Найсвіжіше:
• Син у батька позичив картоплю та обікрав мачуху • Головний лікар онкодиспансеру Леонід Шкробот: “У людей немає цінності власного здоров’я, то про що можна говорити?” • Де на Тернопільщині не буде світла • У Борщеві суд виправдав підозрювану в крадіжці • Онук краде, а бабця картає себе за його злочини • Два молоді таланти з Тернопільщини підписали контракти з ФК «Динамо» • Патрульна поліція запустила онлайн-курси із самозахису і першої допомоги • Як пересадити полуницю восени: поради та рекомендації • Як і коли садити цибулю на зиму • За авто еліт-класу на Тернопіллі сплатили понад 2 млн. • Проголосувати за паспортом у “Дії” не вийде • Уперше в Україні у ЗУНУ відкрили мовні онлайн-курси для студентів з Китаю • Тернопільщина отримала ще одного нардепа • Теребовлянська «Нива» – без п’яти хвилин чемпіон області • Заступник голови партії «Правий сектор» Василь Лабайчук: «Громада потребує справді дієвих людей, і ми готові стати такими для Вас» • Кандидат у депутати до Тернопільської міської ради Ігор Степанов: «У політиці кожен крок має наслідки. Адже від твоїх дій чи бездіяльності залежить те, як будуть жити тисячі тернополян наступних 5 років» • Як тернопільська мерія незаконно виділяла землю, а суд на це закривав очі • Тернопільщина отримає майже 15 мільйонів для забезпечення киснем медичних закладів, – Володимир Труш • Головні тарифи на “комуналку” встановлюватиме місцева влада • БК “Тернопіль” здобув дебютну перемогу в Суперлізі • Леонід Бицюра: «Один повнометражний фільм може принести в економіку Тернополя 30 мільйонів гривень» • Тернопіль укотре став заручником негоди: заблокований транспорт, вода по коліна та повністю паралізоване місто • «Радикали» виграли 13 судів і йдуть перемагати на місцевих виборах 2020 • Школярі йдуть на канікули, а студенти знову переходять на дистанційне навчання • Архітектурні пам’ятки Тернопілля відновлять в рамках масштабного проєкту «Велика реставрація»
rss
Ми хочемо говорити, але відмовляємося слухати

Опубліковано: 16 Червня о 13:12



Інколи журналісту дають такі цікаві запитання, що хочеться сміятися й плакати. Нещодавно мене запитали: а що там долар, впаде? Відкрийте додаток «Приватбанку» та й погляньте, до чого тут я? Ну ти ж журналіст і повинна таке знати. Передусім журналіст – це не економіст і навіть не банкір. Я піднімаю питання, які в першу чергу цікаві читачу і мені самій. Курс долара – це не найголовніше питання в нашій країні, повірте, хоча багатьом так не здається.

Останнім часом наше видання порушує питання, котрі стосуються сексуального виховання дітей, морального насилля над жінкою. Спілкуємось із поліціянтами про права та обов’язки, а також беремо інтерв’ю у відомих психологів, які дають поради для щасливого життя. Можливо, у когось і виникне запитання: для чого ми піднімаємо такі теми та кому це потрібно? А ось вам і відповідь: кожна третя жінка отримувала ляпас по обличчю і мовчить про це, бо в голові стереотип: б’є – значить любить. Майже кожна п’ята дитина знає, що таке стояти в кутку. У голові не вкладаються такі «солдафонські» методи виховання. До психологів соромляться йти, мовляв, у мене з головою все добре. Можливо, з головою і справді проблем немає, а ось із розумінням елементарного є прогалини.

У нашій країні звикли кричати на сусідів та виховувати чужих дітей. Звична справа – бачити в сусідніх вікнах бруд, але не бачити його під ногами. Ми – країна, яка потребує капітального корегування, але з себе починати не поспішаємо. Для цього і є журналісти, які через призму своїх публікацій намагаються донести до людей, що є речі, про які треба кричати, порушувати, а є ті, котрі караються законом.

Світлий день, який не віщує абсолютно нічого поганого. Вийшла з роботи, направляюся в сторону дому. У глибині Старого парку на траві сидить молоде дівчисько, схиливши голову на лікті. Підходжу і чую схлипування. Запитую, що трапилось. Коли дівчинка підняла  голову, побачила заплакані очі, але з яскравим макіяжем. Я назвала своє ім’я, запитала, чи потрібна допомога. Звісно, хвилин десять молода леді просто гірко плакала і питала, чого так. На вигляд їй не більше двадцяти років, виявилось – п’ятнадцять. Навчається в одній із центральних шкіл міста. Її істерика супроводжувалась тим, що хлопець на ім’я Богдан сказав, що не буде з нею зустрічатися. Для неї це було дуже важливо. Ми сіли на лавку, дівчинка почала розповідати, що вона цього хлопця дуже любить. З її слів, не може жити без нього і заради нього готова на все. Мені стало моторошно. Спілкуючись із психологами, розумію, що такі слова мають насторожувати. Юнаку 20 років. У виші він не навчається. Я багато разів просила, щоби ми передзвонили до мами або тата, але Аня навідріз відмовлялася. Я запитувала чому. «Якби мама дізналася, що я гуляю із хлопцем, вона би мене прибила, – сказала дівчина. У сімейні стосунки я не заглиблювалась. Запитала, чи відвести її додому. Дівчина відмовилась і попросила сигарету. Я відповіла, що не палю. Пригадавши свої 16 років і свою першу любов,  частково розуміла, чого дівчинка плаче, чого не хоче розповідати батькам, чого не хоче їхати додому. Я всіляко намагалася їй пояснити, що хлопець, який старший за неї на п’ять років, може мати на меті зовсім інші, не любовні наміри. Вона підтвердила, що про це їй кажуть і подруги. Наша бесіда тривала двадцять хвилин. Коли Аня трішки заспокоїлась, ми попрощалися. Вона навіть обійняла мене й подякувала. Пообіцяла бути розумною і кинути палити. Ми попрощалися, скоріше за все я ніколи більше її не побачу. Але якщо цей текст потрапить тобі на очі, дай його прочитати своїм батькам.

Ідучи додому, я думала про цю ситуацію. Згадувала свій молодий вік, амбіції. Варто відмітити простий факт, що у такому молодому віці можна поламати своє життя, і тут на допомогу мають прийти батьки. Забороняти зустрічатися зі старшими хлопцями, звісно, у батьків є право. Але не треба забувати, що у підлітковому віці слова «я тобі сказала, ні» сприймаються, як погроза. Я не в праві радити та навчати, для цього є відповідні спеціалісти. Але поважати почуття та думки своїх дітей батьки зобов’язані. Вони такі ж члени соціуму, мають свої почуття та емоції, на які не можна чхати, бо ви старші. Проблема суспільства у бажанні говорити, але небажанні слухати.

За статистикою, кожна третя дитина про секс дізнається зі збочених відео та на вулиці від однолітків. А потім – небажана вагітність, ранні аборти. А хто у цьому винен, вулиця? Чи, може, мама з татом, які не розповіли дитині про такі речі?

Ми бажаємо всім читачам бути розумними. Зважувати всі за та проти. Завжди стояти на боці розуміння та в будь-якій ситуації, котра вас турбує, обрати шлях спокійної, виваженої розмови. На даний час є сотні спеціалістів, які анонімно можуть допомогти вирішити підліткові проблеми, навчити та порадити, що робити батькам. Не втрачайте часу, бо ви втратите своїх дітей, а повернути їхню довіру дуже складно.

Вікторія Ушакова


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,



Новини
20 Жовтня
19 Жовтня
18 Жовтня
17 Жовтня
16 Жовтня
15 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше