21 липня відбулися дочасні вибори до Верховної Ради України. Вперше вони пройшли не у виборчий сезон – восени чи весною, тому й не дивно, що явка виборців стала найменшою за всю історію проведення парламентських голосувань. На Тернопільщині проголосували трішки менше, як 54 відсотки громадян із виборчих списків, а по Україні цей показник був ще менший – 49,8%.
Тернопільський виборець повівся на «зеленку»
Результати виборів на Тернопільщині за партійними списками не стали великою несподіванкою, а були в рамках тих тенденцій, які існували в Україні. Традиційно у наших земляків великі очікування від нової влади, тому майже кожен третій виборець, який прийшов на дільницю, віддав свій голос за партію нового президента Володимира Зеленського. Він особливо нічого поганого за два місяці не зробив (хорошого теж мало), тому в людей він ще має високий рівень довіри, який втілився у стабільно високих показниках на виборчих дільницях.
На друге призове місце у надзбручанському краї, випередивши на пів відсотка партію екс-президента Петра Порошенка, вийшов новий політичний проект Святослава Вакарчука «Голос». Це партія без особливої ідеології, базою стало впізнаване обличчя відомого співака. Ініціатори створення партії, відчувши падіння «Солідарності», вирішили скористатися шансом і до певної міри втілили задумане у життя, отримавши невелике, однак все ж таки представництво у новому парламенті.
«Європейська солідарність», так віднедавна стала називатися партія Порошенка, суттєво втратила підтримку на Тернопільщині, хоча експерти вважали, що саме наш та львівський регіони будуть форпостами цієї політсили в Україні. Майже 13 відсотків її симпатиків – це не той показник, на який розраховували її місцеві очільники.
До п’ятірки кращих також увійшли, що закономірно, ВО «Батьківщина», яке традиційно має стабільний електорат, та Радикальна партія Олега Ляшка, чиї показники в області відверто здивували, якщо порівнювати із всеукраїнськими (7,3 проти 4 відсотків).
А от хто найбільше розчарував, так це ВО «Свобода» і «Самопоміч». Результати довіри до цих політсил інакше як провальними не назвеш. Націоналісти, які об’єдналися під крилом «Свободи», де-де, а на Тернопільщині сподівалися зібрати щедрий урожай голосів. Чому цього не сталося, важко дати однозначну відповідь. Однак те, що «свободівський» мер Тернополя Сергій Надал підтримав на виборах не свого однопартійця, стало, можливо, не ключовим фактором, а визначальним, адже адмінресурс був направлений в інший бік. Виборець помножив на нуль парламентську партію міського голови Львова Андрія Садового. На Тернопільщині за неї віддали голоси всього 1,59 відсотка виборців, які прийшли на дільниці. Це власне і є оцінка результативності роботи їхніх депутатів у Верховній Раді.
Мажоритарники змінили масті
Як і минулих парламентських виборів, на трьох із п’яти виборчих округів переможцями стали представники президентських партій. Якщо у 2014 році це були висуванці «Блоку Петра Порошенка», то тепер – «Слуги народу». При цьому вже на старті будь-який претендент від цієї політсили мав гандикап у щонайменше 10 відсотків, які давав йому сам бренд. За кілька тижнів до виборів спілкувався з одним поважним політиком, який розповів цікаву тенденцію. На замовлення його партії робили опитування, в якому одним із претендентів на мандат був міфічний кандидат із відверто російським прізвищем. І виявилось, що саме він отримав найбільшу довіру в опитаних, а все через його дотичність до бренду «Слуга народу». «Зомбоящик» зробив своє, і три, практично нікому не відомі особистості отримали мандат народного депутата.
Округ №163. Купили кота в мішку
Виборці Файного міста здивували, мабуть, найбільше. Вони в більшості своїй не повелись на найбільш розкручене обличчя екс-губернатора Степана Барни і не на ставленика мера Надала – Максима Черкашина, який практично не відомий широкому загалу, але вже сама асоціація з міським головою робила його одним із фаворитів виборчої гонки. Їхній вибір упав на «темну конячку» – Андрія Богданця, котрий, як уже згодом виявилось, аж один місяць служив в АТО і був заступником гендиректора тернопільської птахофабрики. «Зелений» колір спрацював якнайкраще, і цей чоловік здобув більш ніж переконливу перемогу на тернопільському окрузі. Фактично нічого не зробивши для тернополян за п’ять років депутатства, канув у лету представник «Самопомочі», так і не обійнявши посаду міністра оборони, Тарас Пастух. Ще нижче опинився представник «Удару» Ігор Побер – 11 загальне місце і всього 1,73 відсотка довіри.
Округ №164. На фінішній стрічці
Найбільш інтригуючими були вибори на північному окрузі з центром у Збаражі. До останнього не було відомо переможця, адже діючий нардеп-«свободівець» Михайло Головко та «Слуга народу», більш відомий як симпатик «Громадянської позиції» Ігор Василів, ішли практично ніздря і ніздрю. Завдяки виборцям Кременецького та Підволочиського районів, усього на 413 голосів «слуга» випередив батька чотирьох дітей – Головка. Проводячи паралельний підрахунок голосів, «свободівці» десь близько першої ночі дізналися, що програють дещицю своєму основному конкуренту, тому вдалися до провокацій та блокування окружної виборчої комісії, не дозволяючи тій приймати протоколи із дільниць. Лише застосувавши спецпідрозділ поліції, ситуацію вдалося розблокувати й останні дані було внесено в підсумкову «турнірну» таблицю. Імовірно, ВО «Свобода» не визнає цих результатів і буде намагатися в суді їх оскаржити, хоча реального підґрунтя говорити про якісь фальшування там немає. На цьому окрузі цікавим було голосування в одному із п’яти районів, а саме Шумському, де Вадим Боярський набрав більше голосів, ніж сумарно всі інші 12 кандидатів. Тут спрацювала релігійна громада, до складу якої він входить. Однак через низькі показники у Підволочиському та Збаразькому районах, пан Боярський змушений був задовольнитися третім місцем. Також варто виокремити результат Валерія Чоботаря. Людина, яка поклала своє життя на вівтар України, котрий боронив Україну на сході, ставши відомим на всю державу «Гатилом», опинився на підсумковому четвертому місці з майже 11 відсотками голосів виборців. Ось така шана нашим захисникам…
Округ №165. Аграрний нардеп
Вклавши великий фінансовий ресурс у вибори, таки домігся свого відомий у краї аграрій Іван Чайківський. Високі виплати за паї, будівництво статуй Ісуса Христа, спонсорство спортивних клубів (футбол, баскетбол, кікбоксинг), величезна біг-бордова кампанія, яка зробила його дуже впізнаваним, стали визначальними у плані того, що Іван Адамович із величезним відривом (майже вдвічі) переміг свого конкурента. Ним став діючий депутат від «Європейської солідарності» Тарас Юрик. Він хоча й, мабуть, найбільше за своїх колег-мажоритарників області працював на окрузі з покращення соціально-культурної сфери населених пунктів, однак велике розчарування політикою попереднього президента, в команду якого входив пан Тарас, змусило людей або не прийти на дільниці, або ж віддати свої голоси тому ж представнику команди Зеленського. Від «Слуги народу» по цьому окрузі йшов зовсім невідомий Володимир Кісілевич (заступник голови Колодненської сільської ради Збаразького району). І якби він не мав таких важковаговиків у конкурентах, то ще міг би бути з мандатом, а так зупинився на третьому місці, поступившись Тарасу Юрику всього 107-ма голосами.
Округ №166. Зберіг мандат
Микола Люшняк – єдиний із депутатів-мажоритарників, який зберіг свій мандат. Пан Микола тактично грамотно зіграв, пішовши на вибори не від «БПП-Солідарність», у складі фракції якої він знаходився останніх п’ять років, а як безпартійний самовисуванець. Маючи значні фінансові ресурси, свого часу був доволі відомим аграрієм (нині цим бізнесом займається його дружина), усе прорахував і «зіграв» на Всеукраїнській прощі – з величезної кількості біг-бордів запрошував до Зарваниці. Пан Микола впевнено обіграв свого головного опонента зі «Слуги народу», хоростківчанина Ігоря Сопеля, котрий є директором регіонального підрозділу ТОВ «Агробізнес».
Округ №167. Брат коміка на коні
На південному окрузі перемогу здобув брат відомого тернопільського коміка Віктора Гевка – Володимир. Маючи вихід на Володимира Зеленського, Віктор зумів вибити для свого брата, відомого хіба що в наукових колах, можливість балотуватися від «Слуги народу». Приналежність до президентської партії стала визначальною у здобутті мандату Володимиром Гевком, адже в конкурентах у нього були набагато відоміші і, мабуть, достойніші люди. Хоча б та ж Алла Квач – мати героя українсько-російської війни та міський голова Заліщиків, чи Андрій Нагірний – відомий український снайпер, котрий «поклав» не одну сотню ворогів України на Донбасі. Лише четверте місце зайняв лідер тернопільських «свободівців» Олег Сиротюк. І замкнув чільну п’ятірку, мабуть, найекстравагантніший депутат Верховної Ради минулого скликання Олег Барна.
№163. Тернопіль
- Андрій Богданець («Слуга народу») – 20 763 голоси (25,44%)
- Максим Черкашин («Голос») – 12 491 (15,30%)
- Степан Барна («Європейська солідарність») – 11 519 (14,11%)
№164. Зборів
- Ігор Василів («Слуга народу») – 18 481 голос (21,42%)
- Михайло Головко (ВО «Свобода») – 18 068 (20,94%)
- Вадим Боярський (ВО «Батьківщина») – 12 490 (14,47%)
№165. Зборів
- Іван Чайківський (самовисуванець) – 32 532 голоси (34,26%)
- Тарас Юрик («Європейська солідарність») – 17 179 (18,09%)
- Володимир Кісілевич («Слуга народу») – 16 072 (16,92%)
№166. Теребовля
- Микола Люшняк (самовисуванець) – 27 693 голоси (31,03%)
- Ігор Сопель («Слуга народу») – 19 802 (22,19%)
- Алла Стечишин (самовисування) – 9 527 (10,67%)
№167. Чортків
- Володимир Гевко («Слуга народу») – 16 774 (22,20%)
- Володимир Шматько («Сила людей») – 12 671 (16,77%)
- Алла Квач («Голос») – 10 428 (13,80%)
Як голосувала Тернопільщина за партії (ТОП-10)?
«Слуга народу» – 136 814 голосів (31,53%)
«Голос» – 56 788 голосів (13,08%)
«Європейська солідарність» – 54 653 голоси (12,59%)
ВО «Батьківщина» – 53 007 голосів (12,21%)
Радикальна партія – 32 006 голосів (7,37%)
ВО «Свобода» – 29 016 голосів (6,68%)
«Сила і честь» – 17 708 голосів (4,08%)
«Українська стратегія» – 13 148 голосів (3,03%)
«Громадянська позиція» – 10 369 голосів (2,39%)
«Опозиційна платформа – За життя» – 7 408 голосів (1,70%)
Джерело: Тижневик "Номер один"
13294