Найсвіжіше:
• Як розмитнити авто з іноземною реєстрацією • “Тернопільводоканал” надалі боргує енергетикам • Як народними засобами лікувати відмороження та обмороження • Понад 60 мільйонів гривень на те, щоби закрити заборгованість по зарплатах для бюджетників Тернопільщини • 20 соток, кілька тисяч саджанців, праця рук і хороший прибуток для сім’ї «Так квітне сад мого життя», – стверджує хоростківчанин Іван Дрозда з Тернопільщини • Україна посіла третє місце у світі за обсягами імпорту секонд-хенду • «Дід Майдан» Іван Мандрик: «Тягнибок міг узяти владу, як Ленін, прибравши до рук пошту, телеграф, телефон, банки і жандармерію. Вся влада була би в його руках, однак не було єдності Майдану» • Тернополянка відкрила біатлонний сезон «бронзою» • Рекордних 60 команд змагаються у футзальній лізі • Тернопільщині відзвітував про досягнення, нагородив кращих співробітників та розповів, яким буде 2019 рік • Війна за парк Відродження у Тернополі перейшла в судову площину • «Дякую вам за те, що захищаєте від ворога!» – Степан Барна звернувся до військовослужбовців у зоні проведення ООС • Насіров роздав податкових розстрочок на 18 мільярдів • На Зборівщині браконьєр залишився без човна і сіток • Тернопільські спортсмени повернулися зі столиці з перемогою • В Україні створять електронний реєстр “лікарняних” • Театральний майдан у Тернополі перетворили у «Шанхай» і залишили тернополян без центральної площі • У Чорткові жінка довірилась «валютнику» • 55 ФАПів Тернопільщини отримали від агрохолдингу «Мрія» набори фельдшера • Віктор Забігайло, голова Тернопільської обласної організації політичної партії «Основа»: «Наше щасливе завтра» • Кабмін визначив порядок надання допомоги особам, які доглядають за хворими дітьми • 100 років тому Тернопіль став столицею Західно-Української Народної Республіки • ГОРОСКОП • Кривава гостинність У Борщеві • До 8 кілометрів транспортують гній по шлангу на Тернопільщині
rss
Секрети бджолярського ремесла від пасічника Юрія Березовського

Опубліковано: 10 Листопада о 10:30



«Треба донести батькам, щоби вони не давали грошей на чіпси та сухарики, а казали дітям, щоб ті випили меду чи з’їли пилку»

22528395_152364375368243_4131222644734519905_nВідомий тернопільський аграрій Юрій Березовський з особливою пошаною ставиться до бджільництва. Він безмежно закоханий у складну організацію життя бджолосімей, а зовсім нещодавно Юрія Романовича урочисто прийняли у Спілку пасічників України. Керівник «Агрону» не уявляє себе поза бджільництвом і може годинами розповідати про цих Божих комах. Деякі секрети цього ремесла він розповів нашим читачам.

Пасічник – це господар

Бджільництвом Юрій Березовський займається давно, але на початках це було, швидше, як хобі.

– Коли я взяв колишній колгосп у Товстолузі, там була пасіка. Однак як вулики, так і самі бджоли були у плачевному стані. Я найняв досвідченого, але нежонатого пасічника. Він приділяв більше уваги жінкам, а мої бджоли вимерли. Я ж добре знав, що бджільництво – це дуже благородна справа, споконвіків вважалося, що пасічник – це господар. Одного дня дядько, який тримав свої бджоли у сусідній Кип’ячці, подарував мені на день народження одну бджолосім’ю з вуликом. З тих пір я почав нарощувати бджолосім’ї, але це було, швидше, як хобі. У мене є багато друзів, колег, знайомих, яких я нічим особливим не міг здивувати, адже вони люди самодостатні. Тішуся з того, що всі визнали мій мед. Також усім працівникам двічі на рік давав мед, і хто би не приходив до мене на господарство, ним пригощав. Він завжди був зрілим, а значить, вищого ґатунку, – пригадав свої перші кроки у бджільництві Юрій Романович.

Німецькі бджоли не кусають українських пасічників

– Я переосмислив чимало речей. Виробництво в «Агроні» виведено на належний рівень, збираємо хороші врожаї, забезпечені якісним машинно-тракторним парком. Діти вже дорослі, вони при моєму супроводі будуть тягнути господарку, я ж вирішив присвятити себе бджолярству, перейти на промислову пасіку. Довгий час аналізував, вивчив ситуацію щодо вуликів, породи й інших аспектів, відвідав багато сайтів бджолярів, адже промислова пасіка набагато відрізняється від любительської. Можна знати і вміти, але треба мати можливість із фінансової сторони все це організувати. Переконав дружину, сказавши їй: давай виділимо кошти, які ми заробляємо, і я займуся пасікою. Вона погодилася, і з того часу, можна сказати, я зайнявся цією справою професійно, – розповів аграрій. 

Насамперед пан Березовський на пасіці почав змінювати вулики.

– Я відійшов від дерев’яних вуликів, адже навіть якщо за ними добре доглядати, то через 4-5 років вони починають гнити. До того ж, якщо дерев’яних вуликів пасічник може обійти максимум 70, тоді як на корпусних вуликах навантаження на одного пасічника складає до 250 сімей. Тому прийняв рішення закупити польські корпусні вулики. Вони легші, виготовлені зі спеціального матеріалу і мають хороші теплоізоляційні характеристики. Таких у мене на пасіці вже 320. Також для спроби придбав, як запевняли досвідчені бджолярі, найкращі турецькі вулики, корпус яких складається зі сплаву, котрий витримує від -60 до +50 градусів. Але побачив, що бджола почувається в них некомфортно, хатинка їй виявилась нелюба, і я почав шукати аналоги. Вибір зупинив на українських вуликах із Сєверодонецька. Вони дешевші, ніж польські, практичніші і за якістю нічим не гірші. Вже уклали договір на поставку 500 таких вуликів, – повідомив Юрій Романович.

Крім вуликів, велику увагу пан Березовський приділяє генетиці, яку останніми роками на своїй пасіці змінив повністю.  

– Уже два роки поспіль завозимо племінні, штучно запліднені матки чистопородної німецької бджоли «Бакфаст». Зараз маємо 350 таких бджолоcімей. Головна риса цих бджіл – миролюбивість, вони не кусають, спокійні, біля них можна ходити без димаря і маски. Плюсом є і те, що вони швидше і на більшу відстань ідуть на медозбір, у тому числі і в похмуру погоду. Порівняно з українськими, ці бджоли відчутно більше приносять меду, – запевняє пан Юрій.IMG_6189

А ще Юрій Березовський практикує кочову пасіку.

– У стаціонарній пасіці бджола шукає медозбір за два-три, а іноді й чотири кілометри. За світловий день у такому випадку вона може зробити максимум п’ять ходок. Практикую спеціальною технікою доставляти вулики в сади, на ріпакові й соняхові поля. Коли пасіка знаходиться безпосередньо за 20-30 метрів від медозбору, бджола може зробити і до 50 ходок. Тому кочова пасіка дає в кілька разів більше меду, ніж стаціонарна, – каже знаний аграрій та вже досвідчений пасічник. 

350 бджолосімей – це не межа, а лише вагомий старт медової галузі агрофірми, якою опікуються досвідчені пасічники Олег Куш та Ігор Водяний. Їх загальний стаж у цій справі перевищує 70 років, а пан Ігор має ще й вищу бджолярську освіту. У недалекій перспективі в «Агроні» планують мати понад тисячу бджолосімей, а основну базу зроблять у селі Костянтинівка. На сьогодні ж на пасіці в Малому Ходачкові готують цех під автоматичну викачку меду та лабораторію зі штучного запліднення.

«Пасіка Березовського» пропонує здоров’я з вулика

Юрій Березовський зі своєю торговою маркою «Пасіка Березовських» уже вийшов на внутрішній ринок, а в перспективі планує пробитися і на зовнішній.

Продукція «Пасіка Березовських» – це 100-відсотково натуральні, екологічно чисті продукти (у них немає цукру та антибіотиків), які поряд з відмінними якостями володіють лікувальними та профілактичними властивостями. Цілющий мед Юрія Березовського зібраний на екологічно чистих медоносах. Найбільшу товарну нішу займають соняшниковий та гречаний. Є в «Агроні» й ексклюзивні, такі як фацелієві або їхні комбінації з іншими видами меду. Мають мед і з різнотрав’я – він містить пилкові зерна з декількох видів лікарських рослин. Згодом медову лінійку пан Березовський планує розширити – невдовзі з’явиться мед з оригінальними добавками чорносливу, кураги, фундука і грецького горіха. А ще у планах – виготовлення перги і маточного молочка.

Березовський також очікує на приїзд комісії з Києва, котра після атестації, сподівається Юрій Романович, видасть спеціальні пломби, на яких повідомлятиметься споживачам, що цей мед рекомендує сама Спілка пасічників України.

На ринку меду, як і інших продуктів, існує незмінне правило – додана вартість. Якщо її немає, то це аматорство. Та в «Агроні» поки що про ціну і прибутки не говорять. Головне – це створення потужного потенціалу медоносної бази, якість меду та інших продуктів бджільництва.

1– На наступний рік плануємо вийти на показник 50-70 тонн. Уже зараз ведемо перемовини з закордонними партнерами. Румуни готові вже брати до 250 тонн меду, поляки – 30-50 тонн. Навіть готуємо етикетки на польській, англійській і, можливо, німецькій мовах із зазначенням, що це мед не лише Березовських, а  «Made in Ukraine», тобто ми представлятимемо всю державу. Але наразі маємо проблеми із супровідними документами. Мені дуже образливо, що пасічники виробляють мед, але є монополісти, які у них його скуповують, експортують і, не прикладаючи особливих зусиль, заробляють великі гроші. До прикладу, Спілка бджолярів України навіть не має виходу за кордон. Простим пасічникам ставлять палки у колеса, не сертифікують їхнього товару, щоб вони не мали права самі реалізовувати свій мед за кордон. На нещодавній конференції пасічників України я ініціював питання, що ці схеми потрібно поламати, бо не може бути такого, щоб дві-три особи тримали вето на експорті меду, – заявив Юрій Березовський.

Мед у дитсадках і школах?

Юрій Березовський не лише думає, як більше виготовити меду, а й виступив з ініціативою покращення здоров’я маленьких українців.

– Нам треба робити все для того, щоб наша нація була здорова. І починати треба з харчування дітей. Не кожна сім’я має можливість вдома дати дитині те, чого вона потребує. Я запропонував у нашій Великогаївській громаді, яку теж підтримала Байковецька, щоб у дошкільних і шкільних закладах давати дітям по 15-20 грамів меду. Це добова норма дитини. Я розумію, що 100% дітей не будуть його споживати, бо хтось, можливо, має на нього алергію, але як мінімум 90% дітей його їстимуть. А щоби слова не розходилися з ділом, уже замовив 150 тисяч брикетів. Розпочнемо цю ініціативу втілювати в життя своїм коштом, потім, переконаний, до нього підключаться батьки, які зрозуміють, що мед корисний для здоров’я їхніх дітей. Треба донести батькам, щоби вони не давали грошей на чіпси, сухарики та кока-колу, а казали дітям, що їм, у першу чергу, треба випити меду чи з’їсти пилку, – підсумував Юрій Березовський.


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
10 Грудня
9 Грудня
8 Грудня
7 Грудня
6 Грудня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 38%, 6 votes
    6 votes 38%
    6 votes - 38% of all votes
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 31%, 5 votes
    5 votes 31%
    5 votes - 31% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 19%, 3 votes
    3 votes 19%
    3 votes - 19% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 13%, 2 votes
    2 votes 13%
    2 votes - 13% of all votes
Total Votes: 16
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше