Найсвіжіше:
• Госпіталізація хворих на грип або ГРВІ зросла на 20%! • Чергового хоростківчанина призначено на керівну посаду в ТОДА • Боніст Мирослав Гнатишин: «Мама-єврейка товариша сказала, що збирати наклейки й марки – це дурниця, і порадила колекціонувати краще монети й паперові гроші» • У здоровому тілі – нездоровий дух: у Тернополі під прикриттям спортивного залу реалізовували наркотики • Анонси газети «Номер один» від 29.01.2020 р. • Рятувальник Віталій Волощук: «Адреналінова залежність – це складова чогось більшого, додайте до неї співчуття, і вийде рятувальник» • Тернопіль шукає гроші для повномасштабної реконструкції замку • Новий скандал у Тернопільській мерії: правоохоронці викрили “схему” відчуження комунального майна • Під Теребовлею збудуть унікальний спортивний комплекс • По Монастирищині їздив злодій на білому коні • В якому часі ми живемо? • З 2021 року зміняться правила безвізових подорожей до ЄС • Українці зможуть переказувати кошти з-за кордону через картки VISA • Рецепт від господинь: яєчний рулет від Тетяни Козак • В Україні збільшиться пенсійний вік для жінок • Відрядження: скільки можна витрачати з 2020 року без податків • Міністри призначили собі до 200-400 тисяч гривень премій і надбавок • Тернопільський гурт побореться за путівку на «Євробачення-2020» • Бюро політичних замовлень • Вибух у клубі на Підгаєччині: що з’ясували правоохоронці • У Борщеві горе-водій спокушав поліцейського доларами і гривнями • «Інтерсіті» між Києвом і Тернополем курсуватиме щодня • Справа ректора ТНЕУ: у поліції є почерк та ДНК зловмисника, залишилося лише… його знайти • Нові подробиці у розслідуванні смерті дівчинки, яка випала з автобуса • Через проблеми з навчанням померла студентка медуніверситету з Нігерії!?
rss
Бережіть дитину в собі, і вона вам допоможе у найскрутніших ситуаціях

Опубліковано: 17 Вересня о 11:34



Часто згадую своє дитинство. Ловлю себе на думці, що була б не проти повернутися в цю безтурботну пору хоча б на день. Навіть у взаєминах із людьми тоді все здавалося простіше та й дихалось якось легше. Пригадую, як, будучи малою, шалено хотіла подорослішати, а мама з бабусею тільки посміхалися кутиками губ і казали: «Прийде час, коли захочеться повернутися у дитинство». А я все дула щоки і думала, що вони нічого не розуміють.

Дуже часто у своїх інтерв’ю я запитую у співрозмовника, яким було його дитинство, і для мене це не просто стандартне запитання. Роблю це з певною метою, адже у більшості з нас дитинство було класним. І в селі, і на асфальті ми грали у різні ігри та були позбавлені інформаційного перевантаження. Наша увага не розпорошувалась на різноманітні гаджети і ми справді комунікували з однолітками, дивились один одному в очі, жартували, обіймались. А зараз це все замінили смайлики і текстові повідомлення в месенджерах. Коли мій співрозмовник чує запитання про дитинство, я помічаю, як у його очах загорається вогник, з’являється посмішка на обличчі і він поринає спогадами у ті дні, коли не було кращої гри за хованку, а хліб із медом і склянка молока були смачнішими за вишукані десерти високої кухні. Ми гасали вулицями з 8 ранку і аж до пізнього вечора, а мама заледве не з ремінцем заганяла додому. Перед телевізором проводили щонайбільше годину в день і саме в час, коли транслювалися мультики. Тоді поїздка у сусіднє місто – це ціла пригода, про яку можна розповідати однокласникам місяць. А зараз, коли ти долаєш тисячі кілометрів, усе сприймається як належне.

Якось на початку літа, коли мені було 10 років, ми з друзями вирішили зробити капсулу часу. Старанно виводили на папері звернення до себе, дорослих, залишили у скриньці іграшки та, вколовши голкою пальця, кровно побраталися. Ми домовились зустрітися через 15 років, але не судилося. Доля розвела наші дороги, і зараз ми топчемо асфальти різних міст. Та все ж таки той лист із далекого дитинства потрапив до мене вчасно, і знаєте, тоді я почувалася щасливою як ніколи. На тому клаптику паперу – маленька, беззахисна і безпосередня дівчинка, яка вірить у світле майбутнє і те, що зможе змінити світ. Кожного разу, коли почуваюся пригніченою і ладна вже зламатися під тиском постійно поспішаючого не відомо куди суспільства, я беру із шухляди той аркуш у клітинку, де час зберіг ту маленьку дівчинку, яка вірить, що зможе перевернути світ. І тоді з’являється посмішка, яка дає мені силу рухатися далі. Я переконана, що не важливо, скільки тобі років – 20 чи 50, у середині кожного живе той малюк, який збивав коліна, інколи був неслухняним, але ніс у собі багато щирості та любові до всього, що оточувало. І дуже важливо у цьому жорстокому світі не загубити в собі того маленького хлопчика чи ту маленьку дівчинку, які будуть вам нагадувати, ким ви є насправді.

Психологи стверджують, що дорослій людині просто необхідно згадувати дитинство для того, аби почуватися щасливим. Адже в дитинстві ми отримували шалену любов від рідних та близьких, яка здатна наповнити нас силою та впевненістю і в дорослому житті. Коли ми згадуємо дитинство, то стаємо відвертіші і по-іншому сприймаємо світ, стаємо більш допитливішими. Врешті-решт дитячі спогади допомагають нам знайти глибоко заховані у середині страхи й обмеження. Адже саме в дитинстві закладаються певні шаблони поведінки, і коли ми відшукаємо корінь проблеми, це вже як мінімум половина шляху до її подолання. Власні дитячі спогади допоможуть стати другом для своєї дитини, дозволять зрозуміти причину поведінки малюка в тих чи інших ситуаціях. Якщо ж дістатися до потаємних спогадів важко, повертайтеся в місця вашого дитинства, де ви пережили найщасливіші моменти життя. Адже це така велика цінність, сівши на лавці біля пісочниці, в якій кілька десятиліть тому ти збудував свою першу фортецю, заплющити очі і поринути у минуле, де ти був щасливим, безтурботним і таким радісним. Бережіть дитину в собі, і вона вам допоможе у найскрутніших ситуаціях…

Вікторія Ушакова, журналіст «Номер один»


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: ,



Новини
29 Січня
28 Січня
27 Січня
26 Січня
25 Січня
24 Січня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше