Найсвіжіше:
• Інтенсивне і сучасне ведення рослинництва – основа виробничої діяльності «Доброго самарянина» • У Тернополі молодик розповсюджував дитяче порно • Керівник Центру науки Христина Білінська: «У країні йде війна, і нам потрібні винахідники, раціоналізатори» • Городок гучно та розмахом відсвяткував 600-річчя! • Зорієнтуватися, щоби перемогти! • Фестиваль «Вставай, сонце»: місце, де шукають таланти! • Саксофоніст Василь Карапулько: «Це я той Вася, що «старався не трусити попіл» із пісні «Файне місто Тернопіль» гурту «Брати Гадюкіни» • У Тернополі для незрячих діток записали аудіозбірку • Заступник директора з рослинництва ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Тарас Швець: «Насіння з Бучача – гарантія урожаю!» • Віктор Мацикур: «Допоки база та стрільбище у Підгородньому знаходяться в приватній власності – проекту сучасного біатлонного комплексу держава не розглядатиме взагалі» • Обвинувачені у вбивстві студента біля клубу “Алюр” постануть перед судом • Через нові правила багато тернополян залишаться без субсидій • У Почаєві п’яні підлітки ледь не зарізали одногрупницю • Мальовниче село Городок святкує 600-річчя! • Баскетбольний клуб “Тернопіль-ТНЕУ” зіграє з БК “Київ-Баскет”. • На Бережанщині вовки покусали трьох людей та загризли собаку • Оновлення обходу Тернополя на завершальному етапі • Книга рекордів Тернополя поповнилась ще на чотири досягнення • Павло Клімкін: «Потенціал Тернопільщини варто презентувати на Раді інвесторів та експортерів» • Віктор Забігайло, голова Тернопільської обласної організації політичної партії «Основа»: «Голос народу» • У Тернополі відкрили соціально-спортивну школу мадридського «Реалу» • Тернопільські профспілки розпочали протестні акції • Анонси газети «Номер один» від 10.10.2018 р. • Катерина Бойко: «Чоловік називає мене коброю, а все тому, що я насправді дуже терпляча, та коли вривається терпець, нападаю різко і неочікувано, як кобра» • Реформа екстреної медичної допомоги
rss
Мистецтво бути людиною: 40 днів тому відійшов у вічність Нестор Миколюк

Опубліковано: 4 Січня о 10:00



Його життя було схоже на нескінченну боротьбу – за власні мрії, за чужі долі, за рідну Підволочищину. Нестор Миколюк, перебуваючи на високих посадах, завжди уникав політики, натомість вболівав за ввірену йому роботу як справжній український господар. Ще встиг торік відсвяткувати 70-річний ювілей, побачити, як стали студентами двоє старших онуків. Мріяв діждатися, як вступить до вузу найменша внучка-випускниця. Однак секундомір його життя раптово завмер…

Нестор Миколюк народився у Скалаті 30 жовтня 1946-го повоєнного року. З діда-прадіда в його хліборобському роду було заведено вести господарку вправно і відповідально. Не оминув цей талан і маленького Нестора.

– Його мама, Кароліна Євстахіївна, рано пішла з життя, – розповідає Лариса Михайлівна Миколюк, дружина Нестора Степановича. – Батьку важко було самому вправлятися з великою господаркою і малим сином, а тому Нестора забрала до себе його старша сестра Стефанія, котра на той час вже мала свою сім’ю, але так і не дочекалася власних діток. Саме вона замінила матір молодшому братику.

Стефанія з чоловіком працювали вчителями, тому прищепили Нестору любов до освіти та навчання. А працелюбність уже змалку була в його крові, адже ще малим допомагав батькам на колгоспному полі. Тому, закінчивши Львівський лісотехнічний інститут, Нестор повернувся у рідний Скалат і повністю віддався роботі.

– Цей інститут готував спеціалістів дуже широкого профілю, – пояснює Лариса Михайлівна. – Таких у колишньому Союзі було тільки три. Закінчивши навчання, Нестор спочатку почав працювати шляхобудівником, потім піднявся до майстра по будівництву, завідувача відділом, перейшов на асфальтобудівний завод…

Дружина Нестора Миколюка завжди була його опорою, а діти успадкували кращі батькові риси

У ті часи робити кар’єру, займати керівні посади і не бути у партії – це було щось неймовірне. Нестору Степановичу, який завжди тримався осторонь політики, непросто було балансувати на грані леза. Так само, як і владі було незручно спостерігати за вправним скалатчанином, який міг би так багато зробити в районі, маючи партквиток…

Хтозна, чому Нестор Степанович так довго намагався залишатися поза політикою. Можливо тому, що був набожною людиною і не бачив себе у колі тих, хто відверто заперечував Бога. Мама, а потім сестра прищепили йому любов до молитви ще змалку. А пізніше Нестор таємно слухав по радіо проповіді свого рідного дядька, який служив кардиналом у Нью-Йорку, і знав, що у поминальному списку знову прозвучить ім’я його померлої мами Кароліни…

Коли Нестора Миколюка призначили головою колгоспу в селі Старий Скалат, він таки змушений був вступити до партії. Однак на всіх керівних посадах, які займав потому, люди поважали його не за партійний чин і впливове крісло.

– Він був сильним, харизматичним лідером, – каже Лариса Михайлівна. – І при цьому був дуже справедливим. Люди йшли до нього і за ним. Вірили йому. Поважали… Знаєте, коли у 90-х проводилося розпаювання земель, селяни з власної ініціативи вділили пай Нестору Степановичу. І це був дуже високий прояв поваги до нього…

Найважче Миколюки пережили 1991 рік. Чимало знайомих раптом «побачили» у ще вчора доброму другові і помічнику партійного чиновника. Не віталися, переходили, уникаючи зустрічі, на протилежний бік вулиці…

– Нестор дуже важко це переживав, – пригадує Лариса Михайлівна. – Не розумів, чому вчорашні приятелі ховають очі і віддаляються. Але як тільки життя більш-менш покотилося спокійною стезею, усі вони знову прийшли до нас. Нестор поводився так, наче й не було того періоду відчуження. Казав: треба бути розумнішим…

Із 1998 по 2005 роки Нестор Миколюк знову очолив Підволочиський район. Уже не по партійній лінії, а як справжній господарник на рідній незалежній землі.

Екс-голова Тернопільщини Михайло Цимбалюк і екс-голова Бучаччини Василь Савка вітали пана Нестора із 70-річним ювілеєм

– Пригадую той час як період справжнього розквіту Підволочищини, – розповідає Михайло Цимбалюк, якому довелося співпрацювати з Нестором Миколюком, очолюючи Тернопільську область на посаді голови ОДА. – Ми стали не тільки соратниками, а й справжніми друзями до останніх днів його життя. Нестор завжди мав свою позицію і вмів її відстояти. Не прогинався під когось, а ставив понад усе результат своєї роботи.

Саме із цим талановитим господарником Михайло Цимбалюк ризикнув уперше впровадити медичну реформу в області. Саме у Підволочиському районі були збудовані перші сучасні ФАПи і вперше випробувана телемедицина, про яку українська влада почала говорити тільки сьогодні.

– Статистика району за керівництва Нестора Миколюка завжди вражала: по збору врожаю – перші, по ярмарках – перші або другі місця в області тощо, – пригадує Михайло Михайлович. – Після нього не було жодного голови РДА такого рівня знань і досвіду. Ще у студентські роки, захопившись кресленням, Нестор Степанович мав у себе власні креслення чи не всіх сфер життєдіяльності Підволочищини: дороги, поля, підприємства… Напевне, не було такого куточка в районі, де б він не побував, і не було такої проблеми, яку б він не вивчив і не намагався вирішити…

Не виставляючи напоказ свою набожність, підтримував Нестор Миколюк і церковні громади. Проводжаючи його в останню путь, священик розповів присутнім, як колись звернувся до голови району по допомогу. Не сподівався особливо, адже знав, що місцевий бюджет і так дірявий… Але Нестор Степанович вийняв з кишені щойно отриману зарплату і віддав священику. Так просто, наче це були не всі зароблені гроші, а просто окраєць хліба…

Сім’я для Миколюка була тим пристанищем, у якому він шукав короткого перепочинку від щоденних турбот, розради, можливості поговорити про наболіле… 47 років його головним другом і помічником була дружина Лариса Михайлівна. Вчитель і педагог, вона до сьогодні передає свої знання наступним поколінням, тепер – у Тернопільському інституті післядипломної освіти. Чимало перебрали від батька і його діти – Світлана та Олег. Обоє, як тато, – лідери, працелюбні, відповідальні.

– Нестор мріяв, аби всі троє наших онуків отримали вищу освіту, особливо наполягав на вивченні іноземних мов. Казав, що це потрібно, аби чогось досягнути у цьому світі. Едуард зараз закінчує столичний ВНЗ, Анастасія вчиться на англійській філології. Найменша онука, Кароліна, зараз у випускному класі, готується до вступу. Я впевнена, що у неї все вийде, адже дідусь так мріяв побачити студенткою і її, – каже Лариса Михайлівна.

… Після виходу на пенсію Нестор Степанович важко занедужав. І хоча ретельно виконував усі приписи лікарів та до останнього займався спортом, невблаганна хвороба поволі робила свою чорну справу. Ніхто не здогадувався про його внутрішній біль. Адже до останніх днів Нестор Миколюк сповна віддавав себе рідним, друзям, переймався проблемами свого району. 

– Він належав до справжньої еліти державної служби кінця 90-х – початку 2000-х років, – говорить Михайло Цимбалюк. – З ним відійшла у вічність ціла епоха успішних місцевих господарників. Тільки коли втрачаємо людину, то розуміємо, як багато ми в неї недовчилися, не перейняли того величезного досвіду і мудрості, яких людина сама здобула за своє життя. Вічна пам’ять Нестору Миколюку – людині і господарю з великої букви. Людині, яка назавжди залишиться у скрижалях історії Тернопільського краю.


Джерело: Тижневик "Номер один"
Рубрика:



Новини
16 Жовтня
15 Жовтня
12 Жовтня
11 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 42%, 5 votes
    5 votes 42%
    5 votes - 42% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 25%, 3 votes
    3 votes 25%
    3 votes - 25% of all votes
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 17%, 2 votes
    2 votes 17%
    2 votes - 17% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 17%, 2 votes
    2 votes 17%
    2 votes - 17% of all votes
Total Votes: 12
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше