Найсвіжіше:
• Захмелілий молодик влаштував погоню, як у кіно • Координатор проєкту «Танцюю, як усі» Олена Коваль: «На велику сцену вийдуть дітки з інвалідністю разом зі здоровими дітьми і будуть танцювати, незважаючи ні на що» • Коли втрачено статус неприбуткового підприємства • Герой студентського чемпіонату Європи Юрій Заставецький: «Коли ще вчився у школі, то брав собі 5-7 м’ячів, воротаря-сусіда, йшов на власне футбольне поле і вчився бити штрафні» • Вартість бензину знизиться на 3-5% • В Україні з’явилася послуга “е-пенсія” • Безробітний під Чортковом викрав фруктовий сад • Змінилися терміни передачі показників електролічильника • Орати якісно ще й на швидкість вчилися трактористи компанії «Контінентал» • Багатофункціональну актову залу урочисто відкрили у Старовишнівецькій школі Вишнівецької ОТГ • На ремонт усіх вітчизняних доріг треба 10 років і трильйон гривень • Королева манікюру Тетяна Штаблава: «Якщо хтось думає, що манікюр – це лише підпиляти й обрізати кутикулу, то він дуже помиляється» • Індустріальний парк «Chortkiv-West» запланували створити у Чорткові • ГОРОСКОП 14 – 20 серпня • Горе-”оператор”, який зняв на відео сцену вбивства, залишиться під вартою • Аграрії Тернопільщини намолотили перший мільйон зерна нового врожаю • На Монастирищині чоловіка катували праскою • Тренер із надання домедичної допомоги Віктор Шацький: «Екстрена медицина чи домедична допомога – це симбіоз науки і… рок-н-ролу» • Анонси газети «Номер один» від 14.08.2019 р. • Дев’ята товариська гра – у рамках програми розвитку футболу в Тернопільській області • Дізнатися вартість кожного «крутого» номерного знаку можна онлайн • Як народними засобами вилікувати холецистохолангіт • Із програмістів – у сепаратисти • Вільний дипломат ООН Олена Кльоб: «Переробила систему Станіславського під свою методику» • Головний хірург міста Тернополя Дмитро Осадчук: Я нічого не роблю як-небудь, якщо берусь за справу, то роблю її якісно, високопрофесійно, з повною віддачею і почуттям обов’язку та відповідальності
rss
На Старий новий рік заліщани «маланкують», а на Лановеччині – «когутують»

Опубліковано: 18 Січня о 12:00



Дивовижна казка, що огорнула Україну на Різдво, триває до Старого нового року. Відтак у ніч із 13-го на 14 січня хлопці та дівчата щедрують – піснями уславляють господарів-трудівників на нові прибутки у родині, злагоду, мир та здоров’я. При цьому, скажімо, Наддніпрянщина “водить козу”, а частина Галичини та Гуцульщина – “маланкує”. Тим часом у деяких селах Лановеччини зберігся старовинний обряд “когутування”.

“У нашому селі Вербовець та в сусідніх Влащинцях 13 січня парубки перебираються у дідів або чортів – вдягають маски чи розмальовують обличчя, вивертають старі шуби й кожухи, беруть до рук довжелезні ціпи та палиці, аби страшніше виглядати, і тільки-но починає сутеніти, ходять по селу, – розповів Андрій Конзельський. – Трохи раніше ходять діти, а вже під вечір поступаються старшим хлопцям. Бо дітям трохи моторошно, коли ввечері на вулиці зустрінуть натовп чортів й усіляких чудовиськ-дідів. У дитинстві ми самі ховалися за парканами чи кущами, коли у темряві зустрічали гурт нечистої сили”.

Отож щедрувальники йдуть від хати до хати, стають під вікнами та голосно співають: “Василева мати пішла «когутати” або стукають до хати і просять дозволу поколядувати. 

“Я в інтернеті знайшов декілька варіантів цієї щедрівки, адже у кожному селі співають по-різному. Наприкінці ще й приказку проказують: “Когу-когу, виносьте по пирогу! Не винесете пирога, потягнемо хату за рога!” – продовжує розповідь Андрій. – Зазвичай господарі дітей пригощають гостинцями – цукерками, яблуками та мандаринами, дають дрібні гроші чи запрошують до хати скуштувати вареників і пиріжків. Старшим щедрувальникам наливають по 100 грамів і дають із собою пляшку вина чи горілки та усіляких смачних наїдків. Обходять усіх. Якщо село велике, як правило, хто на якій вулиці народився, той по ній і ходить. А коли вже якийсь парубок трохи “перебрав” – залив зайвого за комір, то починає «когутувати» по всіх сусідах!

Так ходять десь до опівночі – поки у хатах світиться, бо будити людей в селі не прийнято.

У нас одного року хлопці зібралися, витягли сани, декілька чоловіків сіли у них, а решта запряглися замість коней і везли-штовхали їх від хати до хати. І так захопилися, що до сусіднього села сани дотягли!” – сміється юнак.

Тим часом традиційно у Горошовій та інших селах Заліщицького р-ну ві ніч із 13-го на 14 січня “маланкують” – водять Маланку, тобто напередодні сільська громада вибирає найгарнішого парубка. 13-го числа вже зранку починають перебирати його у старовинний жіночий одяг – вишиванку, спідницю, запаску, розмальовують обличчя та накидають на голову хустку. І ось Маланка у супроводі ряджених приятелів іде щедрувати, причому вони зобов’язані обійти все село та насамперед зайти у хати, де живуть самотні люди чи дівчата на виданні. 

А ще, як зазначає у своїй книзі-календарі відома етнограф-фольклорист Лілія Мусіхіна, в ніч на 13-е січня дівчата-чарівниці збирають “дивацьке” зілля “нечуй-вітер”. Хто його знайде (бо ж росте воно в таких місцях, що тільки чарівниці знають), той може стати “нечуваним і небаченим”.
На Лівобережжі про «нечуй-вітер» існує повір’я, що це зілля росте взимку по берегах рік та озер і його можна збирати, починаючи від 13-го грудня. Але найбільшої сили зілля набуває опівночі проти Нового року. Проте зрячі люди не можуть його знаходити – треба просити сліпих, бо саме вони відчувають присутність “нечуй-вітру”, бо він їм очі коле. Це зілля ніби допомагає переправлятися через рік і є корисним для рибалок. До речі, про “нечуй-вітер” співається й у народній пісні: “Ой, поріс чебер під нечуй-вітром”.

Серед нашого народу існує поетичне повір’я, що новорічна ніч для віруючих людей “розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм заманеться: перетворити воду на вино, камінь – на хліб, глину – на мед”, – зазначав відомий письменник, етнограф Олекса Воропай.

На Гуцульщині в цю ніч ґаздиня бере опівночі на голову чоловічу шапку і з хлібом та коновкою (відром) виходить до води. Там вона тричі занурює хліб у воду і примовляє: «Не хліб ся купає в воді, але я – в здоров’ї і силі!» Набираючи води в коновку, гуцулка примовляє: “Я не беру воду, але мед і вино!” Повертається ґаздиня до хати, всі сплять – ніхто нічого не чує. Вона навшпиньках, без найменшого шурхоту підходить до своїх дітей і, торкаючись їхніх голівок мокрим хлібом, примовляє: “Абисьте були такі величні, як святий Василь величний”.

У коновку ґаздиня кидає кілька срібних монет. Ранком на Новий рік уся родина вмивається тою водою, і це «принесе щастя на гроші через увесь рік!»

А ще новорічна ніч на Гуцульщині – свято печі. «Цілий рік вона робить службу, а на Василя йде в танець – вона ся віддає!» – кажуть гуцули про піч. Ранком на Маланки ґаздині старанно змащують піч глиною – “аби не кляла, що немащена!” Ніхто тої ночі не спить на печі, не сідає – “бо тяжко їй танцювати”. Звечора на піч кладуть овес – “аби мала чим коня годувати, бо вона їде до міста на ґерць”.

… А й справді, ця ніч чарівна і кожному з нас принесе казкові дива!

Жанна Попович


Джерело: Тижневик "Номер один"
Автор: Рубрика:
Мітки: , , ,



Новини
17 Серпня
16 Серпня
15 Серпня
14 Серпня
13 Серпня
12 Серпня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше