Найсвіжіше:
• Коли на Тернопільщину таки прийде тепло? • 350 жителів Тернопільщини вже пройшли стажування на робочих місцях • На два місяці перекриють вулицю Стецька • Пенсіонери, старші 75 років, отримуватимуть надбавки до пенсії • Сесія гаражів та забудов зелених зон • Гороскоп на тиждень з 25 по 31 травня • Голова Шумської РДА Віталій Кудлак: «Не можна допустити ситуацію, коли мери міст, отримуючи великі безконтрольні повноваження, перетворюються на місцевих князів» • Голова Підгаєцької РДА Галина Дуда: «Гніватися на людину можна лише до заходу сонця. Так ще 20 років тому навчив мене священик після сповіді» • Показник електролічильника можна передавати через Telegram • Віктор Овчарук: «Співпраця ОТГ та кооперативів може стати взаємовигідним механізмом розвитку та гарантією фінансової стабільності останніх» • «Контінентал Фармерз Груп» запустила онлайн-звітність у рамках своєї корпоративної соціальної відповідальності • У Тернополі підписали Меморандум про співпрацю з Одеською кіностудією • Чемпіон з бодібілдингу вкоротив собі віку • У Тернополі двірник з ножем напав на жінку • Анонси газети «Номер один» від 27.05.2020 р. • Де, як і за скільки можна протестуватися на COVID-19 на Тернопільщині • Переселенка з Луганська Яна Шкуратова: «Телефонували моїй тітці зі словами: «Вы – предатели родины, когда вы вернетесь, мы вам руки-ноги отрежим» • Журналіст та поет Євген Безкоровайний відверто в очі вказував кожному на творчі промахи і професійний брак, але не цурався й самокритики • Не їж яйце із двома жовтками, народиться двійня • Де на Тернопільщині не буде світла • Вердикт суду: 12 років позбавлення волі – жорстокому вбивці з Чорного Лісу • Затверджено єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄВ • В Україні подорожчає картопля • Туреччина дозволила українцям приїжджати на лікування • Чи є віра до влади, яка нас обдурила?
rss
Кабмін «покроїв» Тернопільщину на 55 частин

Опубліковано: 19 Травня о 11:55



З 2015 року в Україні проходить адміністративно-територіальна реформа. Спершу говорилося про добровільне об’єднання населених пунктів у громади з центрами в найбільш потужних містах, селищах та селах. Цей процес затягнувся на довгі роки, і Тернопільщина, яка на початках утримувала лідерство в об’єднавчих процесах, фактично зайшла у ступор. Так продовжуватись не може,  вважають у владних столичних кабінетах, і під час засідання уряду було прийнято остаточний Перспективний план території громад Тернопільської області. Згідно з цим документом, у нашому краї мають діяти 55 повноцінних, конкурентоспроможних громад. Більше того, мають бути ліквідовані майже всі райради та адміністрації.

В області зникнуть дев’ять діючих громад

Сьогодні на Тернопільщині діють 54 громади, вони «покривають» лише 60% території області. Це означає, що частина цих ОТГ будуть укрупнені між собою або ж приєднані до потенційних громад, які утворюватимуться на базі міст районного значення.

Згідно з новою редакцією Перспективного плану Тернопільщини, статус ОТГ втратили і будуть приєднані до інших громад дев’ять діючих. Зокрема, Черниховецька та Колодненська сільські ОТГ будуть приєднані до поки що нествореної Збаразької міської ОТГ, а Настасівська сільська ОТГ – до поки що нествореної Великоберезовицької ОТГ. Новосільська стане частиною Скориківської сільської ОТГ, Млиновецька – частиною Зборівської міської ОТГ, Коцюбинецька –  частиною Васильковецької ОТГ, Озерянська – частиною Борщівської міської ОТГ, Вікнянська – частиною Гримайлівської ОТГ, а Дорогичівська – частиною Товстенської селищної ОТГ. Навколо Тернополя, крім Великоберезовицької ОТГ, будуть функціонувати Байковецька, Білецька, Великогаївська, Великобірківська та Підгороднянська об’єднані територіальні громади. 

Новий Перспективний план потрібен нашій області, він дасть змогу рухатися далі, упевнений виконавчий директор Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України Ігор Гірчак.

– Для чого цей документ? По-перше, нам треба зрештою завершити перший етап децентралізації. І наступні місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі. Окрім того, цей документ стане основою для регулювання субрегіонального рівня. Тобто другого етапу реформи децентралізації, а саме – ліквідації районних рад та адміністрацій. Відбудеться укрупнення районів. Більшість експертів, представників АМУ, органів місцевого самоврядування сходяться на тому, що замість рад та адміністрацій мають бути лише представництва органів виконавчої влади (префекти або урядники). Прогнозуємо, що на базі районів уже не буде районних рад, а відповідно і їхніх виконавчих комітетів, – розповів Ігор Гірчак

Однак як розвиватимуться події надалі і чи прогнози експертів справдяться, залежатиме від Верховної Ради. Якщо народні депутати встигнуть до початку виборів провести всі необхідні зміни, то на Тернопільщині матимемо два рівні місцевого самоврядування. А саме – обласну раду з її виконавчим комітетом та органи місцевого самоврядування базового рівня (громади).  

Окрім того, у травні Кабмін мав би затвердити новий районний поділ Тернопільської області. Замість 17 районів буде два, три або чотири. Претендентів називатися центрами районів не багато. За першим варіантом – це Тернопіль, Чортків, Кременець, Бережани (пропозиція ОДА і АМУ); другим  – Тернопіль, Чортків, Кременець (бажання Мінрегіонбуду), третім – Тернопіль і Чортків (ініціатива експерта Юрія Ганущака, котрий стояв біля витоків адмінреформи).

«Гарячі» точки

І хоча перспективний план територій Тернопільщини затверджено і здавалося, що можна ставити крапку, однак не все так однозначно. Деякі політики почали активно працювати над внесенням до нього змін…

Так і не отримавши мандата народного депутата, Іван Панчук (балотувався минулоріч до Верховної Ради по 164-му виборчому окрузі), котрий обіймає посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Шумської РДА, здивувався ситуацією довкола його рідного села.

– Не розумію, як у Борсуківській ОТГ опинилися Піщатинці? Якщо в селі проводилось опитування жителів і більшість висловилась за приєднання до Шумської ОТГ! Іване Друзь (голова Борсуківської громади, – авт.), можливо, Ви зможете пояснити, як таке відбулося, я думаю, багатьом моїм односельчанам це буде цікаво! Шановні жителі с. Піщатинці, односельчани, не будьте байдужими! Проявіть свою громадянську позицію та не дайте себе ошукати! А то завтра ліквідують село, а його жителям нічого й не скажуть, – обурливо висловився Іван Панчук.

Ще далі у своїх невдоволеннях пішов помічник народного депутата Ігоря Василіва – Денис Милий, котрий закиди направив ексміському голові Тернополя, а нині заступнику міністра розвитку громад та територій України В’ячеславу Негоді.

– Пане В’ячеславе, поясніть, будь ласка, з якого дива всупереч волі мешканців, без врахування позиції ОДА та народного депутата України по округу Ігоря Василіва три населених пункти (Снігурівка, Чайчинці та Піщатинці) в затвердженому Перспективному плані області було включено до складу Борсуківської громади? Чия конкретно це була пропозиція перед затвердженням? Наскільки я пам’ятаю, то рекомендаціями робочої групи було або підсилення Борсуківської громади іншими населеними пунктами, або включення до складу Лановецької. У мене на руках рішення і звернення сусідніх сільських рад, які недвозначно давали зрозуміти, що вони категорично проти приєднання до Борсуківської ОТГ. На нарадах в ОДА це підтверджувалось. Тому абсолютно логічним мало бути включення Борсуківської ОТГ до складу Лановецької. Але станом на зараз ми бачимо абсолютно протилежну картину. Виникає запитання: які мотиви такого рішення? І чи готові ви до активних протестів на місцях? – заявив Денис Милий.

Пан Денис таке активне лобіювання саме Борсуківської громади пов’язує з іменем В’ячеслава Негоди.

– Цей чоловік очолює міжвідомчу робочу групу при Кабміні. Він уродженець села Борщівка, котре входить саме у Борсуківську ОТГ. Це власне його батьківщина і він, на мою думку, один із тих, хто цю громаду лобіює. Мої джерела в обласній адміністрації говорять про те, що саме пан Негода наполягав на тому, щоби Борсуківська громада у будь-якому вигляді існувала. Ідеально було би, щоб її підсилили кількома селами. Але ТОДА піти на це не могла, бо місцеві мешканці піднімали ґвалт і були категорично проти, мовляв, ми за жодних обставин не хочемо приєднуватися до Борсуків. Обласна адміністрація в цьому питанні зайняла нейтральну позицію, подаючи Борсуківську громаду без нових сіл, але й не в складі Лановецької ОТГ. Напевно, щоби сподобатися одним й іншим. Я так розумію, що на рівні Кабміну (доказів у мене немає, але висновки напрошуються самі по собі) якимось чином внесли зміни в подання ТОДА та «дорізали» тих три села до Борсуків і затвердили, – розповів Денис Милий.

Коли люди із приєднаних до Борсуків сіл ознайомилися з рішенням Кабміну, забили на сполох і хочуть, щоби їхня воля була виконана. Також у цій частині області ще одна «гаряча» точка може виникнути у селі Підгайці, яке віднесли до Кременецької громади. До цього часу воно входило у Шумський район, а тепер опинилося на «відшибі» Кременеччини. Натомість кілька сіл Кременецького району без думки мешканців опинилися у Вишнівецькій ОТГ. Це ж саме можна сказати щодо ряду населених пунктів, які висловились за приєднання до Збаразької громади, а… опинилися в Лановецькій. У той час голові Лановецької громади Роману Казновецькому дивно, чому села Шили і Корначівка, які в перспективному плані були в Лановецькій ОТГ, потрапили в Збаразьку, яка стала, мабуть, найбільшою в області.

Очевидно, невдоволення торкнуться і Млиновецької громади, яка за Перспективним планом стала частиною Зборівської міської ОТГ. На її території розмістилися кілька фінансово потужних підприємств (насамперед ПрАТ «Добра вода», фабрика вікон і дверей «Панорама»), тому ділитися грішми зі Зборовом та громада, до якої входить 12 сіл, не хоче і буде чіплятися за соломинку, щоби зберегти свою самостійність. Хоча сама Млиновецька громада розміщена всередині Зборівської і саме з цих міркувань, очевидно, столичні чиновники вирішили її об’єднати зі «старшим братом». 

Денис Милий зазначив, що закон №2653 про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підписаний президентом усього кілька днів тому, відповідно у рішення Кабміну, які ухвалювалися раніше, можна вносити зміни. Хоча наш співрозмовник і визнає, що це буде важко зробити, але цілком можливо. Над цим питанням, як повідомив пан Денис, нині активно працюють зацікавлені сторони, в тому числі народні депутати. Ігор Гірчак же додав, що Кабміну надано право щодо моделюванню меж громад, тому не виключено, що даний Перспективний план може набути дещо іншої конфігурації.

Противник запропонованого орієнтовного поділу області на райони і невключення до цього числа Теребовлі уродженець Теребовлянщини, колишній заступник голови Тернопільської обласної ради, один із керівників Української Галицької партії Олег Вітвіцький.

– Пропоную залишити Теребовлі статус району! Можна використати досвід створення Галицького району Франківщини, розділивши обласний і районний центри, скориставшись сусідським варіантом: княжий Галич і княжа Теребовля. Не бачу жодних проблем у тому, щоб обласні центри залишалися обласними, а «столичні» райони мали свої окремі адмінцентри. Від такої моделі виграли б усі! Якщо цього не станеться, то я точно знаю, якою буде перша в області посткарантинна акція протесту. Теребовля не здається! – каже Олег Вітвіцький.

Очевидно, ця ініціатива пана Олега визріла більше з політичних мотивів, адже сьогодні стоїть питання, бути чи не бути центром укрупненого району місту обласного значення Бережани. Це, по-перше, більш логічно, ніж, скажімо, отримання цього статусу Теребовлею. По-друге, Бережани за умови таки набуття центру майбутнього укрупненого району мали доєднати до себе частину території і Тернопільського району. Останній, за планом Мінрегіону, має охопити близько 600 тисяч мешканців області, Чортківський – близько 300 тисяч, а Кременецький – усього 156 тисяч. Щоби не було такого значного дисбалансу та рівномірно розподілити майбутню роботу префектам, власне Тернопільська ОДА разом з Асоціацією міст України пропонує за Бережанами закріпити статус райцентру.

Водночас боротьба за районний статус важлива хіба що в тому розумінні, щоби підкреслити важливість цієї території на обласному та всеукраїнському рівнях. Бо для простих людей не матиме особливого значення, де буде центр району, адже на рівні району людям не надаватиметься практично жодних послуг, більшість із них будуть зосереджені на рівні громад. А в цих укрупнених районних радах розміщуватимуться префекти або урядники з апаратом 15-20 чоловік, які у своїй більшості слідкуватимуть хіба що за дотриманням чиновниками громади законів України.   

Віталій Попович


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,



Новини
28 Травня
27 Травня
26 Травня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше