Найсвіжіше:
• ДВАНАДЦЯТА ТОВАРИСЬКА ГРА з нагоди Дня рятувальника, дня всіх працівників Міністерства надзвичайних ситуацій України • Легендарний політик Павло Сливка: «Коли мерську посаду залишав Негода, він сказав, що я один з небагатьох депутатів, хто у нього нічого не попросив» • Що і чому відкрито курять сучасні діти? • Бережіть дитину в собі, і вона вам допоможе у найскрутніших ситуаціях • Дістати наркотик – як зробити селфі • Депутат і директор Лариса Римар: «На мене неможливо тиснути, мене можна лише переконати аргументами» • Серія вибухів у Тернополі: перед замахом жертви отримували повідомлення із погрозами • Роботодавцям Тернопільщини потрібні працівники на 29,4 тисячі вакансій • Де на Тернопільщині не буде світла • Дитячий фотограф Катруся Бородайко: «Беріть на зйомку грудне молочко та довіру, а все інше ми зробимо за вас» • Сімейний бізнес на Козівщині: син корів крав, а мати – здавала • Як народними засобами вилікувати запальний процес • В’ЯЛЕНІ ПОМІДОРИ із ПРЯНИМИ ТРАВАМИ • Патріарха Йосифа Сліпого вшанували філателістичною виставкою • Останній день переходу на єдиний податок з IV кварталу – 13 вересня 2019 року • АМКУ вирішив примусово поділити групу Ostchem Фірташа • У BlaBlacar назвали найпопулярніші літні маршрути українців • У парку Тернополя гвардійці спіймали наркоманів • Голова НБУ обіцяє кредити під 12% річних • Тернопільський став збираються зарибити хижаком та «мирною» рибою • Борщів фестивалив: хизувалися вишиванками та їли борщ • На Лановеччині пограбували будинок підприємця • Поверніть у моду доброту! • Каналізаційний колодязь закрили… гіллям • Ярослав Бачинський – людина з великим добрим серцем і широкою щирою творчою душею
rss
19-річний боєць із Шумська: «Хлопці гинуть задля того, щоб Ви могли вільно жити та любити…»

Опубліковано: 13 Березня о 10:00



^63DEA8212A1E4FBE1D076CA1113660AB7F165FE2330DFF289B^pimgpsh_fullsize_distrАртура Ніколюка із Шумська призвали на строкову службу у 18 років. Згодом він підписав контракт зі ЗСУ на три роки. Після відповідних навчань влітку 2016 року юнак потрапив на передову в район Авдіївки Донецької області. Артур пише слова до пісень, музику і сам виконує їх на гітарі.

Артур Ніколюк з багатодітної родини, він має ще четверо братів і сестер, дуже любить життя та Україну. До армії навчався в шумському ПТУ, здобув спеціальність механізатора. Про його навчання розповіла колишній класний керівник, викладач Люба Лівар: «Артур, коли у нас навчався, був головою учнівського самоврядування, надзвичайно активним та здібним учнем. Про таких нерідко кажуть: «Його всюди було багато». Крім того, він займався спортом, хотів у всьому бути першим, і це йому вдавалося в повній мірі. Наприклад, серед усіх хлопців він найбільше разів міг підтягнутися на перекладині, віджатися від землі тощо. А ще він писав і пише вірші, музику і таким чином складає пісні, які сам і виконує на гітарі. До речі, хлопчина навчився грі на цьому музичному інструменті задля того, щоб співати своїх пісень, які надзвичайно мелодійні, приємні та змістовні. А в АТО він написав вірш для мами, яку надзвичайно любить і поважає. Також Артур понад усе любить Україну, свій рідний край. Про це він власноруч написав на подарованому нам державному прапорі, який зберігатиметься в училищі вічно. Ось його слова з того полотна: «Будьте завжди щирі та життєрадісні! Любіть щиро, радійте життю, воно у вас одне. Любіть свій рідний край. Ви вдома – за нас, а ми на війні – за вас. Багато наших хлопців полягло, щоб Ви могли вільно жити та любити, вони вже не зможуть обійняти своїх рідних та коханих, а Ви ще зможете… Тому любіть щиро і від усього серця!»

Свій вірш для мами Артур подав на Всеукраїнський конкурс, присвячений Уласу Самчуку, а коли був удома в відпустці, неждано-негадано отримав за нього друге престижне місце. Процитуємо декілька рядків із вірша: «Я виріс, пішов воювати. Війна, обстріли, страх. Твоє серце стало страждати, пробач за цей страшний жах. Я вже рік мами не бачив. Війна нас розлучила, дозволь, я приїду, заплачу…» 

Кажуть, що вірші – то частка душі поета, викладена на папері… Скоріш за все, так і є насправді, бо у римованих рядках відображається те потаємне, що зазвичай не можеш сказати привселюдно. Артур надзвичайно любить свою родину, батьків,  не дарма від цієї святої назви походить і термін «Батьківщина». А ще боєць Артур Ніколюк каже, що у московітів також є подібний термін – «родіна», тільки не знають ті варвари, що це їхнє слово походить від українського «родина». Також у бійця особлива думка про чоловіків, він вважає, що той, хто не служив, не може відчувати себе чоловіком у повній мірі: «Здавен так вже повелося, що кожен чоловік має пройти службу із захисту своєї Батьківщини, а якщо потрібно, то й «понюхати пороху». Про свої військові будні Артур розповів так: «Ми живемо у напівзруйнованих житлах мешканців Авдіївки, їх мало тут залишилося. Я особисто вже звик до холоду і навчився переносити всі умови війни. А це ворожі обстріли з  «Градів», мінометів, важкої артилерії і вдень, і вночі. Особливо ми і жителі Авдіївки відчули це у січні-лютому, коли було зруйновано більшість комунікацій міста, люди залишилися без світла, тепла, води, харчів. Навкруги розруха, смерті та каліцтва. До такого не можливо ніколи звикнути… А що вже говорити про мирних мешканців?

У січні Артуру дали відпустку і він відвідав своє рідне училище. «Відпустку я та мої побратими заслужили за виконання одного із завдань. Пам’ятаю, тоді стояв лютий холод, але нашому підрозділу потрібно було виконати завдання будь-що. Довелося довгий час перебувати на морозі, повзти снігами, тоді наш командир відморозив собі ногу, але завдання ми виконали й отримали подяку від командування», – пригадує боєць.

Слід зазначити, що Артур – наймолодший у своєму військовому підрозділі, тому мимоволі всі інші піклуються про нього, але це йому мало подобається і він усьому намагається дати раду сам. До слова сказати, боєць із Шумська невеликого зросту, худорлявий. Його часто приймають за школяра і він через те раніше комплексував. Але ж велич людини не оцінюють за зростом чи зовнішністю, її судять за силою духу, а вона в Артура величезна. Про таких чоловіків, як він, говорять: справжній, зі сталевим незламним стержнем. Саме на таких і тримається Україна…  


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
17 Вересня
16 Вересня
15 Вересня
13 Вересня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше