Найсвіжіше:
• Чи такий хороший господар, як його рекламують: успіхи та провали тернопільського мера за 10 років • Класичний університет Тернополя взяв участь у Всеукраїнському проєкті «Озеленення України» • Працівники медичної галузі Тернопільщини отримали державні нагороди • Громадський діяч Катерина Фурик: «Величезна кількість рішень, особливо земельних і майнових, проходять кулуарно без обговорення з громадськістю» • Керівник політичної партії «Правий сектор» на Тернопільщині Назар Сарабун: «Ми – єдина партія, яка гартувалася під обстрілами «градів» та досі зберегла свою структуру ще з 14-го року» • Богдан Яциковський: «На цих виборах має перемогти Україна!» • 7 цікавих фактів про майбутнього мера Тернополя Віктора Гевка • 25 жовтня вирішується доля країни. Прийди на місцеві вибори і проголосуй! • У Тернопільській університетській лікарні проводитимуть операції на серці новонародженим • Віктор Овчарук: «Якщо люди не будуть брати участі у виборах, то вони втрачають своє право вимагати чогось у місцевої влади» • ГОРОСКОП • У Тернополі відбулося представлення перших офіційних змагань із кінного спорту «BAYKOV CUP-2020» на честь Леоніда Бицюри • Програма кандидата в мери Тернополя «Горизонт-2025»: що потрібно місту, знає Леонід Бицюра • Ловіть останні сонячні промені • Які шанси для Тернопільщини відкриває перемога Івана Чайківського на обласних виборах? • Безвіз для українських товарів • Анонси газети «Номер один» від 21.10.2020 р. • Син у батька позичив картоплю та обікрав мачуху • Головний лікар онкодиспансеру Леонід Шкробот: “У людей немає цінності власного здоров’я, то про що можна говорити?” • Де на Тернопільщині не буде світла • У Борщеві суд виправдав підозрювану в крадіжці • Онук краде, а бабця картає себе за його злочини • Два молоді таланти з Тернопільщини підписали контракти з ФК «Динамо» • Патрульна поліція запустила онлайн-курси із самозахису і першої допомоги • Як пересадити полуницю восени: поради та рекомендації
rss
Люди, будьте людьми!

Опубліковано: 26 Вересня о 9:00



Погодьтеся, цей ковід уже всім в горлі сидить, якщо не сказати більше. На кожному кроці нас лякають рекламами про страшну вірусну атаку, на зупинках громадського транспорту застерігають, а люди як стояли одне до одного впритул, обмінюючись свіжими новинами, так і стоять, і десь бачити вони хотіли вашу дистанцію. Бо в них на губах новини, які мають передаватися з рота до рота.

На початку пандемії всі справді боялися цієї зарази. Антисептики, рукавиці й маски міняли хоча б раз у тиждень. Зараз жовтизною маски деяких людей можна заразитися ковідом скоріше, ніж їхати без маски в годину пік у переповненому тролейбусі. Люди не хочуть звертати уваги на застереження й попередження, на штрафи, на прохання вийти із транспорту, бо маски немає в наявності. А навіщо мені маска, якщо я одну зупинку проїду? Ось така логіка в наших людей.

Усі, напевне, зустрічали таку картину, коли сидять у транспорті двоє, троє, а то й більше людей, у всіх маски друге підборіддя тримають, а вони філософствують на тему: чим небезпечний коронавірус? А кондуктор у тролейбусі говорить про те, що потрібно одягнути маску, а в самої вона під носом! Це говорить про наше з вами халатне ставлення до всього. А найперше – до свого здоров’я. Тут вже не йде мова про ближнього свого. Тут можна говорити про егоїзм і як нам наплювати на те, що завтра можна потрапити в інфекційне відділення лікарні (де, між іншим, немає місця), це в кращому випадку, а в гіршому – лежати з температурою, коли тобі по телефону призначають антибіотики, не знаючи навіть, що відбувається в легенях і в організмі загалом. Не може бути, скажете? У нашій країні може бути все.

Моя близька подруга повернулася в Тернопіль з легким ознобом і температурою. За день вона збільшилась до 39 градусів. Почався кашель, наступного дня він не давав їй дихнути, стала задихатися, температура трималася в межах 38-38,5 градусів. Зателефонувала до швидкої допомоги, сказали одразу звернутися до сімейного лікаря. Після розмови з ним батьки моєї подруги привезли їй необхідні ліки. Вона почала приймати антибіотики, тричі на день їй кололи уколи, які притуплювали кашель. Безліч разів вона телефонувала лікарю і просила, аби він приїхав і послухав її, той відмовився. Вона просила посприяти, щоби швидко здати тест на коронавірус. «У приватну клініку», – відповів він їй. Там підтвердився ковід і дівчина три тижні з хати ні ногою. Ліки, уколи, симптоматичне лікування – все це довелося їй пережити. За цей час сімейний лікар перший до неї не зателефонував. Він навіть не поцікавився, чи не нашкодив шлунку антибіотик, який той призначив. Повторний аналіз вона пішла здавати також до приватної клініки, результат був негативний, але вона ще довго буде відходити від своєї ізоляції. Ми майже щодня спілкувалися, я чула цей кашель, коли людина не може сказати слова через те, що її всередині щось душить. Час від часу моя подруга плакала, казала, боїться, що вночі може померти, а ніхто навіть не дізнається. Закінчилося все благополучно. Молодий організм, опірність та сильний імунітет зіграли свою роль…

А як тим, кому за 60? Нещодавно у мережі з’явилося відео, де одна дівчина розповідає про свою бабусю, яку відмовились госпіталізувати через брак місця у лікарнях. Сімейний лікар був у відпустці, завідуючий направляв лише до її лікуючого. Вийшло замкнуте коло. Перелякана дівчина телефонувала у Київ на «гарячу лінію», де їй чітко сказали: сімейний лікар дає направлення і бабусю заберуть до лікарні. Сімейний же відмовлявся це робити, оскільки на… заслуженому відпочинку. А про електронний підпис та реєстр ми ж геть забули, правда? З горем пополам дівчина докричалася до міського голови, у цьому їй посприяли відомі тернополяни, і бабусю у важкому стані забрали до лікарні.

Ким треба бути, щоби відмовити у госпіталізації? Як це відмовитися надавати допомогу? Я стараюся відстоювати права лікарів, бо останнім часом їм перепадає аж занадто багато, але навіть мені рветься терпець. Хто та як інформує медиків, коли і кого госпіталізувати й куди? А кого залишати вдома? Коли людина, котра задихається, має лежати у своєму ліжку? Дайте чітке визначення. Випишіть правила і повісьте на дверях у лікарні та розмістіть на сайті. Щоби людина, очікуючи на допомогу карети «швидкої», все ж таки її отримала, а не вмирала з надією «приїдуть – не приїдуть». Я розумію, ми всі працюємо у системі, де коїться Бог знає що. Але ж можна піти проти системи, якщо на кону життя людей? Невже приємно чути у спину образливі слова і прокльони?

Лікарі – також люди, їм важко. І я певна, що більшість шанують та поважають вашу працю. Але коли на життя людей похилого віку махають рукою та опираються на те, що немає відповідного папірця, коли рахунки йдуть на хвилини, погодьтеся, це неправильно. У такий важкий час ми маємо проявляти одне до одного повагу. Лише так ми змінимо систему і змусимо працювати її  по-іншому, по-нашому. Люди, будьте людьми!

Соломія Вершигора


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: ,



Новини
23 Жовтня
22 Жовтня
21 Жовтня
20 Жовтня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше