Лялька-мотанка – найкращий оберіг для сім’ї, вважає майстриня з села Сорока Гусятинського району Леся Григорівна Колодій, яка виготовляє такі ляльки. Пані Леся працює бібліотекарем, але це не заважає їй займатись ляльками-мотанками.
– Лесю Григорівно, розкажіть нам, будь ласка, як давно Ви почали займатися ляльками?
– Зацікавилась ними не так давно. Вивчала літературу про цей вид народного декоративно-прикладного мистецтва. І врешті сама спробувала. Перші мої лялечки, звісно ж, були незграбними, та я удосконалювала свою майстерність. Сьогоднішні мої вироби дуже відрізняються від тих перших. При виготовленні вносила корективи, вдосконалювала техніку.
– А чому саме лялькарство?
– Мені подобається їхня багатофункціональність: це і прикраса інтер’єру, і оберіг, і чудовий подарунок. Моїми ляльками люблять гратися діти.
– А які ляльки бувають?
– Насамперед вони поділяються на обрядові, обереги та гральні, призначені для діток. У такої ляльки немає очей, тому що наші предки вважали, якщо в неї будуть очі, то може вселитися й душа.
– Як цікаво, пані Лесю, але розкажіть нам все ж таки, як Ви почали займатися виготовленням ляльок?
– Справа у тім, що ще з дитинства дуже любила шити. Моя мама була кравчинею, і, мабуть, саме це й прищепило мені любов до шиття та вишивання.
– Ви працюєте у сільській бібліотеці?
– Так, уже 37 років працюю у бібліотеці с. Сорока. Працюючи там, ми різними способами заманювали дітей, заохочуючи їх читати. Спочатку створили такий куток, де діти мали змогу читати казки, пізніше організували гурток малювання. А тепер розуміємо, що не можемо стояти на місці, що потрібно для дітей відкривати щось нове й цікаве. Саме тому почали з дітьми шити ляльки та робити ляльки-мотанки.
– А Ваша перша лялька, якою вона була?
– Першою була лялька-мотанка «Дівчинка». На мій погляд, це найлегша за технікою виготовлення лялька-мотанка, тому майже всім дітям вона вдається з першого разу.
– А звідки берете ідеї чи певні зразки для виготовлення подібних ляльок?
– Сьогодні це дуже просто – є інтернет, а ще мені подарували книгу, де дуже гарно поступово розписано, як виготовляти ляльки-мотанки. Але ми з дітьми вирішили піти далі і вже почали шити ляльки, вишиваючи їм різні орнаменти на одязі. Я працюю з дітьми 6 та 7 класу.
– А як саме займаєтеся з дітьми? Діти приходять у бібліотеку чи ви ходите у школу?
– По-різному, буває так, що ми ходили і займалися з дітками під час трудового навчання, виготовляючи ляльки, але все ж більше часу ми приділяли цьому саме у бібліотеці.
– Пані Лесю, а чому ляльки-мотанки називають оберегами?
– Народні ляльки, які зроблено із клаптиків тканини, мішковини чи різних мотузок, трави, соломи, зазвичай є дуже простими, але вони мають свої символи. Наші далекі предки вірили в магічну силу ляльок, у їхню здатність охороняти та захищати від злих сил, дарувати здоров’я, мудрість, удачу, щастя. Тому вони колись виготовляли ляльки та використовували їх як потужні обереги. При створенні ляльки завжди бажали людині, для якої її робили, добра, щастя, міцного здоров’я та читали молитви. Такі ляльки можуть бути оберегами, якщо ви наділите їх духовним змістом.
– Чим відрізняється лялька-мотанка від звичайної ляльки?
– Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя, точніше, у неї немає очей, рота і носа. Обличчя залишається чистим або на нього із різнокольорових ниток викладається хрест, який є характерною деталлю таких ляльок .
– А що означає цей хрест?
– Хрестик у колі – це древній солярний знак, символ сонця. Горизонтальна лінія хреста символізує жіноче начало, адже жінка вважається більш приземленою істотою: у неї безліч земних справ і призначень, вона Берегиня роду, домашнього вогнища… Вертикальна лінія означає чоловіче начало – творчий розвиток, духовне виховання, а разом ці лінії символізують продовження роду.
– Скажіть, будь ласка, а без якого елементу лялька не може бути лялькою?
– Без нитки!
– А яким чином Ви підбираєте матеріал для виготовлення тієї чи іншої ляльки?
– Звичайно, для того, щоби виготовити ляльку, нам потрібно дуже багато білого полотна. Окрім цього, діти вже підготовляють одяг для ляльок, вишивають різні орнаменти на спідниці чи сукні. Для того, щоби створити коси лялечці, ми вибираємо грубі нитки.
– Пані Лесю, у кожної творчої людини є своє життєве кредо, скажіть, будь ласка, чи є воно у Вас?
– Звичайно є. Я вважаю, що в житті ніколи не потрібно здаватися, а сподіватись на краще. А ще треба жити так, щоби створювати це краще навколо себе.
– Тут Ви маєте рацію. Не так давно, під час святкування Дня захисту дітей, Ви провели масштабний майстер-клас із дітками та їхніми батьками. Розкажіть, будь ласка, про Ваші враження.
– Відверто кажучи, я була дуже вражена, адже побачила, скільки людей хочуть цим займатися і як цікаво діткам, як цікаво їхнім мамам. І ще мене втішила присутність татів на майстер-класі. Вони також із задоволенням допомагали спільно з мамами дитині виготовляти ляльку-мотанку.
– Чи не поділитесь із нами своїми планами на майбутнє?
– Планую більше присвятити свого часу та уваги із вдосконалення навиків щодо виготовлення ляльок. Гадаю, що подібні майстер-класи мені вдасться провести по всій громаді, щоби кожен бажаючий міг взяти у них участь.
Наталія Гримак
Джерело: Тижневик "Номер один"
13272