Україна вже майже два місяці на карантині. Як він відобразився на роботі сільгоспвиробників, ми поспілкувалися з керівником провідного підприємства цієї галузі не лише Тернопільської області, а й нашої держави – генеральним директором компанії «Агропродсервіс» Андрієм Степановичем Бараном.
– Пане Андрію, як вплинув карантин на весняно-польові роботи Вашої компанії?
– Працюємо, так би мовити, у безперервному циклі. Звичайно, у повному обсязі не могли піти на карантин, яким він мав би бути, тому що худобу на карантин не відправиш і землі не скажеш: почекай, у нас два місяці карантину, лише після його зняття почнемо сіяти. Існують закони природи, тому ми, максимально вживши усіх заходів, щоб убезпечити своїх працівників (забезпечили їх засобами індивідуального захисту та гігієни), повноцінно відпрацювали у цей важливий для сільгоспвиробників період, незважаючи на те, що було введено карантин. На щастя, наші люди свідомі, поставилися з усією серйозністю до всіх застережень, про які ми їм говорили від самого початку введення карантину. Хоча у полі чи працюючи на тракторі ймовірність заразитися коронавірусом низька, але, як кажуть у народі, береженого Бог береже. Найбільше ми переживали на тих ділянках нашої компанії, де велике скупчення працівників, скажімо ферми тощо. Було вжито певні заходи, людей поділили на зміни, щоби вони не пересікалися на випадок якихось непередбачуваних ситуацій, і на сьогодні всі підрозділи «Агропродсевісу» працюють у штатному режимі.
– Погода не балували аграріїв – після теплої зими маємо не дуже дощову весну. Чи суттєво відібються погодні умови на майбутньому урожаї?
– Прогнози завжди були і є річчю невдячною. Сільське господарство – це лабораторія, а рослинництво – це лабораторія під відкритим небом, тому, звичайно, усе може змінюватись ледь не щодня. Є загальна тенденція, а саме постійні кліматичні зміни, які проходять в останні роки, і зачіпають нас. Це дуже серйозно відображається на рівні урожаю. Що стосується цього року, то й справді погодні умови мають негативний вплив на урожай. Передусім це стосується озимих культур, які потрапили під негативні фактори впродовж усього часу – від посіву і дотепер вони постійно перебувають у складних умовах. Була суха осінь, відповідно дуже важко отримувались сходи. Якщо ми сіяли озимину у вересні, а на виході отримали сходи пізні, аж на початку листопада, коли пройшли перші дощі. Потім була безсніжна зима. Запаси вологи в ґрунті мінімальні, за даними інституту Агрометрології, на початок квітня в Тернопільській області волога становила 75 мм у метровому шарі, що практично вдвічі менше, ніж у минулому році (137 мм), хоча і в 2019-му їх було недостатньо. На сьогодні квітень місяць уже закінчився і ми знову не отримали достатньо вологи. За березень-квітень загалом було 37 мм опадів, з них у квітні лише 15-ть. Також весною мали аномальні погодні гойдалки, тобто різка зміна температури.
Якщо зимою максимальна температура доходила до мінус 13-ть градусів, то в березні та на початку квітня вночі були заморозки до мінус 9-10 градусів. Звичайно, це негативно вплинуло на майбутній урожай. У цілому урожай озимини буде суттєво менший, ніж прогнозували. В Україні експерти сільськогосподарського ринку сьогодні дають 20% зменшення урожаю озимини, і я з цим можу погодитися. Хоча ситуація може дещо покращитись, якщо буде, скажімо, у травні достатня кількість опадів і температура буде нормально, але виправити її на 100% вже не можливо.
Що стосується інших ярих культур, то стан на сьогодні не є критичним. Сьогодні ці культури в меншій мірі страждають від погодних коливань. Вологи на першому етапі їм вистачає – як посівним технічним культурам, мається на увазі бурякам, так і зерновим культурам. Вирішальний та ключовий період для цих культур буде у травні-червні.
– Чи не буде цьогоріч проблем зі збутом своєї продукції?
– Особливих питань зі збутом, думаю, не буде, адже потреба в продукції, яка вирощується на полях, завжди є, адже вона забезпечує життєдіяльність людини. Інше питання – ціни на продукцію. Ми розуміємо, що має місце глибока економічна криза, яка викликана різними чинниками, в тому числі коронавірусом. Ми, з однієї сторони, експортоорієнтований сектор, з іншої – сировинний, а у кризових ситуаціях ціни на сировину, звичайно, падають. Частина нашої продукції прив’язана до енергетичного кошика, тобто до ціни нафти. Багато продукції використовувалось і використовується, скажімо, як біоджерело енергії (етаноли тощо), а ціна нафти знаємо яка. І це все за собою потягне ціну на такі культури, як кукурудза, ріпак, яка буде падати. Але в цілому маємо сподівання на нормальну ціну продовольчого зерна, бо на нього є попит. Також надіємось, що не буде якихось обмежень щодо експорту, економіка запрацює і буде рухатися. Найбільше застереження до рівня цін, щоби вони дали можливість перекрити наші витрати і відновити виробництво на майбутнє.
Віталій Попович
Джерело: Тижневик "Номер один"
13339