Найсвіжіше:
• Куди йдуть тернопільські бюджетні гроші? • Якість протиожеледних матеріалів під контролем дорожників • «Для усіх нас першочерговим обов’язком є захист інтересів громади» • Де на Тернопільщині не буде світла • «Ярослав Склярик: «Я не мільйонер і у мене невеликі статки, але прагну дарувати людям позитивні емоції, радість і добро» • У Бережанській міськраді місце депутата-хабарника зайняв скандальний директор КП • РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА: Привіт, Фемідо! • У Тернополі злодій хотів відкупитися від пограбованого • Консультує  Міністр юстиції Павло Петренко • Офіс для фірми: купити чи орендувати? • Іван Чайківський: «Профорієнтація молоді – один із пріоритетів роботи нашої компанії» • Феміда не пустила вантажівки через Скалат • Ікона, що зцілює як духовно, так і фізично • Василь Івегеш: «Буде своя професійна команда – зможемо притримати перспективну молодь, зберегти її для тернопільського футболу» • Будинок, який є притулком обездоленим матерям і даром життя їхнім дітям • У Тернополі презентували важкий фільм, який має побачити кожен • Світлина Тернополя може стати світовою сенсацією! • Застосування податкової соціальної пільги • Як народними методами вилікувати кашель? • Лицар волонтерського руху України Василь Конько: народився на Луганщині, закохався у Тернопіль і під обстрілами возить продукти для бійців • Маленькі банкіри презентували свої ідеї успішним тернополянам • Безвідповідальність водіїв вантажівок – причина перешкод на дорогах Тернопільщини • Кращий бомбардир обласного футболу Роман Мельник – про чемпіонство «Агрону», невиправдані надії у «Ниві» та п’ять днів у… реанімації • Поділ дітей на тернопільських та іногородніх – шоу продовжується! • Новий ректор педагогічного університету Богдан Буяк – про безальтернативні вибори, минуле у КВН, п’ятниці без краватки та щастя без мандата
rss
Ігор Комендат: «ДФС активно протидіє і буде протидіяти порушникам трудового законодавства»

Опубліковано: 25 Липня о 15:54 Переглядів: 244



2017 рік, зрештою, як і кожен попередній, для підприємців багатий на «податкові сюрпризи». І якщо до окремих змін зазвичай доводилось швидко пристосовуватись, вивчати нововведення, то спільний «подарунок» держпраці, фіскальної служби та органів місцевого самоврядування у вигляді штрафів на кругленьку суму за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці неоформлених працівників, недопущення до перевірки та інші порушення трудового законодавства неабияк налякав представників бізнесу. Що робить зараз у напрямку легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення фіскальна служба, чи були вже випадки штрафування тощо – про це говоримо з начальником Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігорем Комендатом.

комендат ігор– Ігоре Юлійовичу, чому фіскали так багато уваги приділяють цій ділянці роботи?

– Пояснення просте. Незважаючи, що в рамках процесів децентралізації місцеві громади протягом останніх років отримали додаткові джерела надходжень до своїх бюджетів, найбільш вагомим бюджетоформуючим податком залишається податок на доходи фізичних осіб, частка якого становить десь 63-65%. Цифри самі за себе говорять: за I півріччя надійшло 1,1 млрд. грн. ПДФО (100%), в т.ч. до місцевого бюджету – 841,4 млн. грн. або 117,6% запланованого радами (громадами) показника. Це додатково 125,6 млн. гривень.

А порівнюючи з минулим роком, сплата податку на доходи фізосіб до місцевих бюджетів зросла на 315 млн. грн. або на 60%. Збільшення надходжень досягнуто здебільшого за рахунок зростання середньої зарплати майже в 1,5 разу. (слайд 1. Динаміка середньої заробітної плати за даними Держстату).

– Тож, якщо зросла зарплата, може, й люди почали вимагати від роботодавця офіційного працевлаштування?

– Швидше, роботодавці тепер більше зацікавлені легалізувати роботу своїх працівників. Адже законодавчі зміни щодо посилення відповідальності за порушення трудового законодавства передбачають неабияку відповідальність. Чималі суми штрафів – від 3200 до 96000 гривень – змусили дещо змінити думку окремих підприємців щодо виплати зарплати у конвертах. Тому й цього року закріпилася тенденція до збільшення кількості офіційно працевлаштованого населення, адже, згідно з даними податкового розрахунку ф.№1-ДФ, за I квартал 2017 року кількість найманих працівників в області (включаючи ВПП), які отримували заробітну плату, становить 205,2 тис. осіб, що на 2,1 тис. осіб або на 1% більше відповідного періоду минулого року. (Слайд 2.  Динаміка кількості найманих).

– Але ж, як відомо, хвиля скорочень відбулася в державних органах, у тому числі й у Вашому відомстві. Це якось вплинуло на загальний показник?

Справді, зменшення до І кварталу минулого року по області спостерігається у бюджетній сфері, воно спричинене реорганізаційними процесами в органах державної влади, бюджетних установах, в яких внаслідок оптимізації кадрового персоналу чисельність працівників скоротилася з 95,8 тис. осіб до 91,6 тис. осіб або на 4,4%.

Динаміка доходів місцевих бюджетіОднак в інших сферах економіки приріст найманих склав понад 6 тис. осіб. Найбільше зросла кількість найманих у торговельній галузі – на 3,4 тис. осіб або на 16,8%, здебільшого по підприємствах роздрібної торгівлі (на 20,2%), з них по приватних підприємцях – на 2 450 осіб (на 24,5%). Одразу зазначу, що це є наслідком превентивного впливу законодавчих змін щодо посилення відповідальності за порушення трудового законодавства.

– Гаразд, кількість офіційно працевлаштованих (нехай і поступово) зростає. То в чому ж тоді проблема?

– Незважаючи на появу позитивних тенденцій на ринку праці, проблемним залишається те, що при аналізі ринку праці, враховуючи орієнтовно 12 тис. безробітних, 40 тис. приватних підприємців, ми бачимо, що більше третини працездатного населення не отримують заробітної плати. (Слайд 3. Рівень зайнятості населення). В окремих районах (Монастириський, Козівський, Борщівський та Підгаєцький) ситуація ще гірша – майже половина працездатного населення офіційно не працевлаштована.

Динаміка доходів місцевих бюджетіПроблемним для області залишається не лише низький рівень офіційної зайнятості населення, а також розмір середньої заробітної плати, який значно зріс у поточному році, проте є одним з найнижчих в країні – 4790 грн. (за даними Держстатистики), 4750 грн. (за даними ф.№1-ДФ). В окремих галузях розмір середньої заробітної плати нижчий: виробництво меблів – 2 767 грн. (ріст відповідно до минулого року –  38,5%), деревообробна галузь – 3 394 грн. (ріст на 58%), м’ясопереробна – 3 442 грн. (ріст на 62,6%), хлібопекарська – 3 513 грн. (ріст  на 73%), транспорт – 3 951 грн. (ріст на 60%), торгівля – 4 096 грн. (ріст на 50%).

І навіть при зростанні кількості найманих працівників та середньої заробітної плати 2 969 суб’єктів господарювання, як фізичні, так і юридичні особи, виплачували заробітну плату своїм працівникам нижче мінімальної або 22% тих, які подали звітність по ЄСВ.

– Чи вдається якимось чином впливати на таких роботодавців?

– Так. На засіданнях комісій спільно з органами місцевої влади заслухали вже цього року керівників 161 підприємства та організації, де заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розміру. За наслідками проведеної роботи 148 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати, а до бюджету надійшло 376,3 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 514,3 тис. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, провели роз’яснювальну роботу з аналогічних питань по 368 підприємствах та організаціях області. За наслідками проведеної роботи 339 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати, до бюджету надійшло 1 млн. 331 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 1 млн. 634,7 тис. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Цього, звісно, замало. Насамперед потрібно змінювати ставлення людей до такого явища, як нелегальне працевлаштування та виплата заробленого у конвертах. А для цього ми пояснюємо наслідки несплати ПДФО та ЄСВ. Зустрічаємось і з роботодавцями. Скажімо, за результатами проведених індивідуальних співбесід роботодавці додатково оформили трудові договори із 1855 громадянами. Відповідно до бюджету додатково надійшло 1 млн. 187,6 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 1 млн. 472,8 тис. грн. єдиного соціального внеску.

– А як взаємодієте з органами місцевого самоврядування, адже цьогорічна новація полягала саме в наданні їм повноважень проводити перевірки у сфері праці і відповідно штрафувати?

– У кожному районі створено робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, до складу яких входять, зокрема, і представники фіскальної служби області. Ці групи здійснюють обстеження суб’єктів господарювання щодо дотримання норм трудового законодавства, оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками.

Саме завдяки такій групі не так давно під час проведення обстеження магазину, що належить одному із підприємців нашої області, виявлено найманого працівника, який виконував трудові функції продавця. Трудового договору з ним не укладено, що суперечить ст. 24 Кодексу законів про працю України. Крім цього, роботодавець виплачував заробітну плату працівнику, не відображаючи зазначених операцій у документах. Матеріали порушень передали в управління Держпраці у Тернопільській області для проведення перевірки. Відповідно перевіркою підтверджено факти встановлених у ході обстеження порушень, а саме: неповідомлення про прийняття працівника на роботу, допуск найманого працівника до роботи без укладання письмового трудового договору. Крім того, виявлено факти виплати заробітної плати найманим працівникам, які вже були оформлені у підприємця, у розмірах, нижче мінімального рівня.

Як результат спільної роботи – підприємця за порушення трудового законодавства притягнуто до відповідальності й оштрафовано в розмірі 131,2 тис. грн., в тому числі: за неоформлення найманого працівника – 96 тис. грн., за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці – 32 тис. грн, за інші порушення (неповідомлення фіскального органу про прийняття працівника на роботу) – 3,2 тис. гривень.  

– З одного боку, погоджуся з Вами, що роботодавці повинні бути всі в однакових умовах і бути соціально відповідальними. А з іншого – розумію людей, які самі просять їх офіційно не працевлаштовувати, бо це негативно вплине на отримання субсидій. 

– Ось тут я детальніше зупинюся і спробую пояснити людям, що їхні побоювання марні. Насамперед нагадаю, що субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається виходячи з середньомісячного сукупного доходу осіб за чотири квартали, що передують місяцю, з якого призначається субсидія, а субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива – виходячи з розміру доходу за попередній календарний рік.

Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, відсутні доходи, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 р. 1600 гривень.

Відповідно до положення, для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з доходів, нарахованих особам, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надаються ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування, а також розмірів державної соціальної допомоги, що виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (крім  частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”, державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг).

Тому при розрахунку житлової субсидії працюючій особі, яка отримує заробітну плату, наприклад 3900 гривень до сукупного доходу, буде включатися дохід без урахування податку з доходів фізичних осіб на рівні 3198 гривень.

Іван Білий


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
13 Грудня
12 Грудня
11 Грудня
10 Грудня
9 Грудня
Який тип проїзного квитка в тролейбусах Ви б обрали?
  • «Безліміт» 42%, 382 votes
    382 votes 42%
    382 votes - 42% of all votes
  • «Стандарт» – 60 їздок 24%, 216 votes
    216 votes 24%
    216 votes - 24% of all votes
  • Жоден 13%, 118 votes
    118 votes 13%
    118 votes - 13% of all votes
  • «Економ» – 46 їздок 12%, 106 votes
    106 votes 12%
    106 votes - 12% of all votes
  • «Преміум» – 90 їздок 9%, 77 votes
    77 votes 9%
    77 votes - 9% of all votes
Total Votes: 899
Червень 22, 2016
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше