Найсвіжіше:
• СБУ викрила масштабну схему контрабанди одягу • На Тернопіллі майже 288 мільйонів сплатили за землю • Ігор Комендат: «БК «Тернопіль» однозначно виграє вищу лігу, тому що немає нам в ній що робити!» • У Тернополі презентували американську програму для українського бізнесу • У Тернополі можуть провести фінал кубка України 2020 року! • У Бучачі спалили машину відомого активіста Романа Довбенка. Одна з підозрюваних погрожує, що йому кінець. Що буде далі? • Рівень тіньової економіки в Україні становить 47% від ВВП • Підприємець Світлана Шкарупа: «Моїй родині мером Тернополя Сергієм Надалом оголошено війну, яка триває вже 7-й рік!» • Майбутній очільник Тернопільщини Ігор Сопель: відомі та невідомі факти • У Кременці вперше за багато років почистять потік Ірва • Двоє тернополян стали чемпіонами світу з кікбоксингу! • Змінилася форма подачі декларації про майновий стан і доходи • «Нива» зіграла на виїзді у нульову нічию з «Поліссям» • Держава може заробити 6-7 мільярдів на приватизації «Укрспирту» • Фанат «Ниви» трагічно загинув по дорозі на футбол • ГОРОСКОП – 16 – 22 жовтня • Турнір з футзалу пам’яті Ігора Пелиха “Кубок Сонця” • У Тернополі курсуватимуть нові автобуси • Делегація з Тернопільщини відвідала військовослужбовців 44 окремої артилерійської бригади та батальйону спецпризначення «Тернопіль» у Попасній • Тролейбус №1 перестав їздити на «Дружбу» • Анонси газети «Номер один» від 16.10.2019 р. • Від’єднатися від центрального опалення – ціни, процедура та проблеми на шляху • Ексголова обласної податкової Ігор Комендат: «Функціонування такої інституції, як облдержадміністрація, у найближчому майбутньому взагалі не бачу, вже не кажучи про райдержадміністрації. Я би ці сараї всі скопом закрив і через «Прозоро» виставив, щоб їх придбали» • Хто швидший – людина чи автомобіль? У Тернополі провели незвичні перегони між легкоатлетом і спорткаром • Викури цигарку – попрощайся із життям скоріше
rss
РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА: Люди-невидимки

Опубліковано: 12 Жовтня о 8:48



Зоряна3Інколи проблему легше не помічати, аніж її вирішувати. Або принаймні робити вигляд, що її немає або вона нас не стосується. Здається, саме так сьогодні реагують на масове «нашестя» ромів. Краще вдати, що їх немає, відвернутися від них, відкупитися і кинути кілька гривень, аби не діймали, або просто прогнати геть.

Проблему жебрацтва ще нікому не вдалося вирішити. Це те, що було до нас, і те, що буде після нас. До жебраків та безхатьків можна відноситися по-різному. Хтось їх засуджує, мовляв, вони самі обрали для себе такий шлях. Проте обставини бувають різними. Комусь дійсно комфортно у ролі жертви і шукає порятунок  у співчутливих поглядах перехожих. Іншим просто бракувало сили піднятися після удару долі. Треті банально ліниві і їм легше перебиватися з дня на день, ніж знайти роботу і забезпечити собі бодай мінімум. Та все це більше стосується дорослих. Справді, це їхній вибір. А як же діти? Вони не обирають. За них усе вирішили наперед. Більше того, жебрацтво для них стає не способом життя, а роботою.

Влітку під час недільної служби, коли храм наповнюється важким розпеченим повітрям, часто слухаю літургію на церковному майданчику. Там свіжо та просторо. Але й тут є свої мінуси. Так… роми.

Церкви у неділю стали для них місцем заробітку. Вони заздалегідь гуртуються біля храмів, розгортають своє «народне віче» і наввипередки щось шваркочуть. Як тільки збирається достатньо людей, маленькі роми починають стягуватися до них, як муравї на цукор. З усіх сторін.

Маленька дівчинка років 11. Худорлява, замурзана. Важко шльопає туфлями на кілька розмірів більшими, ніж потрібно. Взута на босу ногу. Вище – діряві колготи. Рукави розтягнутого светра закочені у кілька  разів. На руках малюк. Йому максимум місяців три. Він мирно спить навіть попри те, що дівчина то його головою, то руками періодично зачепить когось із людей. Підходить: «Тьотю, дай пару копійок. Дитині на молоко».

Вона ще не договорила, як підбігає маленький хлопчик років семи і голосно каже: «І мені». – «Йди звідси, я перша», – гнівається дівчинка. – «Ну і що, а ти в отої тьоті мої гроші взяла. Вона мені завжди дає, а ти забрала і вона мені більше не дала», – сперечається хлопчик. – «Йди до цих (киває на молоду сім’ю з дитиною, – авт.), у них є цукерки. Вони завжди дають», – трохи м’якше сказала дівчинка. Очевидно, за стільки часу вони усіх прихожан в лице знають: хто дає гроші, хто може прогнати, кого можна «розкрутити» на ласощі.

Боже, думаю, за що їх так не люблять рідні батьки? Вони сидять за кілька метрів  у холодку, щось активно обговорюють, а діти в той час працюють. Погодьтеся, носити кілька годин на руках маля, не кожен дорослий зможе. У тут ще й спека, сварки, доводиться вибивати місце під сонцем. На фоні гарно одягнених малят, охайних та причепурених, у білосніжних сукнях та сорочках, яких батьки за руку привели у церкву, маленькі роми, наче люди з іншого часового виміру. Разючий контраст викликає змішані почуття. Маленька дівчинка-циганча зупиняється біля молодої пари і довго розглядає тендітну і вродливу молоду жінку. Переводить погляд на її чоловіка, завмирає на кілька хвилин, наче заворожена, потім розвертається і йде в іншому напрямку. Важко вгадати, про що вона у цей момент думала. Але припускаю, що просто милувалася подружньою парою.  

Хіба винна ця маленька циганка, що у неї саме таке життя? Хто обрав його для неї? Батьки, які відрядили просити милостиню, чи суспільство, яке просто не помічає її?

Зрештою, чи зможе вона дати інше майбутнє своїй дитині, якщо іншого життя вона не бачила і не знає. Виходить, якесь замкнуте коло і розірвати його самотужки не можливо, тим більше дитині. У руках свого оточення вона перетворюється на інструмент для збору коштів. І це ремесло освоює мало не з пелюшок.

Неодноразово тернополяни, які бачать маленьких безхатьків, викликали поліцію, просили допомоги у соціальних служб, але ніхто зарадити не може. Навіть петицію реєстрували, щоб забрати ромів з автовокзалу, вимагали покарати тих, хто змушує дітей працювати, але жодного злочину поліція не бачить. Зрозуміло чому. Якби серйозно взятися за цю проблему, то у відповідних служб з’явився б непочатий край роботи. Очевидно, тому «маленьких грішників» легше не помічати.


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
19 Жовтня
18 Жовтня
17 Жовтня
16 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше