Найсвіжіше:
• АМКУ зобов’язав великі АЗС знизити ціни на пальне • Хто тепер зможе виробляти спирт: монополію скасовано • Людей на колісних кріслах визнали учасниками дорожнього руху • “Оцифровка” території України коштуватиме понад 275 мільйонів • Жорстока розправа на Тернопільщині: вбив, а потім підпалив оселю, щоб замести сліди • ГОРОСКОП • На Збражчині син знущався над рідною матір’ю • У Тернополі в під’їзді багатоповерхівки знайшли бойову гранату • Три способи надіслати гроші з-за кордону • Керівник управління виконавчої служби в області Андрій Хічій: «Якщо в особи виникла заборгованість, виконавець робить відмітку й особа автоматично потрапляє у реєстр боржників. З цього моменту вона вже не зможе вчинити жодного правочину» • Анонси газети «Номер один» від 11.12.2019 р. • Сергій Ухачевський – авантюрист долі, «золотий письменник» і відважний лицар України • Нові правила для застосування РРО • Крадій викликав евакуатор, аби… викрасти авто • Сильні духом • Де на Тернопільщині не буде світла • «З голосом Майдану мають рахуватись усі лідери нормандської четвірки», – про що говорив Петро Порошенко на недільному віче • Як шахрайка видурила в бізнес-вумен 20 виробів із золота • За аварію під Микулинцями водій сплатить майже півтора мільйона гривень родині загиблого і довічно утримуватиме його батьків • На Гусятинщині жінку побили через межу • На Тернопільщині цьогоріч народжено 11 дітей від інфікованих матерів, із них одна – з діагнозом СНІД • Україна успішно випробувала крилату ракету “Нептун” • Єгипетський пиріг від Маринки Рубас • Щодо оподаткування акцизним податком послуги з куріння кальяну • “Укрзалізниця” планує підняти тарифи у 2020 році
rss
Петро Жебелюк: «Перед початком роботи над розписом церкви я завжди молюся»

Опубліковано: 26 Лютого о 9:49



Справжній народний майстер – різьбяр та художник – проживає у с. Верхівці Гусятинського району. Це Петро Васильович Жебелюк, вироби якого відомі не лише у рідному селі, а й далеко за його межами.

– Пане Петре, де навчалися своєї майстерності?

– Я народився у с. Верхівці, де сьогодні і проживаю. Вчився у Клювинській школі, після закінчення якої продовжив навчання у Львівській області в училищі за спеціальністю «різьба по дереву», де й вивчився на майстра художньої різьби. Після чотирьох років навчання в училищі служив в армії, а згодом, повернувшись додому, зустрів свою долю та одружився. Маємо з дружиною двоє дітей – сина та дочку, якими дуже пишаюся.

– З чого починалося Ваше знайомство з деревом?

– Аналізуючи своє життя, розумію, що з раннього дитинства не знаходив спокою і завжди малював. Усі зошити та книжки, які потрапляли мені до рук, були обмальовані. Робота з деревиною подобалася мені ще з дитинства. Тож навчаючись у молодших класах, любив трудове навчання. Вечорами довго любив сидіти, спершу уявляючи, що можна вирізати з того чи іншого шматка деревини, а тоді працював спеціальними стамесками.

– Якою була Ваша перша творча робота?

– Це була гравюра Тараса Шевченка, яку я виконав на фанері, пофарбував її у темний колір, полакував, а пізніше зрізав до білого кольору, щоб отримати контраст.

– Для того, щоби розпочати роботу з деревом, насамперед має бути уявлення того, що повинно народитися. Скажіть, як до Вас приходять ідеї, теми, мотиви?

– Як то кажуть, вік живи – вік учись, так і тут. Спочатку, навчаючись, різьбив по книжці. Згодом почав заглядати в інтернет, де черпав ідеї і додавав своє бачення, удосконалював на свій погляд. Я з величезним захопленням підходжу до роботи, прагну ставити перед собою складні завдання, а до себе – все більші вимоги. Сьогодні розумію, що різьба – це єдина струна, на яку нанизується все побачене й почуте, формуючи світ творчості.

– Які роботи виконуєте?

– Різні: предмети інтер’єру, подарунки, церковну атрибутику.

– Як Ви обираєте «ідеальне дерево»? Чи існують якісь параметри?

– Ті, хто вважає, що для такої роботи підійде будь-яка деревина, глибоко помиляються. Найкраще брати заготовку м’яких порід дерев, як-от: липа, верба, дуб, ясен. Найбільше я люблю працювати з липою, яка є доволі м’якою і легко піддається обробці. Саме дерево слід вибирати зимою.

– У Вас є майстерня?

– Так, вдома я маю невеличку майстерню, у якій ми працюємо разом із сином. Маємо токарний станок, що обточує, копіювальні станочки, які пришвидшують роботу. Тепер техніка пішла вперед і ми слідом за нею: придбали інструменти, які керуються комп’ютером.

– То зараз Ви працюєте із сином?

– Так. Син закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного університету і зараз працює разом зі мною. До речі, донька моя також близька до моєї професії – вона художник-дизайнер, займається оформленням інтер’єру квартир.

– Пане Петре, скажіть, що професія різьбяра вимагає від людини?

– Перш за все, очевидно, потрібно мати дар до малювання. У навчальному закладі ми вивчали і живопис, і креслення, і малювання, і анатомію людини. Робота з деревиною – процес творчий і так захоплює, що інколи у майстерні засиджуюся допізна.

– Окрім того, що Ви талановитий різьбяр, ще й займаєтесь розписом церков…

– Дійсно, я працював із церковними громадами, вирізав для церков усяку атрибутику, так би мовити, все дерев’яне «начиння», одночасно приглядався до їхнього розпису. З часом, коли з’явилась можливість розписувати церкви, я почав і цим займатися. Десь поправили стіни, десь оновили, аналізували – і так усе почалося. Однак багато хто спроможний аналізувати, бачити і глибоко відчувати мистецький витвір художника, та при спробі взятися за пензель, у нього нічого не виходить. Одна справа – тонко відчувати і зовсім інша – розуміння і втілення цього відчуття в образ.

– Справді, це те, що дається Господом і даровано навіть не кожному художнику. Де Вам доводилося працювати?

– Ой, багато церков ми розписали та відновили. Працював і в Одеській, і в Київській, і в Чернігівській областях, і навіть у Хоросткові. Ми робили різьбу, іконостаси та розписи.

– Які саме фарби використовуєте для розпису?

– Раніше працював з олійними фарбами, проте у них специфічний неприємний запах, а тепер використовую акрилові, адже вони і швидше сохнуть, і мають кращий вигляд при нанесенні.

У житті кожного з нас є миті, коли варто сповільнити хід і спробувати помітити прояви Божої любові, якими щедро наповнений світ. Одним із таких подарунків є храм – місце, надане для очищення наших думок і заспокоєння душі, тому перед початком роботи над розписом церкви я завжди молюся, просячи у Бога благословення, а тоді вже беруся до роботи.

– Ви ще й депутат Хоростківської ОТГ. Які у Вас цілі та прагнення?

– Я дуже хочу, щоби наша об’єднана територіальна громада процвітала. Від себе скажу, що у нас, тобто усього депутатського корпусу та міського голови Степана Гладуна, дуже багато роботи, бо потрібно піднімати занепале, відновити те, що було знищено. Перш за все я прагну відстоювати інтереси свого села, тих людей, які мене вибрали. Найболючіше питання зараз – це дороги та багато іншого, що пов’язане з благоустроєм села Верхівці. Але я переконаний, що спільними зусиллями ми зможемо покращити інфраструктуру наших населених пунктів.

Наталія Гримак


Джерело: Тижневик "Номер один"
Рубрика:



Новини
13 Грудня
12 Грудня
11 Грудня
10 Грудня
9 Грудня
8 Грудня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше