Найсвіжіше:
• В кращих традиціях «радянщини», або Як міський голова Тернополя звітував тернополянам • Новий закон про житлово-комунальні послуги: в яких випадках можна… не платити взагалі! • Батько полоненого Олексія Кодьмана 2 роки не бачив сина: «Якщо не визволимо, його чекають 35 років тюрми у ДНР» • ПриватБанк запровадив безкоштовне обслуговування підприємців-початківців • Дружина Тернопільського губернатора Тетяна Барна – про кохання і пробачення, фірмові страви, розподіл обов’язків і… слоників • Не вдалося відібрати, то бодай би через оренду заволодіти?! • У жителів Чернівецької забрали останню зелену зону • У Байковецьку громаду ввійдуть ще три села • Концерт легендарної рок-групи «Scorpions» очима тернополянки • Для чого військкомат змушує школярів розповідати, скільки заробляють батьки? • До кінця року в області запрацює єдина диспетчерська служба швидкої допомоги • Культурою не пахне: біля «Березоля» почали «зривати» асфальт • 13 тисяч військовозобов’язаних знаходяться у розшуку • У Тернополі відкрили надсучасний газобетонний завод • За рік ПриватБанк профінансував понад 20 тисяч малих бізнесів • ПриватБанк оголосив винагороду за упіймання грабіжників Асканійського відділення на Херсонщині • Про транспортний податок, якщо автівці більше як п’ять років • Вшануймо пам’ять українських героїв • Уздовж доріг Тернопільщини встановлюють кілометри щитів • Екоготель, хостел, ресторан… Тернопільська влада таки хоче будувати у парку Національного відродження • Тернопільська облрада та ОДА підписали важливий протокол із Люблінським воєводством • Засудили теребовлянського вбивцю власної доньки і рідної сестри • Анонси газети «Номер один» від 15.11.2017 р. • Де на Тернопільщині не буде світла • Усе про нові пенсії та їхній розрахунок
rss
Чи справді Тернопіль засновано 1540 року?

Опубліковано: 4 Вересня о 11:20 Переглядів: 299



Свідомою чи ні місту на терновому полі намагаються вкоротити віку

Уже за кілька днів тернополяни святкуватимуть Успіння Пресвятої Богородиці. Для них – свято подвійне! Це не лише храмовий празник, а й День міста. Іншими словами – уродини Тернополя. Мимоволі поринаєш думками в минуле. А чи справді Тернопіль бере початок від 1540 року чи, можливо, тернопільський корінь значно вкорочений?

Перлина українського зотчества в світовій архітектурі Європи перед знищенням... (1960-ті)

10 тез про те, що Тернопіль значно давніший

Наша історія часто була в полі зору поневолювача. Чужинець завжди прагнув, щоб домінувала його правда. І якщо хибним шляхом рухатися в глибину сторіч, то можна й заблукати, не вийти на праведну дорогу.

Коли говорити про першопочатки Тернополя, то не 1540 рік, на думку тернопільського історика Василя Штокала, варто брати за відрахунок у його доленосній історії. На жаль, не маємо ґрунтовних історичних досліджень про це. Коли гортаємо сторінки енциклопедичних видань, то неодмінно натрапляємо саме на 1540 рік. То що ж заховано у 40-му році XVI сторіччя у Верхоставному закруті між Серетом і Рудкою?.. А йдеться про те, що 1540 року польський коронний гетьман Ян Амор Тарновський отримав від короля землі, де тепер середмістя Тернополя. Відтоді й панує думка про те, що цей рік є роком заснування Тернополя.

І все ж виникає багато запитань, які виносить на поверхню сама історія. Їх на розсуд громадськості спробував систематизувати Василь Штокало. Ось що з цього вийшло…

По-перше: чому не того дня (15 квітня), коли Ян Амор Тарновський отримав королівську грамоту, а 28 серпня святкується День міста Тернополя?

По-друге: з якої причини його прізвище не лягло в основу назви започаткованого поселення? Усе ж таки минувшина зберегла – Тернопіль! Щоправда, на польськомовних картах, словниках та вивісках пишеться Тарнопіль (Таrпороl — польською мовою). Нехай і так, але таки Тернопіль – Терно-піль – поле терену, тернове поле. Проте аж ніяк не Та(е)рновськ чи ще якось. Можливо, тут, у прізвищі польського магната і назві нашого міста, одна коренева (семантична) основа, що позначає «терен», але передана різними мовами?

По-третє: невже шанований чоловік у польській короні отримав голі землі без людей? Хто ж тоді їх обробляв і для кого робилося забороло?

По-четверте: чому в 1550 році Тернополю надано Магдебурзьке право? Іншими словами, така знаменна подія означала, що це поселення (село) отримувало статус міста з усіма його повноваженнями. І найголовніше – управління від самих жителів, уже міщан, за принципом виборності. То що, за 10 років закладене поселення розбудувалося в середньовічне місто? Такого дива неймовірно досягнути навіть зараз, у час техногенного розвитку постіндустріального суспільства. Та з середньовічних хронік відомо, що тернопільський замок мурувався довгих вісім років, зокрема 1540-1548. Невже диво?

По-п’яте: чому тернопільському замку не надано оздобних форм твердинь, подібних до тих, що зводились у корінній Польщі? Зокрема таких рис, за якими будувалися твердині у Кракові, тому ж Тарнові чи в Гнізному? Замок – окраса сьогоднішнього Тернополя, мурований давньоукраїнським зодчеством. При його спорудженні дотримана тривимірність величин як знизу доверху, так і з одного боку до іншого, з дахоподібним – трикутним – покриттям на трьох фасадних частинах. Проте в анналах знаходимо, що під час довготривалого зведення форту виникали непорозуміння між поляками й місцевими жителями, тобто українцями (або, за польськими літописцями, русинами).

По-шосте: чому не згадується при наведенні гіпотези про 1540 рік, з якою метою тут потрібно (терміново) було укріплювати поле? Не мовиться і про шлях «південь-північ», що він означав у системі взаємовідносин медієвістичних європейських держав? А значив той гостинець немало. Це був сухопутний напрямок (дорога) з Туреччини (Візантії) до Речі Посполитої – Прусії й Австрії (монархії Ґабсбургів) і далі. Таким чином, від XIV і до XVII, навіть початку XVIII сторіч турки з татарами постійно з півдня нападали на європейські держави. Завдавали вони тяжких ударів по всіх містах і селах. Потрібен був терміновий захист не лише для Тернополя… Ось для допитливих і відповідь на запитання, чому в Тернопільській області так багато кам’яних замків (у переважній більшості – їхніх руїн).

По-сьоме: а що, до 1540-го тут нічого не було і замок зводився на порожньому місці? Чи, можливо, було поселення-городище-село, скажімо Топільче?.. А може, замок не зводився, а лише укріплювався-зміцнювався? Зрозуміліше кажучи, обмуровувався, коли дерев’яні конструкції в основі з захисними редутами-частоколами переводилися на кам’яні мури… Розкрити таку історичну тернопільську таємницю зможуть лише документи. А в них – лише 1540 рік та згадка про Яна Амора Тарновського. До нинішнього дня, на жаль, не оприлюднено документів хоча б тої самої Речі Посполитої щодо дарування тернопільських земель, магдебурзького статусу Тернополя. Не з’явилися на світ австрійські документи Віденської корони, беручи від 1772 року. про минувшину Тернополя. Тоді місто, як і весь схід галицького краю, переходило до нових правителів, про що слушно зауважує краєзнавець-дослідник Петро Бубній. Не враховано наукою його думок і на предмет спогадів подорожуючих, зокрема азіатських купців, які бували на давніх ринках Тернополя. У документах заховано надзвичайно багато таємниць…

По-восьме: що старожитності (археологія) тернопільського доісторичного періоду засвідчують? За великим рахунком, знову, на жаль, майже нічого. Так і дотепер доводиться гадати, чи на Замковій горі (дослідниця Любомира Бойцун називає цю місцину Підзамче) було трипільське поселення (III-II тисячі років до н.е.) і згодом черняхівське (IV сторіччя н.е.) з могильником десь поряд.

У 2000-х роках було споруджено будинок на вулиці Над Ставом. Хоч у Тернополі є відповідна обласна інспекція, однак перед будівництвом на цій ділянці не провели археологічних обстежень на виявлення старожитносгей. Це частина середньовічного міста Тернополя (великої гори, поля), що тягнеться від пологового будинку на Замковій до церкви Воздвиження Чесного Хреста (Надставна).

По-дев’яте: виходить, що подальші села – селища Ценів (відоме з 1437 року), Козова (1440), Бишки й Будилів – обидва з 1450 року, Шибалин (1475), які виростали і розташовані на одній з Тернополем історичній лінії схід-захід, старші від головного міста краю щонайменше на 100 років? Хоча такі поселення стоять десь в одному ряду розвитку з Тернополем, та не знаємо, чи їхні витоки мають такі числові співвідношення. Тут варто зазначити, що з занепадом стольної княжої Теребовлі десь у XIII-XIV ст. Тернопіль поступово перебирав повноваження першого міста подільського краю Галичини у рамках великої України.

По-десяте: з якої причини білу квітку терену замінено на стилізовану лілію? Темний терен і власне його білий цвіт після Христового розп’яття стали символом перемоги над терпінням, стражданням, муками. Того ж терену на нашому полі так рясно зародило протягом історії… Старожили, зокрема і великий тернополянин Ігор Герета, пам’ятають, що колись у місті росли кущі терену (на майдані Волі). З роками їх висікали, бо дошкуляли перехожим. Однак у безпечних місцях, біля замку, міської ради, пам’ятника Данилу Галицькому чи деінде, можна їх знову розсадити. Тим самим відновимо давню традицію й унаочнимо природній образ давнього міста, що закладений у назві.

1Отже, 1540 рік аж ніяк не відтворює першопочатків Тернополя в загальній історії України. Потрібно шукати і віднаходити свої першооснови. Бо, як мовиться у приказці: «Хто не шанує свого минулого, той не вартий майбутнього!»

Зрозуміло, що історія Тернополя мало вивчена, але хотілося б таки знати, на думку історика, відколи можна вести писемну історію Тернополя.

– Не знаю, чи цілковито писемну, а от прадавню історію міста, на мою думку, можна вести із середини першого тисячоліття нової ери. Десь у ту пору, як частково підтверджують черняхівські знахідки, було олюднено, вжито для землеробства розлоге поле. З півночі воно було оточене потоком Рудки, із заходу – річкою Серет, а з півдня – таким собі яром, пророслим очеретом з рукавів розлитої ріки. Минувшина винесла на поверхню лише одну назву – «Топільче». З певним застереженням можна говорити, що поселення Топільче припинило існування зловісного 1240 року, будучи зруйноване ординцями. Місцеві громадяни, які вижили, для більшої безпеки перемістилися на певніші закутини, у теперішні Кутківці, Петриків, В. Березовицю, Буцнів. Покинуте поселення зі зруйнованим господарством обростало навколо просторих городів бур’яном, тереном, – каже пан Штокало.

– Виходить, що Ви вже близько двох десятків років намагаєтесь продовжити історію Тернополя. А чи відомо Вам про нашу статтю про Тернопільські підземелля та археологічні розкопки замку?

– Відомо. Щодо розкопок, то потрібно наголосити, що вперше від часів побудови замку нарешті це відбувається. Однак маю три застереження. По-перше, коли довідався, що у розкопках задіяний Богдан Строцень, то охопив жах. Справа в тому, що свого часу ця особа розкопала у моєму селі Августівка відому криївку Романа Шухевича і цю розкопану пам’ятку залишила напризволяще. Дуже швидко дощі знищили цю криївку цілковито, а обійстя перетворилося на величезний сільський смітник. По-друге, архітектор-реставратор голосить, що начебто замок перебудований і втратив свою давню обсяжність. Я хочу наголосити, що це одна з польських шовіністичних «бульок», яка намагається ожити сьогодні. Справа в тому, що замок зберіг свій первісний вигляд і це підтверджують камені, якщо зняти штукатурку на перших конусах від фундаменту. Ці камені – непорушні! Вони як були вкладені в мур, так і залишилися. Додам, що замок настільки міцно змурований, що під час Першої і Другої світових воїн зазнавав пошкоджень лише дах (це і показують аерознімки), та досить легко відбудований з відновленням Тернополя. По-третє, заступник міського голови бідкається, що немає куди передати викопані джерела. Є! Справа в тому, що міська влада з часів Незалежності обходить головну гербову споруду Тернополя замість того, щоб припинити її руйнування з середини (використане не за призначенням спортивною школою) та ззовні надбудовами приватного підприємця, що аж утворилися тріщини в мурі. Передавати є кому, наприклад, Національному заповіднику «Замки Тернопілля». Була би політична та суспільна воля.

Мерія знову профінансувала полонофільський «проект»

На думку Василя Штокала, тернопільська влада мала б першою бути зацікавлена у достеменному вивченні історії міста, щоб поставити крапку хоча б у даті його заснування. На жаль, цього не робиться. Більше того, друкуються коштом платників податків книги про історію міста, в яких автори проявляють певну тенденційність та полонізують історію міста. Зокрема, йдеться про дві книги: «Тернопіль/Tarnopol: історія міста» (2011 р. в.) та «Тернопіль. (Ternopil. Tarnopol) Історичні нариси» (2016 р. в.).

2Свого часу до міського голови Сергія Надала було направлено звернення Української народної ради, прийняте на конференції «До витоків історії міста Тернополя», де його учасники мали претензії до авторів першого видання. Зокрема, їх  здивувала сама назва видання, де вживається полонізована форма «Тарнополь». Також у дусі довоєнної польської історіографії трактується заснування міста та походження його назви, висуваючи свою версію за єдину істину та грубо відмітаючи всі інші. У зверненні до міського голови відомі в Тернополі люди просили попередити в майбутньому видання, які не сприяють утвердженню національної ідеї, української держави.

– Міський голова Тернополя Сергій Надал проігнорував звернення жителів і полонізує далі минуле Тернополя. Мер знову профінансував за кошти платників податків полонофільський «проект» «Тернопіль. (Ternopil. Tarnopol) Історичні нариси». Наведення видання дописом П. Гуцала «Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540-1843)» – це переказ довоєнної польської історикографії. Спотворено давню назву «Топільче». Наведене «Сопільче» – плід польських шовіністів, що ховав сліди про «Топільче» як термін праукраїнський – давньоруський – індоєвропейський з означенням місця водопою тварин. По-польському переказується історія України доби Зиновія-Богдана Хмельницького та пізніших років. Пише, що козацькі загони брали місто і замок у 1648, 1649, 1651 і 1655 роках. Звичайно, наслідком цього були руйнування, загибель людей, запустіння. Отож стаття спотворює історію міста за взірцем польських загарбників, – вважає Василь Штокало.

Також тернопільський історик приходить до висновку, що Сергій Надал, свідомо чи ні, перетворює Тернопіль у місто польських пам’яток, та наводить конкретні приклади:

– на «Загребеллі» встановлено пам’ятник наймолодшому учасникові Першої світової війни Славкові Луцишину, на картузі якого зображено польський орел. При чому тут польський орел?

– на кінотеатрі по вул. Івана Франка встановлено пам’ятну дошку польському кінематографісту Єжи Гофману з образливим для цілої української нації висловом про кров… При чому тут Тернопіль? Однак у цій споруді творив Лесь Курбас і вимальовувались славні «Тернопільські театральні вечори». Де пам’ятна дошка великому українцю на 130-річчя народження. Відсутня! Так само, як міська рада з головою неналежно вшанувала іншого великого українця – патріарха Йосифа Сліпого у 125-річчя народження;

– на тернопільському замку прикріплено запис про Яна Амора Тарновського як засновника Тернополя. Перед тим, при відвіданні польським консулом Тернополя, С. Надал (згідно з інтерв’ю на радіо) дав зобов’язання провести Рік цієї постаті в місті. Зроблено! Чому тільки вшановується цей загарбник, за логікою, тоді потрібно проводити рік Гітлера, який, пишуть, був у Тернополі; рік Сталіна, котрий особисто дав розпорядження всіх полеглих «визволителів» Тернополя нагородити посмертно званнями герой Радянського Союзу; 

– на Театральному майдані проводився I-й фестиваль локальної їжі та культури «Тернопільська брама» за сприяння міського голови, а образом взято різнокольорове зображення Яна Амора Тарновського. Чому?

– 6-й мікрорайон Тернополя («Надзбручанський») раптово стає «Варшавським»;

– міський голова Тернополя у вступному слові до книги «Тернопіль. (Ternopil. Tarnopol: Історичні нариси») вжив термін «Сопільче». Це показова данина польському шовінізмові…

– День Європи цьогоріч Сергій Надал перетворив у День Польщі.

– Якщо Сергій Надал переконає, що Тернопіль – «справді «Тарнополє», його засновник – «справді» Ян Амор Тарнавскі, тоді виходить, начебто Тернопіль – «польське місто» та ці землі є «одзисканни» польські. Українці ж змушені будуть «таки повернути» польські землі, які є рідними, прабатьківськи переданими з роду в рід. Ними вони володіли завжди, при тому, що поляки прийшли з північного заходу й оселили Гнєзно. Правдоподібності додають факти, що поляки зараз штучно висмикують «Волинську різню» 1943 року як геноцид українців, намагаються втрутитись у наші домашні справи та вказують нам не відзначати 75-річчя створення Української повстанської армії. Події березня-квітня 2014 року починалися захистом «рускоязычных» у Донецькій-Луганській областях. Висновок нехай зроблять самі тернополянин, – резюмує Василь Штокало.

Віталій Попович

 

!!!!ЦИТАТА

«Для того, щоб трактувати історію, не варто виривати її окремих сторінок. Минуле Тернополя потрібно розглядати в цілісності тих подій, які відбувалися. / докази, які свідчать, що місто має значно глибше коріння. Старожитності (частково збережені в краєзнавчому музеї) промовляють, що людський слід на річці Серет сягає ста тисяч років. Причому як на лівому, так і правому берегах. Передумів – це відома археологічна стоянка «Пронятин», що існувала в добу середнього палеоліту (понад 40 тисяч років тому). Тоді жили пралюди – неандертальці. Зокрема, на пагорбах Пронятина виявлено залишки мамонта, волохатого носорога, первісного зубра, північного оленя». Василь Штокало, історик


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
17 Листопада
16 Листопада
15 Листопада
Який тип проїзного квитка в тролейбусах Ви б обрали?
  • «Безліміт» 42%, 382 votes
    382 votes 42%
    382 votes - 42% of all votes
  • «Стандарт» – 60 їздок 24%, 216 votes
    216 votes 24%
    216 votes - 24% of all votes
  • Жоден 13%, 118 votes
    118 votes 13%
    118 votes - 13% of all votes
  • «Економ» – 46 їздок 12%, 106 votes
    106 votes 12%
    106 votes - 12% of all votes
  • «Преміум» – 90 їздок 9%, 77 votes
    77 votes 9%
    77 votes - 9% of all votes
Total Votes: 899
Червень 22, 2016
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше