Найсвіжіше:
• Як та коли обрізати виноград восени • У Тернополі відбудеться грандіозна подія. • Солянка по-домашньому від Соломії Вершигори • Цукор «злетить» у ціні на 20 відсотків • «Агрон» – володар суперкубка Тернопільщини • Війна за приміщення Бережанської рятувально-водолазної станції • На Тернопільщині вперше за останні кілька десятиліть відбулися офіційні змагання з кінного спорту • Лікар-невролог Марія Шкробот: «У світі близько 50 мільйонів людей хворіють на деменцію, найпоширенішою формою якої є хвороба Альцгеймера» • Тереболянська «Нива» – краща футбольна команда області • За 30 років в Україні вкрали 5 мільйонів гектарів землі • ТОВ «Тернопільелектропостач» – нова компанія на ринку електроенергії • Щодо ситуації із виявленими печатками ДВК в Тернопільській ТВК, розповів Ігор Процик • «Нива» уперше в історії виграла в «Чорноморця» на його полі • Концепцію покращення дорожнього трафіку презентували у Тернополі • Навчання студентів ЗУНУ за програмою академічних обмінів DAAD • На Тернопільщині планують створити геологічний заказник • Гороскоп на тиждень із 26 жовтня по 1 листопада 2020 року • Об’єкти «Великого будівництва» готують до відкриття • Листопаде листопаде, чи зустрінеш ти нас заморозками? • Водій маршрутки переїхав пенсіонерку – і знову сів за кермо • У Тернопільській громаді голосуються за проєкти «Громадського бюджету-2021» • Віктор Овчарук став керівником обласного перинатального центру «Мати і дитина» • Як пройшли місцеві вибори на Тернопільщині? • Українців очікує значне підвищення ціни на газ • Анонси газети «Номер один» від 28.10.2020 р.
rss
Про національно-патріотичне виховання: теорія і практика

Опубліковано: 6 Червня о 11:00



18741620_671653566359010_866557360_n 18741534_671653556359011_1448722917_nНещодавно заступник директора з наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею Микола Проців був учасником Всеукраїнського форуму з національно-патріотичного виховання молоді «Патріотичні музеї», який відбувся у Луганській області. Захід був спрямований на залучення дітей та молоді до відтворення історичних подій, пов’язаних з історією боротьби за незалежність України. Організували його Міністерство молоді та спорту спільно з управлінням молоді та спорту Луганської ОДА та Новопсковським районним краєзнавчим музеєм. Усе було добре: і насичена цікава програма, і спікери, і побачені музеї в Новопскові та Старобільську, шкільні музеї…

Перша лінія оборони проходить у свідомості

Особливо мене вразили безіменні, надіюся поки що, могили героїв, які загинули в московсько-українській війні на сході України в 2014-2015 роках. На цих могилах стоять хрести зі страшними числами: на лівому рамені – №6, а на правому – №177. Або під написом «Здесь покоится» – два числа: в чисельнику – №8, а в знаменнику – №191. І ще нижче – «Вечная память». Неможливо спокійно сприймати такі речі. В цих могилах лежать молоді хлопці, що поклали своє життя на вівтар України. В них не було сумнівів у тому, що треба боронити рідну країну. В них не було компромісів ні зі совістю, ні з військкоматом… Вони не нили на дивані, що «все пропало». Вони не «воювали» на кухні чи за столом…  

Але є й інші. Одні проливають крокодилячі сльози за закритими ворожими соціальними мережами,  інших жахають 75% української мови у ЗМІ в державі Україна, треті вміють «рішити» питання з «відмазкою» від призову, четверті «дуже аргументовано» обґрунтовують свою роботу в Росії…

І ще одне міркування про Форум. Перша назва міста Новопсков – Закам’янка – утворена від найменування річки Кам’янка. У 1829 році на цій території був розквартирований Псковський полк. Відтоді назву полку було перенесено на поселення, яке стало називатися Ново-Псковом. А про «цікаво» проведену декомунізацію говорять таблички на будинках: «ул. Ленина», «пер. Кирова», «пл. 60-летия Октября». На моє запитання, чому так, відповідь була: «Ми на сесії вже поміняли, а от ще табличок не зняли – не варто так різко дратувати людей». Ось така наша незрозуміла толерантність…

Війна триває. І як її не називай – гібридна чи ще якась, перша лінія оборони проходить у свідомості. Сьогодні треба бути твердим і послідовним у своїх вчинках. Триває війна і за мізки. Як сказала Оксана Забужко: «Сьогодні не потрібно бомбити міста, досить розбомбити мізки». І їх бомблять. А чи маємо що протиставити?

Влада забула за Шевченка та Лисоню

Для національно-патріотичного виховання молоді є більш ніж достатня нормативна база – від указу Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» та розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2017 рік» до відповідних рішень на місцях. При райдержадміністраціях створено координаційні ради з національно-патріотичного виховання. У цій нелегкій роботі важливо не допускати формалізму і проводити її системно, показувати особистий приклад.

Та не все виходить добре. Кілька фактів, які є своєрідними індикаторами результативності роботи з виховання молоді:

  1. Ще перед Великоднем прибрали територію на Лисоні. Зібране у мішки сміття й донині стоїть при трасі поруч зі стендом, який розповідає про геройський чин січових стрільців.
  2. Про «особливу любов» багатьох мешканців населеного пункту обласного значення Бережани до рідного міста та природи говорять часті факти паркування автомобілів на клумбах, купи сміття від любителів відпочинку в Руриськах, виведені каналізаційні труби в Зарайський Потік.
  3. У день перепоховання Тараса Шевченка, 22 травня, до пам’ятника Кобзарю в Бережанах поклали квіти та запалили свічку лише музейники… Ні міська, ні районна влади, ні навчальні заклади не прийшли цього дня до Тараса.
  4. 6-7 травня цього року в стінах замку Сенявських відбувся II-й молодіжний фестиваль «Ференц-Фест». У рамках фестивалю офіційна угорська делегація взяла участь у відкритті на території військового цвинтаря Першої світової війни у підніжжі гори Лисоня пам’ятного знака «Хоробрий угорський солдат». Ініціатори та фундатори встановлення – Сергій Ткачов, Ігор Мамус (Тернопіль), скульптор Ігор Крук (Бережани). Прикро, але ніхто із представників влади не поїхав з угорцями для участі в заході. Не дочекався їх під Лисонею і директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани.

2Про героїв УПА розповість новий екскурсійний маршрут

У нашій області є достатня матеріальна база для національно-патріотичного виховання: пам’ятники та меморіали героям, місця геройського чину січових стрільців, членів ОУН, вояків УПА, збройного підпілля. Є «Гурби-Антонівці» – найбільша щорічна теренова гра для молоді зі всієї України. Є фестивалі патріотичної пісні «Дзвони Лисоні», «Чорна вишиванка». Щороку відкриваються нові маршрути слідами героїв.

У рамках відзначення міжнародного проекту «Ніч у музеї» з нагоди Міжнародного дня музеїв на Бережанщині презентували новий екскурсійний маршрут «Стежками повстанської звитяги», розроблений працівниками краєзнавчого музею Оксаною Голян та Сергієм Люшняком до відзначення 75-ї річниці створення УПА. У маршрут включено найбільш знакові місця, пов’язані з діяльністю УПА та героями національно-визвольної боротьби різних періодів. Маршрут бере початок у краєзнавчому музеї, де в залі УПА – коротке ознайомлення з історією та визначними діячами родом з Бережанщини. А далі – сам маршрут: гора Лисоня – село Саранчуки  (пом’янули замордованих у Бережанській тюрмі в 1941 р., Івана Гавдиду – громадсько-політичного діяча та жителів села Саранчуки, загиблих у різних військових формуваннях) – село Божиків (перший у районі пам’ятний знак Героям Небесної сотні; символічна могила загиблим землякам за волю України; школа, в якій навчався учень Бережанської гімназії Мирослав Кушнір – поет та діяч ОУН-УПА) – хутір Лози (місце останнього бою УПА в 1960 році) – ліс біля села Слов’ятин (музей підстаршинської  школи УПА).

Стараннями місцевої громади тут відновлено інфраструктуру школи, максимально наближену до історичного аналогу. Була екскурсія об’єктами школи. Біля ватри співали повстанські пісні, слухали поезію Любомира Сарабуна, історії про замовчуване (саме такою була цьогорічна тема «Ночі в музеї»). Гостинні слов’ятинці за сприяння сільського голови Віктора Довганя приготували для подорожуючих надзвичайно смачну вечерю.  

Апробація маршруту пройшла добре – учасники поїздки були задоволені. Тепер варто використовувати цей готовий екскурсійний продукт із пізнавально-виховною метою для патріотичного виховання молоді.  

В умовах широкомасштабної інформаційної війни важливо готувати молодь до правильного розуміння свого місця в житті. І це мають робити батьки та освітяни, письменники й артисти, журналісти та музейники… Зокрема, експозиції у музеях мають бути державницькими та відповідати таким чеснотам, як самобутність, соборність, воля, гідність. Тільки спільними зусиллями, системною копіткою щоденною працею можна виховати справжніх патріотів, готових боронити та розбудовувати Соборну Україну.

Микола Проців


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
31 Жовтня
30 Жовтня
29 Жовтня
28 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше