Мало не щотижня ми дізнаємося про жахливі факти сексуального насильства над дітьми або їх розбещення. У всеукраїнських виданнях часто можна побачити заголовки на кшталт: «У Запоріжжі фотограф зґвалтував дворічну дівчинку», «У Києві затримано чоловіка за зйомки дитячого порно», «Поліція заарештувала педагога через розбещення малолітніх дітей», «У Кривому Розі затримали педофіла, який напав на дитину в під’їзді». За цими сухими заголовками ховається душевний біль, психологічні травми та зруйноване життя цілих родин. Наше видання розуміє усю складність та відповідальність теми у її висвітленні. Та ми не можемо залишатися осторонь і вважаємо за необхідне розповісти про педофілію як явище і те, що за нею ховається.
Нещодавно всю Україну сколихнула інформація про жорстоке вбивство 11-річної Даринки з Одещини. Нелюд намагався її зґвалтувати, душив, наніс колото-ріжучі рани, зв’язав ноги та викинув у вигрібну яму. Важко уявити, що пережив маленький янгол… Після цього жахливого випадку Національна поліція навела жахливу статистику: понад 50 убитих дітей від початку року (лише за добу 25 червня в Україні було зареєстровано три статевих злочини проти дітей).
Педофіли були завжди, але якщо вести мову про сьогодення, то фахівці повідомляють про те, що показник сексуального насильства і домагань до дітей невпинно росте. Для суспільства педофіли – це злочинці. Кримінальний кодекс по-різному трактує злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості дитини: зґвалтування, сексуальне насильство, примушування до вступу у статевий зв’язок, розбещення неповнолітніх, і покарання передбачене за кожну статтю своє. У той же час із точки зору медицини педофілія – це важкий психічний розлад, а для нас – огидне збочення.
Хто такі педофіли і звідки вони беруться?
Педофіл – це особа, яка за період не менше 6 місяців мала інтенсивні сексуальні фантазії, пов’язані з сексуальною активністю з препубертатною дитиною або дітьми (головним чином віком до 13 років і молодші).
Проявом педофілії, її реалізацією є розпусні дії щодо дітей. Зазвичай це розповіді про інтимні відносини, роздягання дітей, огляд їхніх статевих органів, мастурбація у присутності дітей, демонстрація порнографії, огляд і показ статевих органів, ласки – як поверхневі, так і глибокі, іноді оральні контакти, значно рідше справа доходить до генітального чи анального статевого акту.
Зазвичай педофільський потяг вгамовується без застосування насильства, а ґрунтується на «добровільній» згоді дитини, яка не розуміє, що відбувається. Однак трапляються випадки погроз, насильства, зґвалтування дітей та вбивства.
Причинами для формування педофілії служать відхилення у психосексуальному розвитку, проблеми спілкування з особами іншої статі, а часто також сексуальні розлади, що заважають нормальному статевому життю, – розповідає психолог Марія Скорик.
Серед педофілів чимало рецидивістів, раніше вже судимих за подібні злочини. За статистикою, типовий педофіл – це чоловік (у 99% випадків) у віці близько 30 років. Хоча, звичайно, є випадки, коли насильство здійснюють люди у віці і підлітки. Типовий педофіл замкнутий і самотній, має дуже мало друзів і приятелів серед однолітків, дитячі захоплення, наприклад, колекціонує машинки, літачки.
Зовні педофіла розпізнати не можливо – він виглядає, одягається і поводиться на людях як звичайна нормальна людина. Близько 80% педофілів – це, як би дико не звучало, члени сім’ї або люди, вхожі в сім’ю на правах близьких: вітчима, дядька, навіть власні батьки, друзі батьків. Дуже рідкісні випадки, коли педофілією хворіють жінки. Часто педофіли обирають для себе роботу з дітьми, тому серед них часто зустрічаються вчителі, тренери, вожаті, вихователі, наставники, няні, репетитори. Часто місцем злочину стають території, прилеглі до шкіл і дитячих майданчиків, де дитина позбавлена батьківського контролю.
Які діти потрапляють у групу ризику?
Прийнято вважати, що найчастіше сексуальному насильству піддаються соціально незахищені діти – безпритульні, а також діти із соціально неблагополучних сімей. Таких дітлахів дуже легко заманити обіцянкою купити солодощі або іграшку, чого вони позбавлені у своєму житті. Утім часто така біда трапляється і з дітьми з дуже забезпечених сімей. Справа в тому, що батьки сильно зайняті роботою і їм ніколи займатися вихованням і безпекою дитини. У той же час велика кількість педофілів знаходить своїх жертв через мережу інтернет. Адже діти, які позбавлені спілкування з батьками, часто компенсують його у соцмережах. У групі ризику також можуть виявитись діти віком 3-4 роки, адже у них не сформоване відчуття власної безпеки. Інстинкт самозбереження з’являється пізніше, тому батьки зобов’язані пояснити і навчити, як поводитись на вулиці з незнайомими людьми, як заходити у під’їзди та ліфти, кому відчиняти двері, що є прийнятним в інтимній сфері, а що категорично під забороною.
Нам вдалося знайти жертву педофілії. Дівчину звати Олена, їй 26 років (з етичних міркувань ім’я героїні змінено).
– Мені було, мабуть, 7 чи 8 років. Тоді тільки почали з’являтися персональні комп’ютери і то не у всіх. Батьки придбали такий, у той час поширення набули дитячі чати. Уже й не пригадаю, про що ми там спілкувалися, але показовим був один випадок. Я познайомилася з хлопцем, йому було 18 і він розпитував у мене, з ким я живу, чим цікавлюся. Через деякий час почав просити фотографію, але в мене її не було. Він писав мені про те, що хоче обійняти мене і поцілувати. Я не дуже розуміла, що відбувається. Одного разу він знову написав про пестощі і вжив незнайоме мені слово. Тоді я підійшла до мами і запитала у неї, що це означає. Мама дуже здивувалася і запитала, де я його почула. Я все їй розповіла. Здається, тоді мама сіла за комп’ютер і поспілкувалася з тим хлопцем. Після того він до мене не писав та й взагалі батьки на деякий час заборонили користуватися ПК. Пам’ятаю, що з мамою кілька разів ходили до психолога. Звісно, того хлопця ніхто не покарав, бо це ж інтернет, знайти людину, ще й у чаті, не можливо. Але хочу попередити батьків, аби уважно слідкували за тими дітками, які багато часу проводять в інтернеті і спілкуються з незнайомцями.
Чим небезпечна педофілія і як з нею боротися?
– Педофільські статеві зносини розглядаються суспільством як розбещення дитини. Для більшості дітей сексуальний акт із дорослою людиною в ранньому віці є психологічною травмою, відбиток якої може залишитися на все життя, заважаючи створювати відносини, вести нормальне сексуальне життя. Розтління призводить до передчасного психосексуального розвитку, перекручення сексуальності і психіки, а нерідко і до збочень, нав’язаних дитині. У деяких випадках педофілія може сполучатися із садизмом, що являє собою велику небезпеку. У такому разі дітям заподіюють тілесні ушкодження, іноді тяжкі і навіть смертельні, – розповідає психолог Марія Скорик.
Як не прикро про це говорити, але складається враження, що Верховна Рада ухвалює лише ті закони, які стосуються їхніх власних провладних інтересів. Адже проблеми, заручниками в яких є діти, фактично не вирішуються. Ще з 2017 року у Верховній Раді “висить” законопроект №6607 про посилення покарання педофілів. Однак за весь цей час його направляли на доопрацювання, проте не спромоглися ухвалити. Зараз, звісно, висока ймовірність його ухвали, адже резонансне вбивства 11-річної дівчинки було вчинене на основі сексуального підґрунтя. До речі, поки ми готували цей матеріал, у сусідній області дорослий чоловік протягом 2-х днів утримував 14-річну дівчинку та ґвалтував. Ситуація дійшла до такої критичної межі, що навіть у Національній поліції постійно заявляють про необхідність створення реєстру осіб, які вчинили злочини проти неповнолітніх, і посилення покарання.
– Перший заступник голови поліції В’ячеслав Аброськін неодноразово піднімав тему захисту дітей та посилення покарання. Ми хочемо достукатись до депутатів Верховної Ради, щоби розглянути законопроект №6607. Повинен бути Єдиний реєстр осіб, які вчинили сексуальні злочини відносно неповнолітніх. Зокрема такий реєстр існує в європейських країнах. Підвищена увага до цих людей – це велика профілактика, це їх зупиняє, – зазначив голова Національної поліції України Сергій Князєв.
Статистика свідчить, що майже 60% педофілів у дитинстві самі ставали жертвами сексуальної наруги. Психіатри наголошують на важливості саме медикаментозного лікування, адже лише ув’язнення проблеми не вирішує – 70% педофілів після виходу на волю знову ґвалтують дітей. Нині хімічну кастрацію застосовують у США, Канаді, Ізраїлі та країнах Європи і бачать результат. Наприклад, у Великій Британії кількість повторних випадків із 40% зменшилась до 5%, а у Німеччині – з 80% до 3%.
Частково захистити дітей можуть народні депутати – для цього необхідно внести законопроект 6607 до порядку денного. У нинішньої Верховної Ради на це залишилося менше місяця.
Законопроект пропонує три новації для захисту дітей від сексуального насильства:
– збільшити терміни. Покарання за зґвалтування дітей до 14 років пропонують збільшити до 12-15 років (зараз 8-15 років). За повторне зґвалтування — довічне ув’язнення. Крім того, засуджені за особливо тяжкі злочини сексуального спрямування проти дітей не матимуть права на умовно-дострокове звільнення. Також їм не можуть пом’якшувати покарання, наприклад, за хорошу поведінку під час ув’язнення;
– реєстр педофілів. Пропонується створити напівзакритий Єдиний реєстр осіб, засуджених за сексуальні злочини щодо дітей. Доступ до нього буде у правоохоронців і Мін’юсту. Мета реєстру — не допустити засуджених за такі злочини до роботи з дітьми. Тому керівники дитячих закладів зможуть подавати запит, щоб отримати інформацію з реєстру;
– хімічна кастрація, яка передбачає введення в організм спеціальних препаратів, які на деякий час пригнічують вироблення статевих гормонів, сприяють зниженню статевого потягу і статевої активності та усувають можливість здійснювати статевий акт.
Це не покарання, а добровільний захід. Для того, щоби претендувати на хімічну кастрацію, потрібно: бути засудженим за особливо тяжкі злочини сексуального спрямування проти дітей; відбути не менше, ніж дев’ять років ув’язнення; мати підтверджений психіатричною експертизою діагноз — педофілія. Рішення про застосування хімічної кастрації може ухвалювати тільки суд.
– Беззаперечно, захист дітей є одним із головних обов’язків держави. Будь-який закон, направлений на захист дітей, має ухвалюватись позачергово. Законопроект № 6607, на мою думку, потребує доопрацювання. Я особисто за довічне ув’язнення з обов’язковою трудовою діяльністю для всіх, хто вчинив злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, без розподілу на хворих на педофілію і на здорових, які з інших підстав посягнули на дитину. Я не медик, але з огляду на інформацію, яка є у відкритому доступі, педофілія не виліковується. Хімічна кастрація лише на певний час пригнічує статевий потяг, однак не змінює сексуальної орієнтації. Крім того, хімічна кастрація має побічні явища, зокрема депресія з наступним розвитком агресивності. І жодної гарантії, що ця агресія не буде направлена проти малолітніх чи неповнолітніх, немає, – прокоментувала проект закону юрист Олена Степанова.
– У цьому році злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх не зафіксовано. У 2018 році було 4 випадки за 156 статею Кримінального кодексу України «Розбещення неповнолітніх» у Кременецькому, Лановецькому, Монастирському та Підволочиському районах. Однак справи до суду не дійшли у зв’язку з тим, що інформація про скоєння злочину не підтвердилась, або у зв’язку з відсутністю доказів. Якщо говорити про законопроект № 6607, то Національна поліція, безперечно, виступає за його ухвалення, адже ініціатором посилення покарання був перший заступник голови поліції В’ячеслав Аброськін, однак усе залежить не від нас, – повідомив начальник відділу комунікації ГУНП в Тернопільській області Сергій Крета.
Як борються із педофілами в інших країнах?
Закони про реєстри педофілів та хімічну кастрацію існують у тому чи іншому вигляді в різних країнах. Наприклад, у США в 1994 році на федеральному рівні ухвалили «Закон Меган» (названий іменем убитої 7-річної дівчинки Меган Канки), що дає громадськості відкритий доступ до баз даних про осіб, які вчинили статеві злочини. Проте кожен штат самостійно вирішує, які відомості будуть у відкритому доступі та як будуть поширюватись.
Державний реєстр педофілів існує і у Великій Британії. У ньому понад 100 тисяч осіб, які пройшли хімічну кастрацію. Вони також не мають права вільно обирати місце проживання — їм заборонено жити поблизу дитячих закладів.
З минулого року в Польщі запрацював реєстр із даними засуджених за сексуальні злочини. У його відкритій частині — імена, фото та адреси 768 педофілів, жертвами яких стали діти до 15 років. У закритій частині — дані 2 614 засуджених за сексуальні злочини щодо неповнолітніх віком від 15 до 18 років, а також розповсюджувачів дитячої порнографії. Керівники дитячих установ перед тим як узяти нового працівника, зобов’язані перевірити, чи не перебуває він у цьому реєстрі. Інакше їм загрожує арешт або штраф. Що ж до хімічної кастрації, то її застосовують у низці штатів США, в Канаді, Південній Кореї, Ізраїлі, Польщі, Німеччині, Великій Британії, Аргентині, Молдові, Естонії, Казахстані та інших країнах.
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", новини Тернопільщини, новини Тернополя, педофілія, сексуальне насильство
13335