Українська економіка за підсумками 9 місяців 2020 року скоротиться на 6%, але вже з наступного року очікується зростання на рівні 4%. У Нацбанку зазначають, що найгірший період для економіки вже позаду. Пом’якшення карантинних обмежень сприяє пожвавленню ділової активності. Досить м’яка монетарна та фіскальна політика підтримає економічне зростання у наступні роки.
Однак на обнадійливі слова жителі Тернопільщини реагують не дуже жваво, більше того, називають прогнози Нацбанку нісенітницею, адже наших людей цікавить просте та елементарне запитання: коли стане економічно краще простій людині та в якій валюті слід робити збереження? На ці запитання нам відповів економіст, завідувач кафедри фінансового контролю та аудиту Західноукраїнського національного університету, доктор економічних наук, професор, сертифікований аудитор Михайло Романович Лучко.
«У країні мають бути багаті люди, але не стільки, як у нас»
– Давайте поглянемо на бюджет, який закладався на цей рік. У ньому долар – на рівні 29-30 гривень. Теперішній курс іноземної валюти значно зменшує поступлення до бюджету коштів, оскільки валютна виручка від експортерів є левовою часткою бюджету і на цей час перераховується за курсом 27 гривень. Економіка України залежить від двох чинників. Перший – це зовнішні запозичення. Україна набрала величезну суму кредитів, а повертати їх немає звідки. 20-30% коштів із державного бюджету йдуть саме на погашення цих кредитів і відповідно процентів. Знаєте, мене часто запитують, чому ми такі бідні. А я наведу простий приклад. Коли Польща вступала до ЄС у 1994 році, вона мала 50 мільярдів зовнішніх запозичень. В один день ця заборгованість була списана Радою кредиторів. Ви вдумайтесь – 50 мільярдів, це божевільні кошти! Причина в наступному: Польща – це країна з потужною і з цілеспрямованою економікою. Коли Україна в 2014 році намагалася вступити до ЄС, їй не списали жодної копійки. Постає запитання – чому? Позиціонування країни та її влади є вкрай неправильним. З кожним роком корупція процвітає, хоча ухвалюються закони, заборони, штрафи… але ж результату немає. Держава як розкрадалася, так і розкрадається. Допоки психологія, ментальність не зміняться, жоден закон не вплине на економічне благополуччя. Закони повинні виконуватись людьми та владою, а коли начхати на них, то про яку економічну стабільність та покращення життя може бути мова? Це замкнуте коло, з якого нас ніхто не випустить, і в першу чергу ми самі є заручниками цієї ситуації. Лише змінивши ставлення до законів, порядку, сплати податків, ми зможемо вийти на той рівень, на якому буде хоча б якась стабільність, – каже Михайло Лучко.
Зі слів пана Лучка стає зрозуміло, що жоден закон не стане на заваді людям, котрі оминають сплату податків. До тих пір, поки будуть вестися «підводні течії», в плані перевезення контрабанди і перепродажем її, країна не зможе стати на ноги, тим самим усі будуть топтатися на місці бідності.
– У свій час прем’єр-міністр Польщі Бальцерович змусив жителів пережити шокову економічну терапію. Це був той час, коли люди зрозуміли, що країні може прийти кінець. Не було нічого. Купити щось було нереально. Вони пішли по стежці відомого економіста Кейнса, який казав: для того, аби підняти економіку, слід пережити велику кризу. Зменшити податки, дати можливість працювати бізнесу, але тим самим зменшити соціальні виплати. Наша країна такого не пройшла. У нас з’явилися бідні люди і дуже багаті, ті, які мають особисті літаки, яхти – найбільші у світі мільярдери. В країні мають бути багаті люди, але не стільки, як у нас, більшість має бути середній клас. Це ті, які можуть собі дозволити поїхати відпочити, нормально їсти, жити в гарних умовах. У такому разі це правильний устрій країни та сильна економіка. Коли багаті не ущемляють права середніх та бідних, щоби бути ще багатшими. А найбільша наша біда у тому, що ми пішли шляхом нездорової приватизації та не закріпили законодавчі важелі, які не дозволили б пограбувати державу, – додає економіст.
«У нас всі намагаються схитрувати, бо бачать, що податки рухаються не в напрямку людей»
Нещодавно працівники малого бізнесу вийшли на мітинг і заявили, що хочуть працювати незважаючи на «червону зону», бо якщо малий бізнес припинить свою роботу, надходжень до бюджету не буде. Михайло Романович щодо цього має свою думку.
– Напевне, ви будете здивовані, але моя позиція така: береженого Бог береже та не убий себе та ближнього. Незвично чути від економіста, правда ж? На даний час я помічаю, як молоді люди махають рукою на всю пандемію і не вірять нікому, навіть спеціалістам. Тоді у мене запитання виникає: а кому вірити? Покладатися на свої переконання і наражати на небезпеку себе, продавців, клієнтів (якщо ми беремо до уваги малий бізнес)? Хіба це розумно? Вірю, що всі хочуть заробити і нічого не втратити. Але так не буває. Бізнес – це завжди ризик. І дане питання, чи варто працювати малому бізнесу в умовах пандемії, має вирішуватись індивідуально. Скажу так: ризикувати здоров’ям, чи то своїм, чи найманих працівників, не варто. Якщо бізнес – це єдиний дохід, то на засоби безпеки в першу чергу слід звернути увагу. Повірте, ми дуже багато не знаємо стосовно цього вірусу. Лікарі звільняються, люди хворіють, є ускладнення, то думаю, переконання людей, що це все вигадка, хибні, – каже Михайло Лучко.
Щодо коронавірусу, то пан Лучко приводить приклад наших сусідів – Польщі. Там він викладає в одному із престижних університетів, каже, що коли захворюваність за день перейшла за тисячу, роботу припинили всі університети, школи, магазини, торгові центри. Був суворий карантин. Усі розуміли, що економіка різко впаде, але ризикувати життям людей, які з часом будуть працювати, ніхто не хотів.
– Я чітко усвідомлюю, що кожен хоче мати гарний дохід, але про здоров’я забувати не варто. Більшість молодих людей вагаються, чи відкривати бізнес, чи ризикувати. Однозначно – так. Не боятися труднощів! Якщо ви не знаєте, з чого почати, слід проконсультуватися зі спеціалістом. Порадитись. Напевне, ви бачили, як в сім’ї розподіляється бюджет. На кожну потребу виділяються кошти і підбиваються підсумки. Так само і в бізнесі, варто реально оцінити свої доходи та підрахувати капіталовкладення, адже це завжди є. Економіка – це ведення домашнього господарства. Наведу приклад. В Америці громадяни горді за те, що вони сплачують податки. Відповідно у них результат на лице. Вони бачать, куди ці відрахування йдуть. А в нас усі намагаються схитрувати, бо бачать, що податки рухаються не в напрямку людей. Тому обов’язково треба слідкувати, куди йдуть ваші гроші. Доступ до інформації відкритий. Тому якщо молодь береться за відкриття власної справи, все має бути прозоро, – переконує Михайло Романович.
Стосовно іноземної валюти і чи варто тримати збереження в доларах, то відомий тернопільський економіст каже наступне: «Банкам зараз ніхто не довіряє, адже відсоток, під який беруть збереження, мізерний. Моя думка така: не варто всі можливі гроші переводити одразу у валюту. Беремо, до прикладу, тисячу гривень, частина має бути в гривнях, частина в доларах і частина в євро, ідеально, якщо ці частини будуть рівними».
Підсумовуючи нашу розмову, Михайло Романович мовить, що психологія менталітету впливає на економіку більше, ніж всесвітня криза. Адже люди насправді не розуміють, як саме від них багато залежить.
Соломія Вершигора
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", новини Тернопільщини
13301