде світла • Сервісні центри МВС пропонують усім охочим  узяти участь у вдосконаленні екзаменаційних питань
rss
Столичні активісти розповіли тернополянам, чого чекати від медичної реформи

Опубліковано: 18 Червня о 15:00



Днями в рамках всеукраїнського туру «ЗміниТИ» до Тернополя завітав заступник Міністра охорони здоров’я України Роман Ілик та представники громадських організацій, аби пояснити мешканцям краю, що несе в собі медична реформа.

Реформа, про яку говорять усі

Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада вже розглянула проекти законів, які впроваджують медичну реформу в Україні, та погодила їх у рамках першого читання.

– Ми їздимо країною, аби перетворити критику, різні точки зору, непорозуміння у конструктивний діалог щодо реформи.  Зокрема, у рамках туру ми зустрічаємося з різними аудиторіями у форматі від відкритих лекцій до публічних консультацій. Проаналізувавши історію інших вдалих перетворень у європейських країнах із пост-комуністичного табору, ми зрозуміли, що їх секрет успішності у тому, як проводять реформи. І тут уже не йдеться про так звану «гонку» законопроектів, до якої ми звикли. Тому що навіть у восьмому склgolovneIMG_8905-1024x683иканні парламенту зареєстровано близько 8 тис. законопроектів, що свідчить про неякість цих альтернатив. Їх просто фізично неможливо вивчити та опрацювати. В Європі ж, навпаки, за всю каденцію депутати можуть зареєструвати та ухвалити близько 100 законів, однак вони дійсно є опрацьованими та не викликають спротиву,- розповідає  лідер напрямку «Рівний доступ до політики» Центру ЮА Інна Борзило.

Пані Інна каже, що перш ніж вносити зміни в ті чи інші закони, варто обговорювати їх ще на рівні концепції. Власне, переслідуючи цей європейський принцип, активісти і вирушили в тур містами України, щоб винести на публічне обговорення так звані реформи демократизації. Реформа медицини – одна з них, адже  вона, на відміну від інших ініціатив, торкається всіх і кожного.

– Чому ми півтора року тому прийшли до висновку: якщо хочемо змін, то потрібно робити запит на них «знизу»? Все просто. Якщо нас «копає» у спину тільки Захід – реформи не будуть працювати!  Українська влада вже звикла до «розгромних» журналістських розслідувань, акцій та майстерно до цього адаптувалася. Значить, нам слід виходити на інший рівень. Назвалися «локомотивом» реформ, отже, треба їх «рухати»! Та не з пагорба в Києві, на вул. Печерській, а знизу! – каже голова і співзасновник Центру ЮА, екс-Віце-прем’єр-міністр із питань європейської інтеграції Олег Рибачук.

Зокрема, активістам вдалося переконати Міністерство охорони здоров’я в тому, що перш ніж вводити зміни, потрібно вести кампанію на підтримку реформ по регіонах. За словами Рибачука, ще жодна реформа в Україні не супроводжувалась такою широкою презентацією, як медична.

– Якби цього не було, я впевнений, що депутати успішно б «поховали» цю реформу під «чорнобильський саркофаг». Бачте, що вони зараз зробили? Формально підтримали реформу, але заблокували механізм її фінансування. Наш тур, до речі, показав, що проблеми українці розуміють, однак ми чомусь досі не можемо провести місточок між тим, що вимагає суспільство,  та прямим зв’язком із Верховною Радою. Тому хочемо, аби цей тур закінчився якісним законом, який підтримають у парламенті, навіть скрегочучи зубами,- каже Рибачук.

Головне – це пацієнт!

Тернопіль – 57-ме і фактично останнє місто, в яке приїхали активісти в рамках туру «ЗміниТи». Вони кажуть, що кількамісячне життя в готелях, переїзди з міста в місто хоч і виснажують, але дають результати. Адже, як мінімум, люди стають не такими далекими від змін, з якими їм найближчим часом доведеться стикнутися. 

– Я – лікар-педіатр. Пропрацював вісім років у медицині. Цього достатньо, щоби прагнути змін у цій сфері.  Кожен із нас – це потенційний пацієнт, бодай один раз у житті ми зверталися до системи хорони здоров’я і цього також достатньо, аби зрозуміти, що в нашій медицині все дуже погано. Уявіть, вже 25 років ми живемо у системі, в якій держава обіцяє громадянам безоплатну меддопомогу. Одна люди не отримують нічого безкоштовно. 95% препаратів ми купуємо із власної кишені. Скільки неформальних платежів так званих подяк, благодійних фондів – не знає ніхто. Тобто, з одного боку, пацієнту обіцяють нездійсненні речі, з іншого боку – страждають і самі лікарі. Адже тих понад 3% ВВП, що виділяють на систему охорони здоров’я,  держава розподіляє наступним чином: ці гроші йдуть  на утримання бюджетних закладів більш-менш порівно. Це виключно радянська історія. Тобто є хірург, який робить одну операцію на місяць і має ставку 3 тис. 200 грн., і хірург, який зробив 100 операцій на місяць і також має базову ставку. Гаразд, можливо, за навантаження він отримає ще плюс 15%. Та це не суттєво,- розповідає експерт із медичної реформи Реанімаційного пакета реформ Олександр Ябчанка.

У такій ситуації лікар, на думку Ябчанка, або перетворюється на «жебрака», якому варто сподіватися на «неофіційні винагороди», або ж займається «рекетирством», самостійно вимагаючи кошти за свої послуги.  

– Ми живемо в інформаційному полі, де медицина асоціюється з катастрофою.  В такій ситуації зрозуміло, чому громадяни намагаються триматися від медиків подалі. Міфів мільйон. У нас як: ліпше я пошукаю інформацію про свою хворобу в інтернеті, аніж пройду обстеження. З одного боку, це кумедно, з іншого ж – це катастрофа. Адже у нас середня тривалість життя на 11 років менша, ніж у Європі, – продовжує пан Олександр.

На тривалість життя, за словами активіста, безпосередньо впливає те, як облаштована система охорони здоров’я. Зокрема у контексті профілактики та ранньої діагностики.

– Тому пропозиція МОЗ полягає в наступному: відійти від нездійсненних обіцянок та перейти до конкретики. Так званий гарантований пакет медичних послуг. По-друге, поступово держава буде відходити від бюджетного утримування закладів медицини та займеться закупівлею у них послуг. А де саме закуповувати послугу, має визначати саме пацієнт. Так от, лікарня, в якій хірург робить одну операцію, отримає кошти за одну операцію, – розповідає Олександр Ябчанка.

Логіка медичної реформи, за словами пана Ябчанки, полягає у тому, щоб наявний ресурс використовували максимально ефективно. Зокрема, платити тій лікарні, куди йдуть люди. По-друге, робити акцент на профілактиці та ранній діагностиці. Це мали б робити лікарі «первинки», але вони зараз абсолютно в цьому не зацікавлені.

– Що ж планує міністерство? Спочатку громадянин сам собі обирає лікаря первинної ланки (педіатр, терапевт або ж сімейний лікар), з яким укладає декларацію.  Дані з цього документа заносять в Єдиний реєстр пацієнтів. Після того Національна служба здоров’я, яка здійснює контрактування тих, хто надає послуги, бачить, що ви уклали декларацію саме з цим лікарем. Відповідно далі Нацслужба укладає контракт на те, що саме цей заклад, у якому працює даний лікар, відповідає за вас цілий рік.

Через це одразу міняється звична «схема», адже на перше місце виходить пацієнт, бо саме за ним ходять гроші. Другим за важливістю у цій системі стає лікар. Відповідно медичні заклади зацікавлені у кваліфікованих лікарях. Ба більше!  Керівництво медзакладу розуміє, що чим більше його працівники «приносять» коштів, тим більше лікарня готова за це йому надати грошей.

– Таким чином змінюється і корупційна логіка, що діє зараз. Тепер, щоб влаштуватися на роботу, треба «занести»  головному лікарю. Та після змін уже головний лікар буде змушений зацікавити спеціалістів працювати саме у його закладі, – пояснює лікар-педіатр.

У рамках медичної реформи пропонується створити єдину базу даних електронних карток, в яких зберігатиметься повна інформація про пацієнта. Доступ до неї буде обмежений залежно від того, до якого лікаря звертається громадянин. Приміром, дантист зможе оперувати та вносити дані лише в рамках свого профілю. Це дозволить також стерти умовні кордони, пов’язані з місцем прописки.

– Тут суть у чому? Сталася у вас якась проблема в чужому місті. У разі прийняття реформи, лікар, приміром у Вінниці, матиме доступ до вашої електронної картки, проаналізувати її та допомогти. Це буде оплачуватись, але за мінімальним тарифом. Якщо зараз йде мова про те, що базовий «пакет» за первинну допомогу в рік у свого лікаря коштуватиме 300 грн., то, зрозуміло, що разовий візит до чужого вартуватиме менше. Та з цим не буде проблем. Таке поняття, як «ідіть за місцем прописки», зникне, – підсумував пан Ябчанка.


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
23 Листопада
21 Листопада
20 Листопада
19 Листопада
18 Листопада
Як ви плануєте відсвяткувати Новорічні свята в період карантину?
  • Взагалі поїду з України 67%, 2 votes
    2 votes 67%
    2 votes - 67% of all votes
  • З друзями, дотримуючись усіх карантинних обмежень 33%, 1 vote
    1 vote 33%
    1 vote - 33% of all votes
  • Вдома, в родинному колі 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
  • У ресторані 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
  • Одягну маску та піду в гості 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
  • Інше 0%, 0 votes
    0 votes
    0 votes - 0% of all votes
Total Votes: 3
Voters: 3
Листопад 17, 2020 - Січень 10, 2021
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше