Найсвіжіше:
• Мама вбитої тату-майстрині Тетяни Подвашецької: «Щоби ти так страждав, як моя дитина» • Футбольна «Нива» має серйозні фінансові проблеми • Не окладом єдиним: скільки заробляє мер Тернополя та його заступники • Прем’єр Гончарук обіцяє побудувати “якісні дороги” за 3-5 років • Адмінреформа по-новому: на Тернопільщині примусово хочуть ліквідувати понад 20 громад • Тернопільські театрали стали на захист народних артистів Стригуна та Литвиненко • Освітяни витратили півмільйона на неіснуючих кухарів • Труба – Зеленському: як директор ДБР обслуговує Офіс Президента • Тернополянин – кращий гравець у студентському футболі! • Влада обіцяє позбавити українців від паперових квитанцій • У їдальні Борсуківської школи виявлено фальсифіковане масло, яке виготовлене на неіснуючому заводі • У ДТП на Зборівщині травмувався учень автошколи й інструктор • Швидка доставка відправлень до США «Поштовим експресом» • «Чорна» п’ятниця зовсім не чорна • ГОРОСКОП • Сергій Ухачевський – авантюрист долі, «золотий письменник» і відважний лицар України • Під колесами іномарки загинула жінка • У Кременці жорстоко вбили пенсіонера, а тіло намагалися спалити • Головний архітектор Тернопільського району попався на хабарі • На Тернопільщині допомогли знайти роботу 363 особам з інвалідністю • Тернополяни зі сльозами на очах зустрічали тернопільських артилеристів, які повернулися з Донбасу • Анонси газети «Номер один» від 04.12.2019 р. • Голодомор очима пережитих: «Приходили в хату, відчиняли комори, всі глечики перевіряли, а хто чинив спротив, того засилали в Сибір» • Краєзнавець Тарас Ковальчук: «Не соромтеся казати, що ви з Тернополя, а не Чорнобиля» • Душа Сергія Сірого витає над Тернополем
rss
Мирон Ксьонжик: «З кожним роком риби стає все менше через браконьєрство та погіршення екологічної ситуації на водоймах»

Опубліковано: 19 Лютого о 9:00



Мирон Ксьонжик визнає, що у багатьох осіб, які ще декілька років тому горіли ентузіазмом та бажанням щось робити у напрямку розвитку риболовлі у Хоростківській громаді, зникла ця зацікавленість

Голова однієї з найбільших рибальських організацій в Україні – «Рибалки Гусятинщини» Мирон Іванович Ксьонжик розповів про рибаків та рибу, а також про те, як сьогодні живе спілка і з якими проблемами стикається.

 «Витягували та знищували сітки, які сягали кілька сотень метрів»

– Мироне Івановичу, що для Вас означає бути рибаком?

– Кили був ще маленьким хлопчиком, то часто їздив до своєї тітки, яка жила у селі Малашівці. Її хата була недалеко від Тернопільського озера, і я дуже любив на ньому ловити рибу. Раніше, будучи молодим, дуже хотів зловити багато риби, проте з роками це ставало для мене відпочинком для душі, єднанням з природою. Говорити про риболовлю можу дуже багато…

– Розкажіть нам, будь ласка, коли і чому була створена ГО «Рибалки Гусятинщини»?

– Нашу організацію створили у 2010 році. У нас була ініціативна група, до якої входили декілька чоловік, з яких можу виділити Івана Кормилу та Івана Яриша, зразу всіх і не пригадаю. Ми зібрали людей, а це 56 чоловік, на установчі збори, де вирішили, що нам необхідна ця громадська організація. Основною нашою метою було збереження і в подальшому захист рибних ресурсів на наших ставках. Окрім цього, ми прагнули викорінити браконьєрство. Таким чином наглядаємо за двома ставками: ставок «На річці Тайна» і «Голодні стави» (спиртозаводський).

– Які види риболовлі застосовують члени Вашої організації?

– Взагалі риболовлю ми можемо поділити на любительську та спортивну. Вона буває літня та зимова, і ловити рибу ми можемо з човна або з берега, використовуючи при цьому снасті: вудки, поплавочки, спінінг чи жерлицю, а також застосовуючи різні методи ловлі в залежності, яку рибу хочемо зловити.

– Які традиційні види риб властиві для наших водойм?

– В основному це щука, судак, сом, плотва, краснопірка, короп, лящ, карась, білий амур, окунь, товстолоб та інші. На жаль, із кожним роком їх стає все менше…

– Яка причина цього?

– Є дві основні причини: браконьєрство та погіршення екологічної ситуації на водоймах. І якщо з першою ми, створивши спілку рибалок, наполегливо боролися, то вплинути на екологічну ситуацію у нашому регіоні та й в Україні загалом не можливо.

– Як саме Ви боролися з браконьєрами?

– Ми боремося з ними і досі, але це вже поодинокі випадки, коли знаходимо сітки для вилову риби. А кілька років тому таки серйозно взялися за недобросовісних рибаків. Робили об’їзди ставків по декілька разів на день, витягували та знищували сітки, які могли сягати кілька сотень метрів, попереджали людей, пояснювали та грозили штрафами.

– Після того, як Ви навели лад із браконьєрами, що робили далі?

– Далі перед нами стояло завдання наповнити наші ставки рибними ресурсами. Для того ми закупляли у різних рибгоспах Тернопільщини та Хмельниччини і запускали у водойми мальків різних риб. В основному це був короп та судак. Пізніше запустили карася та щуку. Можу сказати, що під час зариблення наших ставків ми допустилися однієї помилки, запустивши у них сома. Він домінує на наших водоймах, не має конкурента і, як переконують члени спілки, виїдає всю рибу. Це достеменно не доведено, однак такий стереотип склався у наших рибалок. Окрім того, його недолюблюють ще й через те, що сома важко спіймати, це може лише майстер своєї справи. Зі свого боку кажу рибалкам, щоби вчилися, адже й справді спіймати сома – це ціле мистецтво.

 

«З великої спілки рибаків Хоросткова лише незначна кількість готова вести належний догляд за ставками»

– Чим сьогодні живе організація?

– Сьогодні організація налічує близько 200 чоловік активних рибалок, а за списком – понад 500. І це одна з найбільших рибальських організацій в Україні. Раз на рік відбуваються звітні збори організації, на яких правління звітує, а також обговорюються проблеми та шляхи їх вирішення, різні організаційні питання. Організація існує завдяки вступним та членським внескам. Усі ці кошти ми використовуємо для закупівлі риби-малька, яку систематично запускаємо у наші ставки, а також на різні потреби, наприклад, коли організовуємо змагання. Кожен рибак отримує посвідчення та ознайомлюється з карткою вилову. На жаль, мушу визнати те, що у багатьох осіб, які ще декілька років тому горіли ентузіазмом та бажанням щось робити у напрямку розвитку риболовлі у нашій громаді, зникла ця зацікавленість. Скажімо, люди не дуже зацікавлені у тому, щоби ходити на так звані толоки та прибирати прибережну смугу. Хоча є у нас близько десяти постійних активістів, які часто долучаються до наших, так званих акцій чистоти, а також заохочують інших. Мені дуже шкода, що з такої великої спілки рибаків Хоросткова лише незначна кількість готова вести належний догляд за ставками.

– Цікаво, а який наймолодших рибалка входить до Вашої організації?

– У нашу спілку ми приймаємо без вікових обмежень. Навіть є діти віком 7-8 років. Однак суворо дотримуємось правил, щоби діти до 10 років без супроводу батьків на водойму не ходили. Їм прищеплюємо культуру рибальства, намагаємося їх відволікти від інтернету та комп’ютерів, і батьки дякують нам за це, бо в іншому випадку витягнути їхні чада на вулицю зараз складно.

Також зазначу, що з дітей, воїнів АТО та інвалідів членських внесків не збираємо або ж вони можуть бути чисто символічними.

Голова спілки рибалок із ностальгією згадує, як на ставу в Хоросткові проводили всеукраїнські змагання

«Судака чи ляща будь-яких розмірів потрібно відпустити»

– Пане Мироне, а що це за картки вилову?

– Це картка, згідно з якою усім зареєстрованим рибалкам дозволяється: ловля риби на 5 вудочок, разовий вилов риби не більше 5 кг, де вказано мінімальні розміри риб: короп – 35 см, білий амур – 40 см, товстолоб – 40 см, щука – 35 см, плотва – 18 см, карась, окунь, йорж – без обмежень. Якщо хтось зловить судака чи ляща будь-яких розмірів, то їх потрібно обов’язково відпустити. Щодо  ляща, то його для зариблення майже ніде не можна купити, їздили за ним по нашій області і за межі – даремно. Закинули в наші ставки декілька одиниць цієї риби і хочемо, щоби ляща стало більше. Судака ж ми запустили дуже багато, однак через несприятливі погодні умови, коли лід його притиснув, рівень води впав десь метрів на півтора, чимало рибин загинуло. Навіть буває таке, коли рибалки спіймають судака в інших водоймах, у тому числі в інших областях, то швидко везуть на став до Хоросткова, щоби зарибнити його.

– А яку найбільшу рибину спіймав голова спілки «Рибалки Гусятинщини»?

– Великої риби останнім часом не довелося спіймати. Років 30 тому витягнув на хоростківському ставі коропа вагою 12 кілограмів, а нині – 5-6 кг. Колеги зі спілки навіть сома на 30 кг спіймали, але мені такий ще не попадався.

– Чи можна ловити рибу в період нересту?

– У період нересту риб заборонено будь-яке рибальство та пересування плавзасобів, любительське рибальство, підводне полювання та штучне коливання рівня води, але дозволяється вилов риби для членів спілки рибалок (200 м від дамби по обидва боки) однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега.

«Дух рибака дозволив «упіймати перемогу на гачок»

– Свого часу кубок Тернопільської області з берегового спінінгу проходив у Хоросткові на ставі біля спиртозаводу. Чому цєї традиції не продовжили?

– Так, це було у березні 2016 року. Змагання тоді ми проводили спільно з обласною федерацією рибальства. Випробувати себе на удачу приїхали риболови з багатьох областей України. Тоді вони змагалися у командному та особистому заліку. Пригадую, було надзвичайно важко – погода нещадно випробовувала учасників на міцність. Та й риба була дуже пасивна. Проте дух рибака дозволив багатьом «упіймати перемогу на гачок». Окрім цього, ми старалися організовувати щорічні змагання із зимової та літньої риболовлі. Правда, минулого року нам не вдалося провести подібні змагання. Мушу зауважити, що однією із причин було те, що з нами уже два роки немає нашого хорошого друга та затятого рибака, неперевершеного повара польової кухні і просто хорошої людини – Віктора Польового. Вітя був тією ланкою, яка об’єднувала усіх нас. Багато часу приділяв організаційній роботі, займався проведенням змагань та чемпіонатів у нашій місцевості, зокрема, його польовою кухнею смакували на чемпіонаті України з риболовлі, який проходив у Тернополі.

Зважаючи на різні обставини, нам не вдалося провести ні зимових, ні літніх змагань із риболовлі. Однак я дуже сподіваюся, що цього року нам все ж таки вийде організувати та вдало провести змагання з риболовлі, які ми запланували на другу половину лютого і приурочили пам’яті Віктора Польового. Тому, користуючись нагодою, звертаюся до всіх, хто любить риболовлю, взяти участь у змаганнях. Маю велику надію, що ми зможемо відновити традицію змагань із риболовлі, а також будемо продовжувати дбати про ставки, якими опікуємось.

– А чи самі берете участь у подібних змагання і яких результатів досягаєте?

– Ні, не беру. Здебільшого є одним з організаторів змагань і маю спостерігати разом з головним суддею за тим, щоби все проходило за затвердженим порядком.

– Ваша спілка має назву «Рибалки Гусятинщини», а з нашої розмови зрозумів, що опікуєтесь тільки хоростківськими ставками.

– Так, основну увагу звертаємо на два ставки у Хоросткові, однак, оскільки наша спілка є природоохоронною, маємо право наглядати за іншими водоймами, які територіально розміщені в усьому Гусятинському районі

– І на завершення нашої розмови що би Ви хотіли побажати місцевим рибалкам?

– Бажаю, щоб у всіх рибалок ловилася тільки величезна риба, нехай здійсняться всі ваші найзаповітніші мрії. Здоров’я, миру, сімейного благополуччя, щастя!

Наталія Гримак, Віталій Попович


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , , , ,



Новини
6 Грудня
5 Грудня
4 Грудня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше